Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.05.2020 року у справі №640/1305/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа №640/1305/20

адміністративне провадження №К/9901/13058/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Уханенка С. А.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за заявою про забезпечення позову особи, що може отримати статус позивача у справі - ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва про зупинення дії індивідуального акта, провадження в якій відкрите

за касаційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року, ухвалену у складі судді Літвінової А. В. і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року, ухвалену у складі головуючого судді Ключковича В. Ю., суддів Пилипенко О. Є., Беспалова О. О.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1.20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207.

Зобов'язано ОСОБА_1 у строк до 15 лютого 2020 року повідомити суд про подання відповідної позовної заяви, намір про подання якої зазначено заявником у заяві про забезпечення позову.

3. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у випадку задоволення позовних вимог та визнання протиправним відповідного рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 09.01.2020 №207, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

4. Також суд першої інстанції зауважив, що встановлення таких заходів забезпечення адміністративного позову до вирішення судом спору у даних правовідносинах, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

5. Не погоджуючись з указаним рішенням, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва оскаржила його в апеляційному порядку.

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року - без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку наявні прямо передбачені п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких заявник звернувся до суду з цією заявою, у визначений ним спосіб, що відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України.

8. Також суд апеляційної інстанції зазначив про здійснення позивачем представництва інтересів клієнтів, його участі у відповідних судових засіданнях, про єдине джерело доходу та утримання дружини і неповнолітніх дітей, і що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають предмету заявлених ним позовних вимог та не виходять за межі принципу співмірності та адекватності.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій ухваленими із порушенням вимог процесуального закону, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м.

Києва подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

10. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій принципу рівності та співрозмірності, так як задоволення заяви про забезпечення позову призвело до задоволення позовних вимог.

11. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

ІIІ. Джерела права й акти їхнього застосування

12. Статтею 150 КАС України передбачено, що Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

13. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

14. Частиною 2 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

IV. Позиція Верховного Суду

15. Суд наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

16. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

17. Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

18. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

19. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

20. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

21. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

22. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

23. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову як адвокат у зв'язку з прийняттям Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва рішення від 09.01.2020 №207, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статтями 34 та 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме за порушення статті 59 Правил адвокатської етики та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк три місяця.

24. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольняючи заяву ОСОБА_1 дійшов висновків, що невжиття заявлених у заяві заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі. Проте не навів обґрунтувань такої неможливості виконання (ускладнення) рішення.

25. У касаційній скарзі скаржником зазначено про фактичне вирішення спору по суті шляхом винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

26. Суд погоджується з такими доводами касаційної скарги, оскільки заявником заявлено про скасування рішення від 09.01.2020 №207, виданого Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва у межах повноважень, дія якого обмежена в часі, і його зупинення в порядку забезпечення позову, фактично указує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті з огляду на їх тимчасовий характер.

27. Стосовно доводу, що факт застосування дисциплінарного стягнення впливає на професійну діяльність заявника і приводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності та іншої діяльності, впливає на його репутацію, Суд уважає за необхідне наголосити, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на характер, як захід примусу.

28. Аргумент, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у його право на працю, яке нерозривно пов'язане з правом на життя не приймається оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненого дисциплінарного проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

29. Суд зауважує, що Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва застосовано до заявника захід дисциплінарного впливу, який передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

30. Щодо визначеної позивачем підстави для забезпечення позову про наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення оскаржуваного рішення, Суд зазначає, що в цьому випадку наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно- правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

31. Враховуючи викладене суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

32. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

33. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2020 року, і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. А. Уханенко О. В. Кашпур О. Р. Радишевська