Історія справи

Постанова КАС ВП від 28.02.2025 року у справі №320/3567/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/3567/24

адміністративне провадження № К/990/21889/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року (прийняте у складі судді Скрипки І.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (ухвалену у складі колегії суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.) у справі № 320/3567/24 за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження,-

УСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2024 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «Енергоатом», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 07 грудня 2023 року № 6-дск;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП від 07 грудня 2023 року № 5р-дск.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка АТ «Енергоатом» проведена всупереч встановленої Кабінетом Міністрів України заборони на проведення таких перевірок у відповідний період. Товариство стверджувало, що не допускало порушень, зазначених у акті перевірки. АТ «Енергоатом» пояснювало, що базою для нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Тому у спірному випадку необхідно користуватися визначенням чистого доходу, яке міститься у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського облік у № 1, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73 (далі - Положення № 73). Також позивач звертав увагу, що у частині заповнення звітності можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії», формою не передбачено, а товариство не має кваліфікованих когенераційних установок і не є суб`єктом, який може чи повинен заповнювати розділ звіту «виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва електричної енергії)».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 07 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що з 31 серпня 2022 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 955, НКРЕКП набула права в умовах воєнного стану на проведення за своїм рішенням планових заходів державного контролю дотримання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Ліцензіатом всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування сфери теплопостачання, а також ліцензійних умов з виробництва теплової енергії спрямовано на безперебійну роботу ринку енергетики та комунальних послуг, а також на забезпечення енергетичної безпеки держави, а тому проведення НКРЕКП планової перевірки АП «Енергоатом» є законним та обґрунтованим.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. У червні 2024 року АТ «Енергоатом» подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить:

- скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі № 320/3567/24;

- ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов АТ «Енергоатом».

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

4. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо можливостей застосування:

- частини другої статті 13 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII) у взаємозв`язку зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), пунктом 3 розділу I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від 07 лютого 2013 року № 73, пунктом 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - Положення № 290), параграфом 4.2 Концептуальної основи фінансової звітності щодо поняття чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП;

- пунктів 2.7, 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - Інструкція щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП) та Форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - Форма звітності № 4а-НКРЕКП), затверджених Постановою № 282, у взаємозв`язку зі статтями 1, 8 Закону України від 05 квітня 2005 року № 2509-IV «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» (далі - Закон № 2509-IV) щодо наявності у позивача обов`язку заповнення граф «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) форми звітності № 4а-НКРЕКП.

Щодо неправильності тлумачення судами попередніх інстанцій поняття «дохід», скаржник також вказує на те, що суди не застосували норми права, які підлягали застосуванню, а саме - положення нормативних актів, які містять визначення чистого доходу: статтю 1 Закону № 996-XIV, пункт 3 розділу I Національного положення № 73 та пункт 7 Національного положення № 290.

На думку скаржника, правильним є таке тлумачення та застосування у цих спірних правовідносинах поняття «доходу»: 1) дохід від провадження діяльності - це дохід, який безпосередньо впливає на фінансовий результат (прибутки/збитки), а сама по собі вироблена товарна продукція до її реалізації дохід не генерує, а тому не може враховуватися при визначенні доходу; 2) водночас товарна продукція генерує дохід від обсягу проданої (а не виробленої) продукції виключно під час реалізації; 3) у зв`язку з цим базою нарахування суми внеску на регулювання має бути чистий дохід виключно від реалізації виробленої теплової енергії.

У зв`язку з цим, скаржник вважає, що включення судами попередніх інстанцій та відповідачем до поняття «дохід з виробництва теплової енергії» виробленої товарної продукції до її реалізації суперечить визначеному Міжнародними стандартами фінансової звітності поняттю доходу, що також не передбачено методологією бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, не застосовується у законодавстві, зокрема, Інструкцією зі складання форми № 4-НКРЕКП.

Щодо обов`язку АТ «Енергоатом» заповнення граф «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) форми звітності № 4а-НКРЕКП, скаржник зазначає, що суди необґрунтовано не застосували положення пункту 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, яким визначено, що ліцензіат подає звітність за встановленою формою. Не допускається внесення змін ліцензіатом до шаблону форми звітності № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна), за винятком назв видів палива/енергії, що використовується при виробництві електричної та/або виробництві теплової енергії.

З огляду на це, скаржник вважає, що правильним є таке розуміння вищезазначених положень пункту 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, відповідно до якого форма 4а-НКРЕКП передбачає можливість надання інформації щодо теплової енергії виключно в разі комбінованого виробництва електричної енергії. Оскільки АТ «Енергоатом» не здійснювало комбінованого виробництва електричної енергії за звітній період, відповідно, обов`язку щодо заповнення граф «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) у нього не виникло.

Також, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) щодо поняття «загрози» та можливості проведення перевірок НКРЕКП за відсутності визначених постановою підстав.

Зокрема, скаржник вважає, що положення пункту 3 Постанови № 303 потрібно розуміти так, що: 1) для проведення НКРЕКП перевірки згідно з Постановою № 303 повинна існувати загроза, що має значний негативний вплив одночасно як на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, так і на забезпечення безпеки держави; 2) обставини, що не мають зазначеного негативного впливу, не можуть бути підставою для проведення перевірки НКРЕКП у період воєнного стану; 3) загроза має існувати до початку проведення перевірки та бути доведена до об`єкта перевірки; 4) про наявність загрози має бути зазначено у документі відповідача, який приймається до проведення перевірки.

Позиція інших учасників справи

5. 24 червня 2024 року НКРЕКП подала відзив на касаційну скаргу АТ «Енергоатом», в якому зазначає, що доводи та вимоги касаційної скарги є безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим просить залишити їх без змін.

Заперечуючи проти доводів скаржника про відсутність правомірних підстав для проведення перевірки, НКРЕКП посилається на Стратегію енергетичної безпеки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року № 907-р, в якій зазначено, що енергетична безпека - це захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії технічно надійним, безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом в нормальних умовах і в умовах особливого або надзвичайного стану; загрози енергетичній безпеці - короткочасні або тривалі, реальні або потенційні обставини, явища, чинники або події, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни, обмежити або порушити енергозабезпечення споживачів, призвести до аварій та інших негативних наслідків.

З огляду на це, НКРЕКП вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Ліцензіатом всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування сфери теплопостачання, а також ліцензійних умов з виробництва теплової енергії спрямовано на безперебійну роботу ринку енергетики та комунальних послуг, а також на забезпечення енергетичної безпеки держави, а тому проведення НКРЕКП планової перевірки АТ «Енергоатом» є законним та обґрунтованим.

Щодо доводів скаржника про неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій поняття «дохід» НКРЕКП у відзиві вказує, що до позивача слід застосовувати положення Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях, затвердженої постановою НКРЕКП від 01 серпня 2017 року № 990 (далі - Методика № 990), відповідно до якої до складу виробничої собівартості електричної та (або) теплової енергії включаються внески на регулювання, що розраховуються та сплачуються ліцензіатом відповідно до Порядку № 491. Відповідач також зазначає, що розрахунки собівартості при формуванні тарифів на електричну та (або) теплову енергію здійснюються на весь обсяг корисно відпущеної електричної та (або) теплової енергії.

На цій підставі НКРЕКП вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, повинен розраховуватись з урахуванням обсягів виробленої теплової енергії, оскільки всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсягів виробництва теплової енергії, а не її реалізації.

На спростування доводів скаржника щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій положення пункту 2.8 Інструкції щодо Форми звітності № 4а-НКРЕКП відповідач вказує, що оскільки АТ «Енергоатом» є ліцензіатом з діючою ліцензією на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, він зобов`язаний заповнювати та подавати Форму звітності № 4а-НКРЕКП відповідно до встановлених Інструкцією вимог, а тому вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили обов`язок позивача заповнення форм звітності.

НКРЕКП з цього приводу також звертає увагу, що згідно з пунктом 3.7 Інструкції щодо заповнення Форми звітності № 4а-НКРЕКП, у додатку 1 «Розшифровка корисного відпуску енергії» відображаються розшифрування корисного відпуску електричної та/або теплової енергії у розрізі ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) за звітний період та наростаючим підсумком з початку року.

На цій підставі НКРЕКП вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що АТ «Енергоатом» зобов`язано заповнювати розділ ІІ «Довідкова інформація» форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до форми звітності № 4а-НКРЕКП.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів установили, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно ЄДРПОУ 24584661).

Видами економічної діяльності товариства є: 35.11 Виробництво електроенергії (основний); 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 42.99 Будівництво інших споруд.

У період з 12 жовтня 2023 року по 08 листопада 2023 року НКРЕКП провела планову перевірку дотримання підприємством вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії позивача за період діяльності з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Перевірка проводилася на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2023 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 23 листопада 2022 року № 1550; постанови від 25 жовтня 2023 року № 1965 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» з виробництва теплової енергії», посвідчення на проведення планової перевірки від 10 жовтня 2023 року № 493.

За результатами цієї перевірки складений акт від 08 листопада 2023 року № 464 (ДСК), яким зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства та ліцензійних умов:

підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 308 (далі - Ліцензійні умови № 308), щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії (протягом 2022 року не дотримувалися затвердженої структури витрат відповідно до постанови НКРЕКП від 12 грудня 2018 року № 2-ДСК);

пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов № 308: порушення вимог законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, зокрема, підпункту 11 пункту 4.1 глави 4 Методики № 990, у частині зобов`язання ліцензіата неухильно дотримуватись запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії. Так, підприємство здійснювало фінансування ремонтних робіт за статтями «Ремонт. Послуги» та «Ремонт.ТМЦ» за нормативами 1 та 2, та понадрегламентних ремонтних робіт не в повному обсязі; загальне недофінансування ремонтної програми становить 6 809,90 тис. грн;

підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308: порушення щодо недопущення перехресного субсидіювання інших видів діяльності за рахунок господарської діяльності з виробництва теплової енергії (при виконанні Інвестиційної програми на 2022 рік підприємство по ВП «ХАЕС» за рахунок прибутку від ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії фактично профінансувало 2 заходи Інвестиційної програми на 2022 рік, що безпосередньо відносяться до діяльності з транспортування теплової енергії);

пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов № 308: порушення вимог законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме: пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року № 491, в частині визначення суми внеску на регулювання, яким є чистий дохід від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал (ліцензіатом невірно розраховано та відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії у формі звітності № 20-НКРЕКП за 1-4 квартали 2022 року, що призвело до наявності заборгованості (-21,68 тис. грн);

підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308: порушення у частині надання до органу ліцензування звітності, що містить достовірні дані (наведені підприємством у поданих відомостях про місця провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, планові показники не відповідають плановим показникам, затвердженим постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року № 2-ДСК «Про встановлення ДП «НАЕК «Енергоатом» середньорічної структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» тарифу). Ліцензіатом неправильно розраховано та відображено чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії у формі звітності № 20- НКРЕКП за 1-4 квартали 2022 року; підприємство некоректно відображало показник «Чистий дохід від реалізації продукції» у формі звітності № 4-НКРЕКП за 1-4 квартали 2022 року, а також у додатку 3 до форми звітності № 4-НКРЕКП за аналогічний період. Підприємство взагалі не заповнювало розділ 2 «Довідкова інформація» форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також не відображало дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до форми звітності № 4а-НКРЕКП за січень-грудень 2022 року.

На закритому засіданні НКРЕКП 07 грудня 2023 року розглянула акт № 464 (ДСК) від 08 листопада 2023 року та прийнято постанову НКРЕКП від 07 грудня 2023 року № 6-дск «Про застосування санкцій до ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання». Цією постановою:

1. Висунуто застереження підприємству щодо недопущення надалі порушень Ліцензійних умов № 308, а саме: пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов щодо дотримання вимог законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та у сфері теплопостачання, а саме:

пункту 5 Порядку № 491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП;

підпункту 11 пункту 4.1 глави 4 Методики № 990 у частині дотримання переліку заходів та запланованих обсягів витрат на проведення ремонтних робіт, що були включені НКРЕКП до структури тарифів на виробництво теплової енергії;

пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308, а саме: підпункту 10 щодо дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, підпункту 23 у частині надання до органу ліцензування інформації, що містить достовірні дані.

2. Накладено штраф на позивача у розмірі 2788 грн за порушення підпункту 22 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308 щодо недопущення перехресного субсидіювання інших видів діяльності за рахунок господарської діяльності з виробництва теплової енергії.

3. Зобов`язано підприємство у строк: до 01 лютого 2024 року сплатити заборгованість зі сплати внесків на регулювання у розмірі 19,37 тис. грн; до 01 березня 2024 року розробити та подати на схвалення відповідно до вимог Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанціях, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2015 року № 1972, заходи до Інвестиційної програми на 2024 рік, та передбачити як додаткове джерело фінансування невикористані кошти за рахунок додатково отриманого доходу за результатом діяльності у 2022 році у сумі 4652,05 тис. грн без ПДВ.

У розпорядженні від 07 грудня 2023 року № 5р-дск НКРЕКП вирішила зобов`язати підприємство у термін до 01 квітня 2024 року усунути порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов у частині надання до органу ліцензування інформації, що містить достовірні дані, а саме надати:

- до НКРЕКП уточнену звітність за формою № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за 1-й квартал, 1-е півріччя, 9 місяців та річну за 2022 рік в електронному вигляді;

- до НКРЕКП уточнену звітність за формою № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за січень-грудень 2022 року в електронному вигляді;

- до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області уточнені звіти за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» за 1-4 квартали 2022 року.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Одним із доводів касаційної скарги є те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час визначення права НКРЕКП на проведення перевірок у період дії воєнного стану неправильно застосували положення Постанови № 303.

9. Перевіряючи доводи касаційної скарги у цій частині, Суд враховує, що відповідно до пункту 1 Постанови № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

10. У подальшому 13 травня 2022 року постановою № 573 Кабінету Міністрів України доповнено Постанову № 303 пунктом 3, який визначив, що протягом періоду воєнного стану позапланові заходи державного нагляду (контролю) (позапланові невиїзні перевірки) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням НКРЕКП за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

27 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України постановою № 955 доповнив, зокрема, пункт 3 Постанови № 303, правом проводити також планові заходи державного нагляду.

11. Отже, у період проведення спірної планової перевірки АТ «Енергоатом» чинною була редакція пункту 3 Постанови № 303, відповідно до якої НКРЕКП отримала право протягом періоду воєнного стану проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

12. АТ «Енергоатом» у касаційній скарзі стверджує, що у НКРЕКП не було достатніх підстав для прийняття рішення про проведення планової перевірки позивача, оскільки Регулятором не доведено наявність загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

13. Натомість, суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшли висновку, що у НКРЕКП були достатні підстави для проведення перевірки, оскільки діяльність АТ «Енергоатом» суттєво впливає на основи забезпечення енергетичної безпеки та енергонезалежності країни.

14. Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтувалися на тому, що АТ «Енергоатом» формує приблизно 4% національного ВВП та посідає 1 місце за обсягом виробництва електроенергії, забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%; посідає 7 місце за обсягом виробництва атомної енергії, входить у 5-ку найбільших операторів АЕС світу.

15. Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій правильними з огляду на критично важливу роль АТ «Енергоатом» у забезпеченні енергетичної безпеки України, життєдіяльності громадян та стабільності держави.

16. Зокрема, відповідно до Стратегії енергетичної безпеки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2021 року № 907-р, енергетична безпека - це захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії технічно надійним, безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом в нормальних умовах і в умовах особливого або надзвичайного стану; загрози енергетичній безпеці - короткочасні або тривалі, реальні або потенційні обставини, явища, чинники або події, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни, обмежити або порушити енергозабезпечення споживачів, призвести до аварій та інших негативних наслідків.

17. Своєю чергою, із визначення поняття «ліцензійних умов», наведеного у пункті 4 частини першої статті 1 та статті 5 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», вбачається, що ліцензійні умови визначають, зокрема, вимоги до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, включаючи організаційні, технологічні та інші спеціальні вимоги, обов`язкові для виконання ліцензіатом.

18. Таким чином, належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Ліцензіатом всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування сфери теплопостачання, а також Ліцензійних умов № 308 спрямовано на безперебійну роботу ринку енергетики та комунальних послуг, а також на забезпечення енергетичної безпеки держави.

19. Аналіз вищезазначених норм права у системному зв`язку зі статусом АТ «Енергоатом» та його впливом на стан енергетичної безпеки держави, свідчить про те, що будь-які порушення ліцензійних умов діяльності АТ «Енергоатом» можуть мати катастрофічні наслідки для населення, економіки, довкілля та національної безпеки; через стратегічне значення атомної енергетики для України, дотримання норм енергетичної безпеки та державного регулювання є абсолютно критичним для виживання країни, особливо в умовах війни та глобальних енергетичних викликів.

20. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо важливості своєчасного та у повному обсязі виконання суб`єктами, що здійснюють діяльність у сфері енергетики, всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку енергетики, а також ліцензійних умов провадження відповідного виду діяльності на ринку енергетики, зокрема, у постановах від 21 березня 2023 року у справі № 640/17821/21, від 01 травня 2023 року у справі № 540/913/21, від 13 вересня 2023 року у справі № 440/496/22.

21. На підставі вищезазначеного, Суд доходить висновку про те, що доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 3 Постанови № 303 не знайшли свого підтвердження, а тому, за встановлених обставин, проведення НКРЕКП планової перевірки АТ «Енергоатом» щодо дотримання вимог законодавства та ліцензійних умов узгоджується з вимогами пункту 3 Постанови № 303 щодо наявності підстав для призначення та проведення такої перевірки.

22. Щодо доводів представника АТ «Енергоатом» про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини другої статті 13 Закону № 1540-VIII, зокрема, з огляду на неврахуванням положень статті 1 Закону № 996-XIV та пункту 3 розділу I Національного положення № 290, що зумовило неправильне, на думку скаржника, визначення поняття чистого доходу для цілей розрахунку ставки внесків на регулювання, Суд зазначає таке.

23. Суди попередніх інстанцій погодилися з висновками НКРЕКП, викладеними за наслідком проведення планової перевірки АТ «Енергоатом» в акті перевірки та спірних постанові № 6-дск та розпорядженні № 5р-дск від 07 грудня 2023 року, щодо некоректного розрахунку позивачем суми чистого доходу від провадження ліцензованої діяльності з виробництва теплової енергії за період І-ІV кварталів 2022 року, що призвело до сплати внесків на регулювання у неповному обсязі.

24. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що розрахунок чистого доходу від провадження ліцензованої діяльності для суб`єктів, що здійснюють діяльність на ринку енергетики, має особливості, визначені, зокрема, Постановою № 282, Методикою № 990, Порядком № 491. Суди попередніх інстанцій під час застосування цих норм права врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 січня 2023 року у справі № 160/3648/19.

25. Перевіряючи правильність такого підходу, колегія суддів враховує, що відповідно до частин другої та третьої статті 13 Закону № 1540-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

26. Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

27. Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

28. Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

29. Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

30. Особливості розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання визначаються Порядком № 491 (тут і далі - у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

31. Згідно з пунктом 2 Порядку № 491 внески на регулювання сплачуються суб`єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема: з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації; з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

32. Планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 липня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік за формулою V = P/D*100 %, де V - планова ставка внеску на регулювання; P - плановий обсяг потреб у фінансуванні НКРЕКП на наступний бюджетний рік відповідно до проекту кошторису НКРЕКП; D - сума чистого доходу платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній рік.

33. Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП (пункт 3 Порядку № 491).

34. Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал (пункт 5 Порядку № 491).

35. Зі змісту наведених норм права вбачається, що базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід від провадження ліцензованої діяльності. Стосовно АТ «Енергоатом» такою є діяльність з виробництва теплової енергії.

36. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів встановили, що сума для визначення ставки внеску на регулювання позивачем зазначена на підставі даних рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» з виокремленням отриманого чистого доходу з реалізації виробленої теплової енергії за відповідні періоди.

37. Суди також встановили, що НКРЕКП під час проведення перевірки виявила, що позивач некоректно розрахував суму чистого доходу від провадження ліцензованої діяльності, оскільки визначив такий дохід, виходячи лише із суми реалізованої теплової енергії, хоча повинен був розрахувати з урахуванням обсягів виробленої теплової енергії.

38. Такий висновок НКРЕКП ґрунтувався на тому, що всі складові тарифу, який визначається на підставі Методики № 990 для визначення собівартості, зокрема, виробництва теплової енергії, розраховані саме з урахуванням обсягів всієї виробленої теплової енергії, а не обсягів її реалізації. Відповідно, якщо розрахунок чистого доходу від вироблення теплової енергії визначатиметься тільки з урахуванням суми прибутку від реалізованої теплової енергії без урахування іншої корисно виробленої теплової енергії, а собівартість на виробництво теплової енергії, закладена в тарифі, визначена щодо всієї корисно виробленої теплової енергії, то показник чистого доходу відображатиме некоректне значення.

39. З огляду на те, що протягом 2022 року діяв тариф на виробництво теплової енергії встановлений постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року № 1904 «Про встановлення ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» в розмірі 92,05 грн за 1 Гкал (без ПДВ), суди попередніх інстанцій встановили, що сума розрахункового чистого доходу відповідно до цього тарифу для визначення внесків на регулювання на 2022 рік мала становити 137 781,14 тис. грн (без ПДВ), однак, АТ «Енергоатом» визначив такий дохід у сумі 98 405,00 тис. грн (без ПДВ).Тобто, за висновком НКРЕКП, відхилення становило 39 376,14 тис. грн (без ПДВ). З урахуванням ставки внеску на регулювання, визначену НКРЕКП, розрахункова сума внеску на 2022 рік мала становити 72,45 тис. грн (виходячи із суми чистого доходу 137 781,14 тис. грн), що виявилося на 21,68 тис. грн більше фактично сплаченого АТ «Енергоатом» внеску на регулювання (виходячи із суми чистого доходу 98 405,00 тис. грн).

40. Отже, спірним питанням в цій частині вимог касаційної скарги є правильність підходу НКРЕКП до розрахунку суми чистого доходу від провадження ліцензованої діяльності, з яким погодилися та застосували у своїх рішеннях й суди попередніх інстанцій.

41. Перевіряючи правильність такого підходу, Суд керується таким.

42. Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 Закону № 996-XIV, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (зокрема, платежів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

43. Аналогічне визначення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) наведено у пункті 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та у пункті 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід».

44. Разом з тим, особливості розрахунку показників діяльності та заповнення форм звітності для суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність, зокрема, у сфері виробництва теплової енергії, визначені Постановою № 282, якою затверджені Форма звітності № 4а-НКРЕКП; Інструкція щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП; Форма звітності № 4-НКРЕКП; Інструкція щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП (туті далі - у редакціях, чинних на дату складання та подання звітностей).

45. Відповідно до підпункту 47 пункту 3.3 Інструкції щодо заповнення Форми звітності № 4а-НКРЕКП у рядку 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» зазначається чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який був одержаний у звітному періоді від відповідного виду діяльності.

46. Відповідно до підпункту 44 пункту 3.3 глави 3 Інструкції щодо заповнення Форми звітності № 4-НКРЕКП у Формі звітності № 4-НКРЕКП у рядку 190 «Товарна продукція» графи 3 та 4 діяльності з виробництва теплової енергії дорівнюють сумі даних рядків 005 «Виробнича собівартість продукції (послуг), усього, у т.ч.:», 055 «Адміністративні витрати, усього, у т.ч.:», 085 «Інші операційні витрати, усього, у т.ч.:», 140 «Фінансові витрати (відсотки за позиками), що пов`язані з виробництвом електричної енергії та/або теплової енергії» та 150 «Прибуток».

47. У Формі звітності № 4-НКРЕКП у рядку 215 «Фінансові результати від операційної діяльності» зазначається фінансовий результат від операційної діяльності за сукупністю всіх видів господарської діяльності ліцензіата, що визначається як арифметична різниця між сумою даних у рядках 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» і 210 «Інші операційні доходи (розшифрувати в додатку 1)» та даних у рядку 145 «Усього витрат (включаючи придбану електричну енергію (іншу) та фінансові витрати)» (за вирахуванням рядка 140 «Фінансові витрати (відсотки за позиками), що пов`язані з виробництвом електричної енергії та/або теплової енергії»).

48. Відповідно до пункту 1.3 методики № 990 тариф на теплову енергію, що виробляється на АЕС (далі - тариф на виробництво теплової енергії) - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії, відпущеної з колекторів АЕС, визначена як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат на виробництво та планованого прибутку, який встановлюється НКРЕКП без урахування податку на додану вартість.

49. Згідно з пунктом 1.7 Методики № 990 для визначення собівартості відпуску одиниці електричної та теплової енергії сума витрат ділиться на кількість відпущеної/виробленої енергії кожного виду. Тариф на відпуск електричної енергії визначається в розрахунку на 1 кВт·год без урахування податку на додану вартість, тариф на виробництво теплової енергії визначається в розрахунку на 1 Гкал відпуску з колекторів без урахування податку на додану вартість.

50. Повна собівартість складається із сукупності виробничої собівартості, адміністративних, інших операційних та фінансових витрат.

51. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що собівартість теплової енергії, що закладена у тариф на теплову енергію, визначається щодо всього запланованого обсягу виробленої теплової енергії у плановому періоді.

52. Суд також враховує, що у спірних правовідносинах НКРЕКП стверджує некоректне визначення чистого доходу АТ «Енергоатом» як суб`єктом, що здійснює діяльність, зокрема, з виробництва теплової енергії.

53. За визначенням, наведеним у статті 1 Закон України від 02 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання», виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору.

54. Отже, виробництво теплової енергії здійснюється з метою її продажу. Водночас, відповідно до пункту 3.5 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники, зокрема:

1) у рядку 315 «Обсяг виробленої енергії» зазначається фактичний обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії за звітний період та за період з початку року, а також плановий обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії згідно з плановими розрахунками ліцензіата на наступний місяць;

2) у рядку 320 «Власні потреби» зазначається обсяг електричної та/або теплової енергії, який споживається ліцензіатом на технологічні процеси для виробництва електричної та/або теплової енергії за звітний період та за період з початку року, а також плановий обсяг споживання енергії на власні потреби згідно з нормативами споживання електричної енергії на власні потреби на наступний місяць;

3) у рядку 325 «Корисний відпуск енергії (розшифрувати в додатку 1), усього, у тому числі:» зазначається корисний відпуск електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) відповідно до показників точок комерційного обліку відпущеної електричної енергії та/або показників вузлів обліку обсягів виробництва теплової енергії. Дані рядка 325 визначаються як різниця між даними рядка 315 «Обсяг виробленої енергії» та рядка 320 «Власні потреби»;

4) у рядку 330 «для потреб інших видів діяльності ліцензіата» зазначається фактичний обсяг корисного відпуску електричної та/або теплової енергії, яка використана для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також плановий обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії згідно з плановими розрахунками ліцензіата на наступний місяць;

5) у рядку 335 «для реалізації» зазначається фактичний обсяг корисного відпуску електричної та/або теплової енергії з метою подальшої реалізації.

55. Таким чином, зі змісту вищенаведених положень Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП та з урахуванням особливостей господарської діяльності щодо виробництва теплової енергії вбачається, що теплова енергія, яка виробляється суб`єктом господарювання, може використовуватися для власних потреб (рядок 320) або реалізовуватися (рядки 325, 335). При цьому залишки теплової енергії, як специфічного виду продукції, не передбачені в структурі звітності, оскільки баланс будується за принципом: обсяг виробленої енергії (рядок 315) = Власні потреби (рядок 320) + Корисний відпуск (рядок 325). Водночас, корисний відпуск теплової енергії може бути деталізований як: для потреб інших видів діяльності ліцензіата (рядок 330) або для реалізації (рядок 335).

Отже, теплова енергія, що вироблена суб`єктом ліцензування, має бути або використана, або відпущена, а залишки нереалізованої продукції у вигляді теплової енергії не передбачені.

56. Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у пунктах 28-29 постанови від 16 січня 2023 року у справі № 160/3648/19, досліджуючи питання, зокрема, про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 13 Закону № 1540-VIII у частині, що стосувалася правильності визначення бази розрахунку суми внеску на розвиток, висловив такий правовий висновок:

«… всі обсяги енергії, що споживаються обладнанням (устаткування), яке не задіяне в технологічних процесах виробництва енергії, або використовуються для провадження іншої діяльності виробника на території підприємства чи споживаються іншими суб`єктами господарювання на території ліцензіата, мають бути віднесені до корисного відпуску теплової енергії.

Враховуючи, що теплова енергія, яка виробляється на об`єктах енергетики корисно використовується в інших технологічних процесах виробництва основної продукції цих підприємств, та є однією із складових собівартості виробництва інших товарів (послуг), такі ліцензіати мають визначати суму внеску на регулювання, як визначений відсоток від товарної продукції (обсягу коштів), отриманої від провадження ліцензованої господарської діяльності, що регулюється НКРЕКП».

57. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведених правових висновків Верховного Суду, враховуючи, що скаржником у касаційній скарзі не визначені підстави, що зумовлюють необхідність такого відступу.

58. Таким чином, враховуючи специфіку такого виду господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, виходячи з того, що відповідно до Методики № 990 всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсягів виробництва теплової енергії, а не її реалізації, а також з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16 січня 2023 року у справі № 160/3648/19, Суд доходить висновку, що положення частини другої статті 13 Закону № 1540-VIII необхідно розуміти так, що чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, має розраховуватись з урахуванням обсягів виробленої, а не лише реалізованої, теплової енергії.

59. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень частини другої статті 13 Закону № 1540-VIII у взаємозв`язку із пунктом 3.5 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП та пунктами 1.3 і 1.7 Методики № 990, оскільки суди дійшли правильного висновку, що базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не з реалізації продукції.

60. Щодо доводів представника АТ «Енергоатом» про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП у взаємозв`язку зі статтями 1, 8 Закону № 2509-IV, що, на думку скаржника, зумовило помилковість покладення на позивача обов`язку заповнення граф «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) форми звітності № 4а-НКРЕКП, Суд зазначає таке.

61. Зокрема, АТ «Енергоатом» зазначає, що інших можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії» формою не передбачено, а тому у силу вимог пунктів 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП він забезпечує достовірність інформації, зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП за встановленою формою та не може вносити зміни до шаблону форми звітності № 4-НКРЕКП.

62. З огляду на те, що жодний з відокремлених підрозділів АТ «Енергоатом» не застосовує технології комбінованого виробництва (когенерації) у значенні термінів та роз`яснень, визначених Законом України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», у товариства немає кваліфікованих когенераційних установок і ліцензії на ведення господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, скаржник вважає, що не є суб`єктом, який може або повинен заповнювати розділ звіту «Виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії)».

63. З цього приводу Суд зазначає, що у пункті 1.1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП передбачено, що ця Інструкція поширюється на: суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (далі - ліцензіати); суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках.

64. Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, додатків до неї та термін її подання до НКРЕКП.

65. За нормами пункту 3.1 цієї Інструкції звіт складається з трьох розділів: I «Загальна інформація», II «Довідкова інформація» та III «Врегулювання небалансів».

66. Показники розділу I зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-9) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 10-18).

67. Показники розділу II зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-3) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 4-6).

68. У розділі III зазначається інформація щодо обсягів та вартості купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за звітний період (графа 1) та наростаючим підсумком з початку року (графа 2).

69. Розділ I «Загальна інформація» не заповнюють суб`єкти господарювання, що здійснюють виробництво електричної та/або виробництво теплової енергії на атомних електростанціях на підставі відповідних ліцензій. Якщо в ліцензіата деякі показники відсутні або не визначаються, тоді відповідні клітинки не заповнюються.

70. Згідно з пунктом 3.5 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники.

71. У додатку 1 «Розшифровка корисного відпуску енергії» відображаються розшифрування корисного відпуску електричної та/або теплової енергії у розрізі ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) за звітний період та наростаючим підсумком з початку року (пункт 3.7 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП).

72. Таким чином, з вищенаведених положень Інструкції не вбачається винятків для виробників теплової енергії щодо обов`язку заповнювати розділ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП, жодних обґрунтованих доводів щодо неможливості наведення позивачем інформації у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також даних щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів представник АТ «Енергоатом» не навів.

73. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, НКРЕКП в акті перевірки № 464 вказала, що АТ «Енергоатом» взагалі не заповнювало розділ ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП у розрізі діяльності з виробництва теплової енергії, а також не відображало дані щодо корисного відпуску теплової енергії з колекторів у додатку 1 до Форми звітності № 4а-НКРЕКП за період січень-грудень 2022 року, чим порушило вимоги підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов у частині обов`язку надання до органу ліцензування інформації, що містить достовірні дані.

74. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обов`язок із заповнення відповідного розділу звітності у позивача у відповідний період існував, тому вимоги НКРЕКП щодо усунення порушень в цій частині є правомірними та обґрунтованими.

75. При цьому посилання скаржника на пункти 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП, які зобов`язують ліцензіата наводити лише достовірну інформацію згідно з формою та забороняють вносити будь-які зміни до форми звітності, та статті 1, 8 Закону № 2509-IV, які визначають поняття комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації), у межах спірних правовідносин, що виникли у цій справі, є безпідставними, оскільки обов`язок щодо заповнення розділу ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП покладається не лише на суб`єктів, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії, але й на інших виробників теплової енергії.

76. Отже, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП у взаємозв`язку зі статтями 1, 8 Закону № 2509-IV, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

77. На підставі вищезазначеного, Суд доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

78. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки судів. У них також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

79. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

80. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними й обґрунтованими, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права та правильно застосували норми матеріального права, тому касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

81. З огляду на результат розгляду цієї справи розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №320/3567/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа