Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №826/507/15
Ухвала КАС ВП від 30.01.2018 року у справі №826/507/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2018 року м. Київ К/9901/2552/18 826/507/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/507/15

за позовом ОСОБА_2 до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, прийнятої у складі судді - Кобаль М. І, установив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви від 17 травня 2015 року, просив:

- витребувати з відповідних органів державної реєстрації нерухомого майна, зокрема від 1-ого та 2-ого відповідачів, відомості про власника квартири АДРЕСА_1;

- витребувати з відповідних органів державної реєстрації нерухомого майна, зокрема від 1-го та 2-го відповідачів, копії ймовірних нікчемних угод щодо протиправного відчуження всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- постановити рішення про застосування наслідків нікчемних угод (правочинів) щодо протиправного відчуження всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, у спосіб, зокрема, визнання незаконною державної реєстрації Першим та Другим відповідачем всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, за будь-якими іншими особами, окрім власників житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- визнати незаконними всі та будь-які правові акти Першого відповідача, якими порушено право власності та будь-які інші речові права власників житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, у тому числі право власності та будь-які інші речові права на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- визнати незаконними всі та будь-які правові акти Другого відповідача, якими порушено право власності та будь-які інші речові права власників житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, у тому числі право власності та будь-які інші речові права на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати Першого відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - всі та будь-які допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - виключно за власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, конкретизувавши ці приміщення;

- зобов'язати Другого відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - всі та будь-які допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, виключно за власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, конкретизувавши ці приміщення;

- зобов'язати Першого відповідача зареєструвати право власності на нерухоме майно - всі та будь-які допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - виключно за власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, конкретизувавши ці приміщення;

- зобов'язати Другого відповідач зареєструвати право власності на нерухоме майно - всі та будь-які допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - виключно за власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, конкретизувавши ці приміщення;

- зобов'язати Першого відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно достовірну інформацію про власника нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - обліковуючи за даними державної реєстрації з 19 червня 1992 року як власників цих допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, виключно власників житлових приміщень цього багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати Другого відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно достовірну інформацію про власника нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - обліковуючи за даними державної реєстрації з 19 червня 1992 року як власників цих допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, виключно власників житлових приміщень цього багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати Першого відповідача скасувати всі та будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - вчинені після 19 червня 1992 року і до моменту постановления судового рішення в даній адміністративній справі;

- зобов'язати Другого відповідача скасувати всі та будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - вчинені після 19 червня 1992 року і до моменту постановления судового рішення в даній адміністративній справі;

- зобов'язати Першого відповідача скасувати всі та будь-які рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - вчинені після 19 червня 1992 року і до моменту постановления судового рішення в даній адміністративній справі;

- зобов'язати Другого відповідача скасувати всі та будь-які рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - вчинені після 19 червня 1992 року і до моменту постановления судового рішення в даній адміністративній справі;

- визнати нечинними всі та будь-які реєстраційні записи, вчинені Першим відповідачем після 19 червня 1992 року і до моменту постановлення судового рішення в даній адміністративній справі стосовно нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- визнати нечинними всі та будь-які реєстраційні записи, вчинені Другим відповідачем після 19 червня 1992 року і до моменту постановления судового рішення в даній адміністративній справі стосовно нерухомого майна - всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1;

- визнати нечинними всі та будь-які свідоцтва на право власності на нерухоме майно - всі та будь-які допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - видані Першим відповідачем або будь-якими іншими особами після 19 червня 1992 року;

- визнати нечинними всі та будь-які свідоцтва на право власності на нерухоме майно - всі та будь-які допоміжні приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, - видані Другим відповідачем або будь-якими іншими особами після 19 червня 1992 року;

- зобов'язати відповідачів здійснити державну реєстрацію всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, виключно за власниками житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року закрито провадження в частині позовних вимог, а саме: «Постановити рішення про застосування наслідків нікчемних угод (правочинів) щодо протиправного відчуження всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, у спосіб, зокрема, визнання незаконною державної реєстрації відповідачами всіх та будь-яких допоміжних приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за будь-якими іншими особами, окрім власників житлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України); роз'яснено позивачу, що позовні вимоги в цій частині підлягають розгляду місцевим судом загальної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року відмовлено в задоволенні позову в іншій частині.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року; апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не наданням документа про сплату судового збору або документа, який підтверджує, що апелянт звільнений від сплати судового збору; надано строк для усунення недоліків до 18 серпня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року продовжено процесуальний строк виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2015 року до 18 вересня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у зв'язку з неотриманням апелянтом копії ухвали суду від 03 вересня 2015 року продовжено процесуальний строк виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2015 року та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2015 року; апеляційну скаргу повернуту апелянту.

4. Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року, справу направити до адміністративного суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 10 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі № 826/507/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка ухвалою від 29 січня 2018 року прийнята до провадження.

7. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Апеляційний суд, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України (у редакції, що діяла на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції), виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали від 31 липня 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху та неусуненням недоліків. При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначив про безпідставність доводів апелянта та ненаданням належних доказів на їх підтвердження.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що має бути звільнений від сплати судового збору, оскільки чинними судовими рішеннями, які набули законної сили в даній та інших судових справах, а саме ухвалою суду першої інстанції в даній справі від 13 березня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року у справі № 6-12412ск12 вже було встановлено його право бути та вважатись особою, яка має право на звільнення від сплати судового збору станом на 01 січня 2015 року. Тому вважає, що право позивача в даній справі на звільнення від сплати судового збору не підлягає повторному доведенню.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

10. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

11. Статтею 187 КАС України (у редакції, яка була чинною на час апеляційного оскарження) встановлені вимоги до апеляційної скарги, частиною шостою якої передбачено необхідність додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

12. Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України (у вказаній редакції) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

13. За приписами п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

14. Суд дійшов висновку, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 у встановлений судом строк вимог ухвали від 07 серпня 2015 року щодо усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував приписи п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України (у редакції, що діяла на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) та повернув апеляційну скаргу заявнику.

15. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та є безпідставними, оскільки позивач пільгами по сплаті судового збору не наділений, документ про сплату судового збору при подачі апеляційної скарги не надав і вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконав.

16. Не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що чинними судовими рішеннями, які набули законної сили в даній та інших судових справах вже було встановлено його право бути та вважатись особою, яка має право на звільнення від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору при зверненні до інших судів не є безумовною підставою для несплати судового при поданні нової скарги. Крім того, передбачена можливість звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

17. Також суд вважає безпідставним посилання скаржника при обґрунтуванні обставин звільнення від сплати судового зору на факт, що має преюдиційне значення, у зв'язку з тим, що майновий стан сторони є змінною величиною і потребує доведення при кожному зверненні з відповідною скаргою чи заявою до суду.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19. Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не порушено норм процесуального права, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись ст. 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Увалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року у справі №826/507/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб