Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №0311/1709/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №0311/1709/12

адміністративне провадження №К/9901/48490/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Єзеров А. А., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 22.12.2017р. (суддя - Токарська І. С. ) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
13.03.2018р. (судді - Улицький В. З., Затолочний В. С., Сапіга В. П. ) у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області, управління соціального захисту населення Маневицької районної державної адміністрації Волинської області, про заміну сторони виконавчогопровадження у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької районної державної адміністрації про зобов'язання провести перерахунок і виплат щорічної допомоги,

встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

В обгрунтування заяви посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2, якому за життя згідно рішень Маневицького районного суду Волинської області від 12.03.2012р., 27.03.2012р., 22.12.2014р., 17.10.2014р., 02.03.2015р. були присуджені кошти, проте такі не були ним отримані, у зв'язку з чим заявник просив суд замінити стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 22.12.2017р., залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р., заяву задоволено частково.

Замінено стягувача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Маневицького районного суду Волинської області в адміністративній справі №0311/1709/2012 на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні заяви не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви, а саме про заміну стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Маневицького районного суду Волинської області в адміністративній справі №0311/1709/2012, судами не надано жодного обгрунтування в частині відмови у задоволенні вимог заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження за іншими виконавчими документами.

Крім того посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо належного повідомлення його про час та місце розгляду заяви, оскільки жодних повісток він не отримував, що позбавило його можливості бути присутнім під час розгляду заяви та висловити свою позицію з даного питання. В свою чергу суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів касаційної скарги, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 12.03.2012р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2013р., зобов'язано управління праці соціальних питань, та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Маневицької райдержадміністрації Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статут і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2011 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на час проведення виплати, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.11.2017р. ОСОБА_1 визнаний спадкоємцем належного ОСОБА_2 майна, в тому числі, допомоги на оздоровлення перерахованої та нарахованої спадкодавцю ОСОБА_2, на виконання виконавчого листа Маневицького районного суду №0311/1953/2012 виданого
27.04.2015р. в сумі ~money0~ згідно довідки про здійснення нарахування на виконання рішення суду управлінням соціального захисту населення Маневицької районної адміністрації державної адміністрації №2898 від 28.11.2017р., у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень статей 1216, 1227 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що сума невиплаченої пенсії, що була нарахована ОСОБА_3, але не була отримана ним за життя, входить до складу спадщини та підлягає виплаті його спадкоємцям, у зв'язку з чим ухвалили рішення про часткове задоволення заяви шляхом заміни стягувача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Маневицького районного суду Волинської області в адміністративній справі №0311/1709/2012.

Водночас судами відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо заміни сторони виконавчого провадження згідно рішень Маневицького районного суду Волинської області від 27.03.2012р., 22.12.2014р., 17.10.2014р., 02.03.2015р., і саме в цій частині рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються заявником в касаційному порядку.

Враховуючи, що рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог учасниками справи не оскаржуються, в цій частині рішення судів попередніх інстанцій судом не переглядаються.

Надавши правову оцінку рішенням судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла висновку, що вони є обгрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, зокрема посилання скаржника на невирішення питання заміни сторони виконавчого провадження за рішеннями, ухваленими у інших справах, висновки судів не спростовують, є безпідставними і не можуть свідчити про незаконність судових рішень, оскільки в рамках вирішення питання заміни сторони виконавчого провадження у цій справі не може бути вирішено питання такої заміни у інших справах.

Посилання на неналежне повідомлення заявника про час та місце розгляду заяви і розгляд судом першої інстанції заяви за його відсутності не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки заявника було належним чином повідомлено про розгляд справи судом апеляційної інстанції, заявник мав можливість скористатись правом участі в судовому розгляді, однак таким правом не скористався.

Таким чином апеляційним судом було усунуто порушення права особи бути обізнаною про розгляд його справи та на участь в її розгляді.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки при ухваленні судових рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому колегія суддів дішла висновку, що про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 22.12.2017р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук