Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.01.2018 року у справі №826/4242/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2019 року

Київ

справа №826/4242/15

адміністративне провадження №К/9901/7314/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.2015 (суддя Кармазін О. А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 (судді: Сорочко Є. О. (головуючий), Земляна Г. В., Межевич М. В. ) у справі № 826/4242/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2014:

- № 0009431501, яким до позивача застосовано штраф за платежем "плата за землю" (Красилівська с/р) у розмірі 11 658,00 грн (10%) за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 116 580,00 грн;

- № 0009441501, яким застосовано штраф за платежем "плата за землю" (Красилівська с/р) у розмірі 5 828,99 грн (10%) за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 58 289,90 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не було порушено строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань, а контролюючим органом порушено порядок проведення перевірок, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від
16.07.2015, у задоволення позову Товариства відмовлено в повному обсязі.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки позивачем було сформовано та подано податкові декларації з плати за землю за 2013 рік та 2014 рік лише 20.05.2014 тобто з запізненням та суми податкових зобов'язань, які в них визначені платником податків, фактично станом на дату подання декларацій, вже набули статусу узгоджених сум податкових зобов'язань, а отже, враховуючи, що суми узгоджених податкових зобов'язань не були сплачені своєчасно, то такі набули статусу податкового боргу, а тому відповідачем правомірно було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті № 150/1501/37961086 від 15.07.2014, оформленого за результатами проведеної на підставі пп. 20.1.4 п. 201, ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України перевірки термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю.

На підставі вказаного акту та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Також судами встановлено, що позивач 20.05.2014 подав податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік. Річна сума податку визначена позивачем у розмірі 139
895,76 грн, помісячно сума податку (крім грудня місяця) - 11657,99 грн, за грудень - 11657,87 грн.

Також судом встановлено, що граничний строк подання вказаної декларації за 2013 рік є 20.02.2013.

Крім того, позивачем 20.05.2014 подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік. Річна сума податку визначена платником податків у розмірі 139 895,76
грн, помісячно сума податку (крім грудня місяця) - 11657,99 грн, за грудень - 11657,87 грн.

Граничний строк подання декларації за 2014 рік є 20.02.2014.

визначений у вказаних податкових деклараціях податок позивачем сплачений, а саме за 2013-21.05.2014 у розмірі 139 896 грн, та за січень - квітень 2014 року -
21.05.2014 у розмірі 46632 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування, вказує, що у контролюючого органу відсутні законодавчі підстави для перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань під час проведення камеральної перевірки, також позивач зазначає, що податкові зобов'язання визначені ним у податкових деклараціях сплачені наступного дня після їх узгодження (подання декларації), а Податковий кодекс України не містить норм, які б встановлювали, що граничним терміном погашення податкового зобов'язання є день його узгодження.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

10.2. Пункт 54.1 статті 54.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковий кодекс України.

10.3. Пункт 57.1 статті 57.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковий кодекс України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковий кодекс України.

10.4. Пункт 75.1 статті 75.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковий кодекс України, а фактичні перевірки - Податковий кодекс України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

10.5. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

10.6. Пункт 76.1 статті 76.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

10.7. Пункт 126.1 статті 126.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковий кодекс України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

12. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов'язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

13. Необхідно зазначити, що враховуючи внесені зміни до Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" питання своєчасності нарахування та сплати податків та зборів можуть бути предметом камеральної перевірки з 01 січня 2017 року.

14. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами Податкового кодексу України, зокрема Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податкового кодексу України.

Проте Податковий кодекс України не містить норм, які б по іншому визначали строк сплати податкових зобов'язань визначених платником податків у податковій декларації, яка подана ним поза межами граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у контролюючого органу у 2014 році повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

У даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем самостійно визначених сум податкових (грошових) зобов'язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв'язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення - рішення є протиправними.

Крім того, позивач не допустив порушення строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань, оскільки сплатив такі на наступний день після їх узгодження (подання декларації).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

18. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог".

19. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 підлягає задоволенню.

20. Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

21. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. За приписами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 185,00 грн згідно квитанції № 0.0.359415706.1 від 12.03.2015, за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн згідно платіжного доручення від 04.06.2015 та за подання касаційної скарги у розмірі 1
278,91 грн згідно платіжного доручення від 07.08.2015.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 у справі №826/4242/15 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог".

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 15.07.2014 № 0009431501та від 15.07.2014 № 0009441501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Лог" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2377,41 грн (дві тисячі триста сімдесят сім гривень 41 коп. ) за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду