ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

справа № 823/766/18

адміністративне провадження № К/9901/62439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, прийняте у складі судді Гаращенка В.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (головуючий), Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

І. Суть спору:

1. Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (далі - ПАТ «Черкасиобленерго», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з питань праці, в якому просило:

1.1. визнати протиправною відмову Державної служби України з питань праці в продовженні ПАТ "Черкасиобленерго" строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, оформлену листом Державної служби України з питань праці від 07.02.2018 №922/3/12-ДП-18;

1.2. зобов`язати Державну службу України з питань праці продовжити ПАТ "Черкасиобленерго" строк дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, згідно поданою 22.01.2018 заявою про продовження строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013 та доданих до неї документів.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у продовженні строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013 на виконання робіт підвищеної небезпеки є необґрунтованою та протиправною. Позивач вважає, що всі вимоги законодавства щодо подання необхідних документів ним були виконані, та подання інших документів для продовження дії зазначеного дозволу законодавством України не передбачено. Позивач також зазначає, що нещасний випадок стався в межах дії іншого дозволу, а саме №257.12.71, при цьому строк його дії вже продовжено, оскільки позивач отримав позитивний висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва після нещасного випадку. Таким чином, оскільки позивачем не порушено умови дозволу №68.13.30, дотримано законодавство про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, відповідач зобов`язаний приймати рішення та продовжити дію такого дозволу.

3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 28.01.2013 Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України виданий ПАТ "Черкасиобленерго" дозвіл №68.13.30 на виконання робіт підвищеної небезпеки. Строк дії дозволу - п`ять років (з 28.01.2013 року по 28.01.2018 року).

5. Відповідно до дозволу № 68.13.30 позивачу дозволялось виконувати роботи підвищеної небезпеки: технічний огляд (крім первинного та позачергового у разі закінчення граничного строку експлуатації, виникнення аварії), випробування (неруйнівний контроль: візуально-оптичний) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: вантажопідіймальних кранів і машин (крани стрілові самохідні вантажопідіймальністю 25 т, крани мостового типу вантажопідіймальністю до 20 т, талі ручні і електричні, лебідки вантажопідіймальністю до 20 т), підйомників (самохідних і причіпних).

6. 12.12.2017 позивач, з метою продовження дії дозволу, звернувся до відповідача, як до правонаступника Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України, з листом від 07.12.2017 №8107/07, заявою та оригіналом дозволу №68.13.30 для продовження строку його дії.

7. Листом від 10.01.2018 №149/3/12-ДП-18 відповідач надав відповідь у якій зазначив, що за період дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, станом на 11.11.2016 у позивача зареєстровано нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, із смертельним наслідком.

8. 24.01.2018 позивач повторно звернувся до відповідача листом від 22.01.2018 №521/07, із заявою та оригіналом дозволу № 68.13.30 для продовження його дії.

9. Крім заяви та оригіналу дозволу, позивач надав позитивні висновки експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єктів господарювання від 21.07.2017 №71.04.04.0382.1 та від 23.08.2017 №71.04.04.0383.17. Вказані висновки отримані позивачем у відповідності до вимог Порядку, з метою продовження строку дії дозволу №257.12.71.

10. Листом від 07.02.2018 №922/3/12-ДП-18 відповідач повторно повідомив позивача про необхідність надання документів відповідно до вимог пункту 15 Порядку з урахуванням допущення нещасного випадку, пов`язаного виробництвом, із смертельним наслідком, а саме: оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки саме для продовження дії дозволу №68.13.30, оскільки позитивні висновки експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єктів господарювання від 21.07.2017 №71.04.04.0382.1 та від 23.08.2017 №71.04.04.0383.17, не стосуються виконані робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у дозволі №68.13.30 від 28.01.2013.

11. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, позов задоволено частково.

12.1. Визнано протиправною відмову Державної служби України з питань праці в продовженні ПАТ "Черкасиобленерго" строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, оформлену листом Державної служби України з питань праці від 07.02.2018 №922/3/12-ДП-18;

12.2. Зобов`язано Державну службу України з питань праці повторно розглянути заяву від 22.01.2018 №521/07 про продовження ПАТ "Черкасиобленерго" строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, в порядку встановленому чинним законодавством, із врахуванням висновків суду у цій справі.

12.3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

13. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що оскільки нещасний випадок у позивача стався не у зв`язку із виконанням робіт підвищеної небезпеки, зазначених саме у дозволі № 68.13.30 від 28.01.2013, тобто за відсутності порушення його умов, та за відсутності доказів недотримання позивачем вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт за яких стався нещасний випадок, тому підстави для відмови у продовженні строку дії дозволу, передбачені пунктом 15 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 у відповідача станом на час розгляду заяви позивача були відсутні.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд.

15. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на помилковість висновків суду першої та апеляційної інстанції, оскільки відповідачем не було відмовлено у продовженні дії дозволу, а лише в рамках правового поля повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів відповідно до пункту 15 Порядку № 1107.

15.1. Крім того, скаржник посилається на те, що строк дії дозволу на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки продовжується на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5 Порядку №1107 та оригіналу дозволу лише у разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем дотримано вимоги законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, а також у разі відсутності аварій або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками. Скаржник зазначив, що в матеріалах судової справи міститься акт за формою Н-1 від 28.11.2016 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, із смертельним наслідком, що стався на підприємстві ПАТ "Черкасиобленерго" під час строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, а тому строк дії вказаного дозволу можливо продовжити на підставі заяви, оригіналу дозволу та нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. При цьому заявник касаційної скарги зазначає, що нещасний випадок не повинен бути пов`язаний з експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки на які видано дозвіл, а має братись до уваги лише наявність самого факту виникнення нещасного випадку.

16. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.

V. Джерела права й акти їх застосування

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

18. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-XII (далі - Закон № 2694-XII) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

21. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання.

22. Частинами четвертою - п`ятою статті 21 Закону №2694-XII передбачено, що порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Строк дії дозволу становить, зокрема, на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п`ять років (з подальшим його продовженням).

23. Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011 (далі - Порядок №1107).

24. Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку №1107 для одержання дозволу, який видає територіальний орган Держпраці, - роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до державного адміністратора заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2005 року №1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру», до якої додається:

на виконання робіт підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт;

на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування та їх відповідності вимогам зазначеного законодавства;

на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - висновок експертизи щодо відповідності таких машин, механізмів, устаткування вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

25. Підпунктом 1 пункту 3 Порядку №1107 визначено, що висновок експертизи - документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об`єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

26. Приписами частини одинадцятої статті 21 Закону №2694-XII обумовлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;

подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;

встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об`єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

27. Положеннями пункту 15 Порядку №1107 передбачено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п`ять років. Строк дії дозволу продовжується: Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у пункті 1 додатка 2; територіальним органом Держпраці - на виконання робіт підвищеної небезпеки, крім тих, що зазначені в абзаці третьому цього пункту, та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у додатку 3.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п`ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5 Порядку №1107, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки чи допущено виникнення аварій та/або пов`язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, зазначених у дозволі, строк дії такого дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

VI. Висновок Верховного Суду

28. Аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язковою умовою при отриманні дозволу та при продовженні строку його дії є дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та недопущення виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками.

29. При цьому, вимога щодо надання підприємством нового позитивного висновку експертизи стосується лише ситуації, коли аварія та/або нещасний випадок сталися саме при виконанні робіт або експлуатації машин, на які і видавався дозвіл, за продовженням дії якого звернулося таке підприємство. У разі ж, якщо нещасний випадок стався при виконання робіт або експлуатації машин за іншим дозволом, орган Держпраці не вправі вимагати від підприємства проведення нової експертизи щодо дозволу, якого цей нещасний випадок не стосується.

30. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №804/4349/17, від 22 листопада 2019 року у справі №808/1910/19, від 05 березня 2020 року у справі № 804/4460/17.

31. З матеріалів справи слідує, що у зв`язку із закінченням строку дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки №68.13.30 від 28.01.2013 позивач звернувся із заявою до Держпраці про продовження строку його дії, проте відповідач відмовив у її задоволенні, посилаючись на наявність нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, із смертельним наслідком, що стався у позивача під час дії дозволу.

32. Зі змісту акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, форма Н-5, затверджений начальником управління Держпраці у Черкаській області від 25.11.2016 вбачається, що 11.11.2016 у відокремленому структурному підрозділі ПАТ "Черкасиобленерго" Драбівському районі електричних мереж стався смертельний нещасний випадок з електрослюсарем з ремонту устаткування розподільних пристроїв Драбівського РЕМ ОСОБА_1 . Під час виконання робіт в ЗТП-387 в РУ-10 кВ ОСОБА_1 наблизився на недопустиму відстань до струмоведучих частин і був смертельно вражений електричним струмом. Причини нещасного випадку - порушення вимог безпеки, невиконання вимог інструкції з охорони праці.

33. Нещасний випадок стався при виконані робіт підвищеної небезпеки передбачених дозволом № 257.12.71.

34. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у Держпраці підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу №68.13.30 від 28.01.2013, оскільки зазначений нещасний випадок не стосується дії спірного дозволу, нещасний випадок відбувся з вини потерпілог, внаслідок недотримання ним вимог безпеки, невиконання вимог інструкції з охорони праці.

35. Таким чином, доводи, викладені у касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи, висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

36. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

37. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; пункт 29).

38. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі №823/766/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко