Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №1240/2706/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 1240/2706/18

адміністративне провадження № К/9901/6821/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О. О.,

суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (прийняте у складі головуючого судді- Ірметової О. В. ) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Казначеєва Е. Г., суддів: Міронової Г. М., Компанієць І. Д. )

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Жердєв С. М. в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому з урахуванням змін просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 № 233/12-32-52-06, стягнути судовий збір.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 придбано та вперше поставлено на облік 02.06.2017 автомобіль марки Land Rover модель Evoque SE 2.0 (об'єм двигуна 1999, тип пального дизель), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1. Відповідно до Переліків легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 та 2018 роках, які розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, автомобіль марки Land Rover модель Evoque SE 2.0 (об'єм двигуна 1999, тип пального дизель) не підлягає оподаткуванню транспортним податком у 2017 та 2018 роках, а тому податкові повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 31 та від
27.03.2018 № 1309494 винесені незаконно та підлягають скасуванню. Відповідно до договору купівлі-продажу № 051/17А від 15.05.2017 (п. 2.1.) та додатку № 01 від
29.05.2017 до договору купівлі-продажу № 051/17А від 15.05.2017 (специфікація) вартість автомобіля марки Land Rover модель Еvoque SE 2.0 (об'єм двигуна 1999, тип пального дизель) становить: 1100047,50 грн., ПДВ складав 220009,50 грн. ; загальна вартість 1320057 грн. 375 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня у 2018 році становить: 3723 грн. х 375 = 1396125 грн. Вартість автомобіля марки Land Rover модель Evoque SE 2.0 менша, ніж передбачено ст. 267.2.1. ПК України для об'єкту оподаткування транспортним податком.

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року, позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 05.10.2018 № 233/12-32-52-06 про нарахування транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 10416,66 грн. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду (у складі колегії суддів: судді-доповідача - ОСОБА_2, суддів: Бившевої Л. І., Олендера І.

Я.) від 15 квітня 2019 року прийнято до розгляду касаційну скаргу відповідача та відкрито касаційне провадження по ній, встановлено строк у п'ятнадцять днів з моменту вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.

6. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року № 2221/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 №Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.

7. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Шишов О. О. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Яковенко М. М.

8. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

9. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником легкового автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover Evoque, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Зазначений автомобіль придбано позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 051/17А від 15.05.2017 (а. с.15-19).

11. Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 31, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб, за 2017 рік у сумі 14583,33 грн (а. с.10).

12. Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 № 1309494, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб, за 2018 рік у сумі 25000,00 грн (а. с.11).

13.14 червня 2018 року представником позивача направлено скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення (а. с. 13).

14. Рішенням ДФС України №11925/А/99-99-11-02-01-14 від 10.08.2018 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Луганській області від 30.03.2018 №31 та податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 №1309494 в частині визначення податкового зобов'язання з транспортного податку у сумі 14583,33 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу ОСОБА_1 - частково задоволено та зобов'язано оплатити ОСОБА_1 10416,66 грн (а. с. 13-14,46-47).

15. За результатами розгляду скарги Головним управлінням ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 № 233/12-32-52-06, якими позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 10416,66 грн (а. с. 60).

16. Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість становить 1179778,16 грн, яка розрахована на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

15. Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги твердження відповідача про те, що відомості для розрахунку та справляння податку щодо позивача отримані податковим органом від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, який на своєму офіційному веб-сайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Враховуючи положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law22~, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності ~law23~ і розгляд їх не закінчено до набрання чинності ~law24~, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності ~law25~. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

17. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з такого.

18. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

20.01 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі-Закон № 1797-VIII) та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII (далі-Закон № 1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

21. Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

22. Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

23. Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

24. Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ~law28~ установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту
4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

25. Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

26. За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

27. Відтак, з 01 січня 2018 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

28. Станом на 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3723 грн (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік"). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1396125 грн.

29. Таким чином, об'єктом оподаткування у 2018 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

30. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту
267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

31. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

32. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. N 428), (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

33. Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 року, № 44, ст. 1576).

34. Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).

35. Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).

36. Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

37. Як визначено пунктом 14 Методики, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

38. За змістом попереднього пункту вказаної Методики у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

39. Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить про те, що для визнання об'єкту оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономрозвитку.

40. Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

41. Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

42. У справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в оприлюдненому на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку автомобілів, які є об'єктами оподаткуванню транспортним податком у 2018 році, відсутній автомобіль марки та моделі Land Rover, модель Range Rover Evoque SE, 2017 року випуску, а тому, відповідно, підстави стверджувати, що середньоринкова вартість такого автомобіля перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), відсутні.

43. При цьому судами обґрунтовано не взято до уваги як належний та достатній доказ наявності підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання зі сплати транспортного податку інформацію з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля марки та моделі Land Rover, модель Range Rover Evoque 5D (дизель), об'єм двигуна - 2,0; Land Rover, модель Range Rover Evoque 3D (дизель), об'єм двигуна - 2,0., адже така не стосується легкового автомобіля, власником якого є позивач. Доказів же зверненням органу ДФС до Мінекономрозвитку в порядку пункту 13 Методики з метою визначання середньоринкової вартості автомобіля позивача матеріали справи не містять і судами таких обставин не встановлено.

44. Крім того, згідно із розрахунком на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкової вартості автомобіля позивача марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, об'єм двигуна 1999 куб. см, 2017 року випуску, тип пального дизель, встановлено, що його вартість є меншою ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати і становить 1179778,16 грн.

45. Суди ж при вирішенні спору не можуть підміняти органи державної влади, виключно до компетенції яких належать повноваження, зокрема щодо визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких до об'єктів оподаткування транспортним податком.

46. Ураховуючи наведене, касаційний суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи у суді першої інстанції) покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання по транспортному податку та прийняття оскаржуваного рішення.

47. Доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень та не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

48. Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

49. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко