Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №804/6862/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2019 року

Київ

справа №804/6862/16

адміністративне провадження №К/9901/22010/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Кашпур О. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 804/6862/16

за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Царікової О. В.,

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Дадим Ю. М., суддів Уханенка С. А. Богданенка І. Ю.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1.13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-1), Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-2) та просила:

1.1. стягнути із Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку моральної шкоди у розмірі 50000 грн 00 коп.

1.2. стягнути зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року до дня винесення судового рішення по справі.

2. На обґрунтування позову зазначила, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року в справі №804/15467/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 310К від 02 жовтня 2015 року; зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_1 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року. Вказане рішення набрало законної сили 21 вересня 2016 року.

2.1. Оскільки вказане рішення суду на момент звернення до суду із зазначеним позовом не виконано та ОСОБА_1 на роботі не поновлено, позивач просить стягнути зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року до дня винесення судового рішення по справі.

2.2. Окрім того, позивач вказує, що через незаконне звільнення вона зазнала сильних душевних страждань, у зв'язку з приниженням особистої гідності та ділової репутації, неможливістю належним чином забезпечувати себе та своїх малолітніх дітей та просить суд стягнути зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку моральну шкоду у розмірі 50000 грн 00 коп.

3. Відповідачем -1 - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що ОСОБА_1 звільнено за частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу - Дніпропетровського територіального управління, з дотриманням процедури вивільнення працівників, встановленої трудовим законодавством. З огляду на те, що структурний підрозділ, в якому працювала позивач, ліквідовано без визначення правонаступництва, то і поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді є фактично неможливим. За наведених обставин, відповідачем -1 ніяким чином не допускалося порушення трудових прав позивача, у зв'язку із чим відсутні підстави для стягнення з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку середнього заробітку за час вимушеного прогулу і, відповідно, моральної шкоди на користь позивача.

4. Від відповідача -2 до суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку не порушувало прав ОСОБА_1, оскільки вказана особа у період з 05 лютого 2014 року по 05 жовтня 2015 року працювала в Дніпропетровському територіальному управлінні НКЦПФР на посаді заступника начальника. Наказом Голови НКЦПФР №310К від 02 жовтня 2015 року її було звільнено, у зв'язку з ліквідацією Дніпропетровського територіального управління НКЦПФР згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Дніпропетровське територіальне управління НКЦПФР припинено шляхом ліквідації, отже Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку е є його правонаступником, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

4.1. До того ж, в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 суд не зобов'язує Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку вчиняти якісь дії щодо ОСОБА_1, зокрема, працевлаштовувати останню, а тому відсутні правові підстави для звернення позивача із позовними вимогами до Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Наказом Голови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 жовтня 2015 року № 310К ОСОБА_1 - заступника начальника Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з 05 жовтня 2015 року звільнено, у зв'язку з ліквідацією Дніпропетровського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

6. Вважаючи підстави свого звільнення необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного трудового законодавства України, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

7. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 310К від 02 жовтня 2015 року; зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_1 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року. Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року.

8. Однак, зазначене судове рішення відповідачами виконано не було, а ОСОБА_1 не було поновлено на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

9. У зв'язку із зазначеним, позивач звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року до дня винесення судового рішення по справі.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

10.1. стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2016 року по 20 березня 2017 року у сумі 60806 грн 43 коп, без урахування податків та зборів.

10.2. стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

11. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що зазначена постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 виконана не була, ОСОБА_1 не було поновлено на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, отже середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 квітня 2016 року по 20 березня 2017 року підлягає задоволенню.

11.1. Додатково суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем надано до суду достатньо доказів понесених нею втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, заподіяних відповідачем своїми незаконними діями у вигляді несвоєчасного виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15.

ІV. Касаційне оскарження

12. Не погодившись з постановою суду першої та апеляційної інстанцій, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 26 жовтня 2017 року.

13. У касаційній скарзі Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права, а саме:

13.1. суди помилкового посилаються на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15, в якій ухвалено стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року, оскільки вказана постанова була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2017 року.

13.2. також суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду передбаченого статтею 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).

13.3. щодо задоволених судами попередніх інстанцій позовних вимог про стягнення моральної шкоди заявник касаційної скарги вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в неї була нервова напруга та депресивний стан. Крім того, судами не наведеним мотиви, що підтверджують факти заподіяння позивачу моральної шкоди, наявності причинного зв'язку між понесеними позивачем втратами матеріального характеру і протиправними діями відповідача-1.

13.4. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняте нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

14.30 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Пасічник С. С. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 804/6862/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

15.21 листопада 2017 року справа № 804/6862/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

16.27 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли письмові пояснення Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо підтримання касаційної скарги в який відповідач-2 підтримує касаційну скаргу з підстав та мотивів зазначених у касаційній скарзі.

17.01 грудня 2017 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій вона спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

16.24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року), касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

18.27 лютого 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого судді Желтобрюх І. Л., суддів Шарапи В. М., Білоуса О. В.

19.30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 518/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., судді Кашпур О. В., Уханенка С. А.

20.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2019 року визначено склад суду: головуючого суддя Шевцову Н. В., судді Кашпур О. В., Бевзенка В. М.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

19. За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

22. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

23. Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

23.1. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

24. Згідно зі статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження". Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

25. Приписами статті 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

25.1. Отже, що у разі поновлення працівника на роботі в судовому порядку, відповідне рішення суду підлягає негайному виконанню та вважається виконаним з моменту видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення та внесення запису до трудової книжки. У випадку затримки роботодавцем виконання рішення суду та поновлення працівника на роботі, він має сплатити робітнику середній заробіток за час затримки.

26. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

27. Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

27.1. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

28. За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

29. У пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

30. Пунктом 8 Порядку №100 установлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

31. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

32. За правилом частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

33. Правові аспекти вирішення питання відшкодування моральної шкоди також висвітлені у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (далі - ППВСУ № 4).

33.1. Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

33.2. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

34. Згідно з абзацом другим пункту 5 ППВСУ № 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

VІ. Позиція Верховного Суду

35. Суд касаційної інстанцій наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

36. Частиною 2 статті 14 КАС України (чинного до 15 грудня 2017 року) встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

27.1. Норма аналогічного змісту міститися у статті 14 КАС України (чинного після 15 грудня 2017 року).

37. Із аналізу норм чинного трудового законодавча, а саме: статтею 235, 236 КЗпП України вбачається, що особа, яка була незаконно звільнена повинна бути поновлена на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

38. Верховний Суд звертає увагу, що поновленим на роботі вважається працівник, ознайомлений з наказом про поновлення на роботі та фактично допущений до виконання своїх трудових обов'язків.

39. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15 (станом на час розгляду цієї справи, набрала законної сили) виконана не була та ОСОБА_1 не було поновлено на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

40. Зазначеною постановою ухвалено стягнути з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року.

41. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що у зв'язку із невиконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15, якою було поновлено позивача на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року, позовні вимоги у цій справі про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 квітня 2016 року по 20 березня 2017 року підлягають задоволенню.

42. Верховний Суд також погоджується із висновком судів попередніх інстанції, що позивачем доведено понесення нею втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, заподіяних відповідачем своїми незаконними діями у вигляді тривалого виконанням постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року у справі №804/15467/15.

43. Доводи касаційної скарги стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом, визначеного статтею 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року в цій справі встановлено, що в обґрунтування заявленої позовної вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилається на несплату відповідачем-1 суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року в справі №804/15467/15, яка набрала законної сили 21 вересня 2016 року.

43.1. Таким чином, обчислення строку звернення позивача до суду із позовом починається з 21 вересня 2016 року, що в свою чергу відповідає вимогам статті 99 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), оскільки позов у цій справі подано позивачем 13 жовтня 2016 року.

44. Щодо доводів касаційної скарги стосовно скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2017 року в справі №804/15467/15, постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року, в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд зазначає таке.

45. Ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2017 року в справі №804/15467/15 постановлена після прийняття судом першої інстанції в цій справі постанови від 20 березня 2017 року.

46. Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року в справі № 804/3291/17 стягнуто зі Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року у розмірі 42026 грн 80 коп. (постанова набрала законної сили 03 жовтня 2017 року).

37. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої та апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

36. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

VIІ. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року в справі № 804/6862/16 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді О. В. Кашпур

В. М. Бевзенко