Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №423/1450/17

Друк

Пошук

124

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №423/1450/17

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа № 423/1450/17

адміністративне провадження №К/9901/18079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №423/1450/17

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання незаконними дій і рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О..,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просила:

- визнати неправомірними дії відповідача;

- скасувати рішення від 05.05.2017 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати відповідача зарахувати до її загального трудового стажу періоди роботи з 24.07.1981 по 06.06.1984, з 18.05.1992 по 01.03.1997, а до пільгового стажу - періоди роботи з 07.06.1984 по 07.09.1990, з 28.10.1991 по 17.02.1992, з 22.06.1992 по 01.03.1997;

- зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком з 27.04.2017 відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 5 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не зарахування ОСОБА_2 до загального стажу періодів роботи з 24.07.1981 по 06.06.1984 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (робоча зел.будівництва); з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля», та до пільгового стажу (відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») періоди роботи з 07.06.1984 по 07.09.1990 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна в якості стерженщіка машинної формовки; з 28.10.1991 по 17.02.1992 на Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (стерженщік машинної формовки); з 22.06.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля» в якості стволового поверхні другого розряду дільниці ВШТ.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі зарахувати до загального стажу стаж роботи з 24.07.1981 по 06.06.1984 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (робоча зел.будівництва), з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі зарахувати до пільгового стажу (відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення") періоди роботи ОСОБА_2: з 07.06.1984 по 07.09.1990 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (стерженщік машинної формовки); з 28.10.1991 по 17.02.1992 на Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (стерженщік машинної формовки); з 22.06.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля» (стволовий поверхні другого розряду дільниці ВШТ).

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року скасовано постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 5 вересня 2017 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі зарахувати до загального стажу ОСОБА_2 стаж роботи з 24.07.1981 по 06.06.1984 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (робоча зел.будівництва), з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі зарахувати до пільгового стажу (відповідно до п "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення") періоди роботи ОСОБА_2: з 07.06.1984 по 07.09.1990 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна (стерженщік машинної формовки); з 28.10.1991 по 17.02.1992 на Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І. Леніна (стерженщік машинної формовки).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суди встановили, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 24 квітня 2017 року звернулась до Управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах.

Рішенням від 05.05.2017 відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії. В рішенні зазначено, що позивач має загальний стаж роботи 13 років 08 місяців 17 днів. До загального стажу позивача не зараховані періоди з 24.07.1981 по 06.06.1984 (2 роки 10 місяців 14 днів), з 18.05.1992 по 01.03.1997 (4 років 09 місяців 13 днів) у зв'язку з тим, що в трудовій книжці позивача запис про прийняття на роботу, датований 24.07.1981, не узгоджується з датою наказу про прийняття на роботу - 20.07.1982; у записі про переведення від 24.04.1983 відсутня дата та номер наказу; записи №№14-18 про роботу з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» не засвідчені печаткою. До пільгового стажу (відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») не зараховані періоди роботи з 07.06.1984 по 07.09.1990 (6 років 03 місяці 01 день) та з 28.10.1991 по 17.02.1992 (03 місяці 22 дні) у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок підприємств, а з 22.06.1992 по 01.03.1997 (4 роки 08 місяців 08 днів) - відсутністю уточнюючих довідок підприємств та документів про атестацію робочих місць.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Апеляційний суд, при прийнятті рішення виходив з того, що наданими суду доказами підтверджено наявність у позивача загального трудового стажу, необхідного для призначення пенсії. Проте, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за заявою від 24 квітня 2017 року.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області заявило вимогу про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу позивача на пільгових умовах на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна та Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І. Леніна, трудова книжка оформлена з помилками, а тому її дані обґрунтовано не прийнято Управлінням до уваги.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін з огляду на таке.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Судами встановлено, що у трудовій книжці містяться розбіжності в даті прийняття позивача на роботу (24.07.1981) і даті наказу про прийняття на роботу (20.07.1982). Проте, судом обґрунтовано прийнято до уваги, що на першій сторінці трудової книжки міститься дата її заповнення - 24.07.1981 року, засвідчена підписом уповноваженої особи та печаткою. На записах №№14-18 (період роботи з 18.05.1992 по 01.03.1997) містяться два відбитки штемпеля «Шахта пролетарська Виробничого об'єднання «Стахановвугілля»» та про обставини роботи позивача на вказаній шахті підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Отже, апеляційним судом обґрунтовано враховано до загального стажу роботи періоди роботи позивача з 24.07.1981 по 06.06.1984 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна та з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля».

Щодо зарахування до пільгового стажу роботи періодів роботи ОСОБА_2 з 07.06.1984 по 07.09.1990 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна; з 28.10.1991 по 17.02.1992 на Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І. Леніна, то Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку N 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 N 1028 вказаний пункт доповнено новим абзацом сьомим згідно з яким у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Пунктом 17 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Судом були допитані свідки, які підтвердили роботу позивача з 07.06.1984 по 07.09.1990 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна та з 28.10.1991 по 17.02.1992 на Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І. Леніна, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу.

Щодо висновків апеляційного суду про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи період роботи позивача з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля» у зв'язку з відсутністю відомостей про проведення атестації, як того вимагає Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, то постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем не оскаржується.

За наведених вище обставин суд вірно встановив відсутність підстав для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки у позивача відсутній пільговий стаж роботи не менше 10 років. Крім того, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до загального стажу роботи позивача періоди роботи з 24.07.1981 по 06.06.1984 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна, з 18.05.1992 по 01.03.1997 на шахті «Пролетарська» Виробничого об'єднання «Стахановвугілля», а до пільгового - періоди роботи з 07.06.1984 по 07.09.1990 на Ворошиловградському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І.Леніна та з 28.10.1991 по 17.02.1992 на Луганському ордена трудового Червоного прапору та Знаку Пошани верстатобудівному заводі імені В.І. Леніна, оскільки вказані періоди роботи підтверджено дослідженими апеляційним судом доказами.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків апеляційного суду, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі №423/1450/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду