Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №160/16221/22

адміністративне провадження № К/990/23789/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/16221/22

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року (суддя-доповідач - Чабаненко С.В., судді: Білак С.В., Юрко І.В.),

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 346068 від 11 серпня 2022 року, що винесена відповідачем в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 346068 від 11 серпня 2022 року Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий сбір у розмірі 992,40 грн.

Не погодившись з указаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 160/16221/22 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку; 2) доказів отримання рішення суду першої інстанції від 16 січня 2023 року у справі №160/16221/22; 3) документу про сплату судового збору у розмірі 1190,88 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки повернуто, оскільки станом на 21 квітня 2023 року недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуті.

04 травня 2023 року відповідач повторно подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 26 травня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд повторну апеляційну скаргу Укртрансбезпеки залишив без руху та встановив десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою із зазначенням поважних причин його пропуску; документу про сплату судового збору; доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали апелянт подав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додав докази сплати судового збору, докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам по справі, а також просив поновити строк на апеляційне оскарження.

20 червня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Укртрансбезпекою у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, і відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року.

Зазначену ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Суд зазначив, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи і, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору. Суд зауважив, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Приписи статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) пов`язують облік строку на подання апеляційної скарги саме з датою проголошення судового рішення, датою складання повного тексту або отримання повного тексту, а не з датою сплати судового збору. Сплата судового збору відповідно до норм КАС України визначена як вимога до форми та змісту апеляційної скарги, а не підстава для поновлення строку.

ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

05 липня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Укртрансбезпеки, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

Автор касаційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали від 20 червня 2023 року Третім апеляційним адміністративним судом не враховано доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, чим порушено норми процесуального права. Вважає, що зазначені порушення, допущені судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 353 КАС України, є підставами для скасування рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду.

Скаржник вказує, що рішення суду першої інстанції Укртрансбезпекою було отримано 17 лютого 2023 року в електронному вигляді. Первинну апеляційну скаргу було подано у 30-денний строк з моменту отримання повного тексту рішення. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки повернуто. Зазначену ухвалу Укртрансбезпека отримала 26 квітня 2023 року і вже 04 травня 2023 року повторно подала апеляційну скаргу. Водночас, апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за повторно поданою апеляційною скаргою відповідача, у зв`язку з неповажністю пропуску строку на апеляційне оскарження. Однак, з таким висновком апеляційного суду касатор не погоджується і зазначає, що у зв`язку з неврегулюванням нормами КАС України питання щодо визначення строку на повторне звернення з апеляційною скаргою, статтею 299 КАС України встановлено крайній строк, пропуск якого унеможливлює повторне звернення суб`єкта владних повноважень з апеляційною скаргою та є безумовною підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, а саме, однин рік з дня складення повного тексту судового рішення. Тож оскільки Укртрансбезпекою вдруге апеляційна скарга подана у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин, то ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року є незаконною.

Ухвалою від 27 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03 серпня 2023 року №770/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та згідно з наказом Голови Верховного Суду від 03 серпня 2023 року № 2457-к «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду», протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 23 жовтня 2023 року № 1776/0/78-23, визначено новий склад суду для розгляду касаційної скарги № К/990/23789/23: головуючий суддя - Соколов В.М., судді: Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою від 25 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.

IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та позиція Верховного Суду.

Переглянувши оскаржуване судове рішення у межах, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Як слідує з матеріалів справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року зареєстровано у Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 лютого 2023 року та оприлюднено 17 лютого 2023 року. Копію судового рішення відповідачем отримано 17 лютого 2023 року (вх. № 5897/0/7-23), що підтверджується змістом апеляційної скарги та матеріалами справи.

Вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся 28 лютого 2023 року, проте у скарзі не зазначив дату отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції та не просив поновити строк на апеляційне оскарження, а також не надав документ про сплату судового збору.

У зв`язку із цим, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 160/16221/22 залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку; 2) доказів отримання рішення суду першої інстанції від 16 січня 2023 року у справі №160/16221/22; 3) документу про сплату судового збору у розмірі 1190,88 грн.

Вказана ухвала доставлена в електронний кабінет апелянта в підсистемі «Електронний суд» 04 квітня 2023 року.

Однак, станом на 21 квітня 2023 року Укртрансбезпека не подала до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, що послугувало підставою для постановлення Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 21 квітня 2023 року про повернення апеляційної скарги скаржнику.

05 травня 2023 року відповідач вдруге звернувся до апеляційного суду за апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №160/16221/22.

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтував тим, що первинна апеляційна скарга подана ним у визначений статтею 295 КАС України строк, а при поданні повторної апеляційної скарги крайній строк в один рік, визначений статтею 299 КАС України, ним, як суб`єктом владних повноважень, не порушено.

Ухвалою від 26 травня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд повторну апеляційну скаргу Укртрансбезпеки залишив без руху з тих підстав, що апелянт не наводить підстав, які дійсно унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, визначений статтею 295 КАС України. Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС України строку, а поважні причини пропуску строку скаржником не наведено. Окрім того, апелянтом до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору та копії апеляційної скарги для інших учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду від 26 травня 2023 року відповідач подав заяву про усунення недоліків, у якій, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначив, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Проте, через відсутність бюджетного фінансування на оплату судового збору відповідач не мав можливості надати докази його сплати при первинному поданні скарги. Тому вважає, що невиконання вимог ухвали суду було викликано об`єктивними причинами, які не залежали від волі апелянта. Відтак, існувала об`єктивна необхідність подавати повторно апеляційну скаргу лиш після надходження бюджетних коштів. Разом з тим, протягом березня - початку травня 2023 року бюджетні асигнування на оплату судового збору так і не надійшли. Також апелянтом до апеляційної скарги було додано докази сплати судового збору та надіслання копії скарги позивачу.

Оцінивши доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Також апеляційний суд зауважив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. В той же час, апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, у тому числі з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення, а саме з 16 лютого 2023 року.

Насамкінець, апеляційний суд відхилив доводи апелянта про те, що приписи статті 295 КАС України пов`язують облік строку на подання апеляційної скарги саме з датою проголошення судового рішення, датою складання повного тексту або отримання повного тексту, а не з датою сплати судового збору. Суд зазначив, що питання сплати судового збору у положеннях КАС України визначені, як вимога до форми та змісту апеляційної скарги, а не як підстава для поновлення строку.

За наведених міркувань суд апеляційної інстанції виснував, що наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги Верховний Суд зазначає про таке.

Норма пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлює дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №420/5137/18, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/19423/21.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.

При цьому право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом. Разом з тим, повторно відповідач звернувся із апеляційною скаргою поза межами встановленого строку. Зокрема, копію оскаржуваного рішення від 16 січня 2023 року відповідач отримав 17 лютого 2023 року, а апеляційну скаргу подав 04 травня 2023 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС України тридцятиденного строку.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21.

Наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини були оцінені та визнані судом апеляційної інстанції як неповажні, адже лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Верховний Суд звертає увагу на те, що сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Право відповідача на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2022 року у справі №380/17601/21.

У цій справі повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Правову позицію стосовно окресленого питання викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 у справі № 640/3393/19, де зазначено, що « особа яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.».

Верховний Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, Укртрансбезпекою не наведено.

Отже, наведені відповідачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №160/16221/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк