Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2018 року у справі №817/537/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2018 року

Київ

справа №817/537/16

провадження №К/9901/12754/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/537/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Сала А.Б.) від 30 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Зарудяної Л.О., суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) від 23 листопада 2016 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, в якому просила:

1.1. визнати нечинним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області полковника міліції - С.В. Максимова, від 07.11.2015 №2 о/с, в частині призначення "в порядку переатестування" ОСОБА_1;

1.2. визнати нечинним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України №33 о/с від 09.03.2016 про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого слідчого РВ поліції ГУНП в Рівненській області;

1.3. поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України з 09.03.2016;

1.4. стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

25.05.2016 позивач подала до суду клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу, в частині позовних вимог - про визнання нечинним та скасування наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області полковника міліції - С.В. Максимова, від 07.11.2015 №2 о/с, в частині призначення "в порядку переатестування" ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення атестування позивача. Висновки атестаційної комісії щодо службової невідповідності позивача зроблені без врахування критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських. Позивач вважає своє звільнення протиправним, оскільки висновки про її службову невідповідність є безпідставними та необґрунтованими.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 30 червня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. Адміністративний позов задовольнити.

3.2. Визнати нечинним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України №33 о/с від 09.03.2016 в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого слідчого РВ поліції ГУНП в Рівненській області.

3.3. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України з 09.03.2016.

3.4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 09.03.2016 у розмірі 16 728,00 грн.

3.5. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Національної поліції України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу з один місяць в сумі 4920,00 грн. (сума без сплати податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати даної суми працівнику) допустити до негайного виконання.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним, оскільки при призначенні та проведенні атестування позивача не були дотримані вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 23 листопада 2016 року Житомирський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" червня 2016 р. без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з'ясуванням всіх обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 12 грудня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року.

10. У лютому 2017 року позивач подала заперечення на касаційну скаргу.

11. 31 січня 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. На думку скаржника, атестування позивача проведене в межах повноважень атестаційної комісії та у спосіб, передбачений Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, а тому висновки судів попередніх інстанцій про порушення порядку проведення атестування є безпідставними.

Крім того, на обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій фактично надали оцінку підставам прийняття рішення атестаційної комісією і таким чином перебрали на себе дискреційні повноваження останньої та прийняли нове рішення про відповідність позивача займаній посаді.

Б. Доводи позивача у справі

13. У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. ОСОБА_1 перебувала на службі в органах МВС України на різних посадах з 28.09.2007 по 07.11.2015.

15. Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.11.2015 №3 о/с ОСОБА_1 (М-229679), яка мала спеціальне звання старший лейтенант міліції, призначено старшим слідчим Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, присвоївши їй спеціальне звання старший лейтенант поліції (а.с.50).

Як свідчить даний наказ, призначення позивача на службу в поліції здійснено відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» як таку, що прибула з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадового окладу згідно штатного розпису.

Підстава вказаного наказу була заява позивача від 07.11.2015 про прийняття на службу до поліції (а.с.51).

16. Разом з тим, згідно з наказом т.в.о. начальника ГУ НП у Рівненській області від 09.03.2016 № 33 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (а.с.25). Підставою такого звільнення слугував висновок атестаційної комісії від 18.02.2016.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України

17.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

18.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

19.1. Пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" . Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

19.2. Частина 1 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

19.3. Частина 2 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

19.4. Частини 3-5 статті 57. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

19.5. Стаття 58. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

20. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465

20.1. Пункт 3 розділу І. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

20.2. Пункт 5 розділу I. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

20.3. Пункт 1 розділу IV. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, зокрема, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

20.4. Пункти 10-12 розділу IV. З метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

20.5. Пункт 15 розділу IV. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

20.6. Пункт 16 розділу IV. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

20.7. Пункти 17-20 розділу IV. Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону № 580-VIII є вичерпним і розширенню не підлягає. Аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а)які претендують на вищу посаду; б)щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465), слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону №580-VIII.

Вирішуючи спір, суди встановили, що підставою проведення атестування ОСОБА_1 не було призначення її на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду. Також не було обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо. Таке атестування позивача було проведено на підставі частини 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена у частині першій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій згаданої статті.

Проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, суперечить вимогам цього закону.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка відповідності особи вимогам до поліцейських повинна бути проведена до видання відповідного наказу про прийняття на службу в поліцію.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач прийнята на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ, шляхом видання наказу про призначення на посаду в органах поліції за її згодою.

Нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

Щодо висновків атестаційної комісії та посилань скаржника на невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок, тощо.

Натомість, атестаційний лист ОСОБА_1 не містить негативної інформації стосовно неї; безпосередній керівник характеризує її виключно позитивно, в тому числі за її ділові та особисті риси.

Згідно висновку прямого керівника ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

За результатами проходження тестування позивач отримала 24 бали за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест); 34 бали за тестом на загальні здібності та навички.

Разом з цим, атестаційна комісія без наведення будь-яких обґрунтувань та мотивів, а також їх підтвердження належними доказами, дійшла протилежного висновку, а саме щодо невідповідності позивача займаній посаді.

Колегія суддів зауважує, що оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Судами не встановлено, яким саме критеріям не відповідала позивач та які обставини в їх сукупності призвели до прийняття рішення про службову невідповідність ОСОБА_1

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення Атестаційної комісії № 1 ГУ НП у Рівненській області про службову невідповідність ОСОБА_1 є необґрунтованим.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним.

22. Посилання відповідача на те, що позивач зареєструвалася у єдиній відомчій телекомунікаційній мережі (через Інтернет) для участі в атестуванні, а тому вважається такою, що пройшла атестування в добровільному порядку, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки статтею 57 Закону № 580-VІІІ не передбачено такої підстави для проведення атестування як проходження в добровільному порядку.

23. Твердження скаржника про те, що рішення керівника поліції є самостійною підставою для проведення атестування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вичерпний перелік підстав для проведення атестування визначений у частині 2 статті 57 Закону №580-VIII. Натомість, ч. 4 ст. 57 Закону України №580-VIII визначає особу, яка, за наявності підстав, уповноважена видати розпорядчий документ про проведення атестування.

24. Доводи касаційної скарги щодо неприпустимості втручання суду у дискреційні повноваження атестаційної комісії як колегіального органу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки пункт 3 частини 3 статті 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) передбачав, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, а тому суди в наведеній категорії справ мають право і зобов'язані перевіряти обґрунтованість прийнятого атестаційною комісією рішення.

Наведене узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів, встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті. За загальним правилом, суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

25. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

26. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі №817/537/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх