Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №826/10049/15

адміністративне провадження №К/9901/44542/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Старокиївський банк", відповідно) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року у складі судді Нагорянського С.І. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кучми А.Ю. (головуючий), суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Пантіної Любові Олексіївни, Фонду про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У травні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О., оформлене наказом № 61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк";

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

1.3 - зобов`язати Фонд включити позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, позов задовольнив частково.

2.1 Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О. оформлене наказом № 61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк".

2.2 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Пантіну Л.О. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

2.3 У задоволенні інших позовних вимог - відмовив.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Між ОСОБА_1 (Клієнт), з однієї сторони, та ПАТ "Старокиївський банк" (Банк), з іншої сторони, укладено договір банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року.

3.2 Відповідно до пункту 1.1 вказаного вище договору, Банк, за заявою Клієнта відкриває банківський поточний (на вимогу) рахунок Клієнта № НОМЕР_1 у гривні, надалі - "Рахунок", та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ "Старокиївський банк", надалі - Умови.

3.3 Також, між ОСОБА_1 (Вкладник), з однієї сторони, та ПАТ "Старокиївський банк" (Банк), з іншої сторони, укладено договір банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року.

3.4 Згідно пунктів 1.1- 1.5 Договору, Банк відкриває Вкладнику вкладний (строковий) Рахунок "Надійний" у гривні, а Вкладник вносить на цей Рахунок грошові кошти у сумі 190000,00 грн. Дата внесення Вкладу - 20 травня 2014 року, дата повернення Вкладу - 20 червня 2014 року Процентна ставка за Вкладом складає 15% процентів річних. За даним вкладом внески не передбачені. Часткова видача Вкладу до спливу строку, встановленого пунктом 1.2. цього Договору, прирівнюється до розірвання цього Договору з ініціативи Вкладника.

3.5 Згідно квитанції від 20 травня 2014 року №7 на банківський рахунок ПАТ "Старокиївський банк" позивачем внесено грошові кошти у розмірі 190000,00 грн.

3.6 Постановою Правління Національною банку України від 17 червня 2014 року №365 ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

3.7 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 червня 2014 року №50 "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк" запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

3.8 Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 року №563 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк".

3.9 На виконання даної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 вересня 2014 року №92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

3.10 Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" з 18 вересня 2014 року. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на один рік з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року включно призначено Пантіну Л.О.

3.11 15 вересня 2014 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, у якій просив видати кошти з його рахунку готівкою у сумі 192342,00 грн, що розміщені у ПАТ "Старокиївський банк".

3.12 Листом від 17 вересня 2014 року №2404/09-02 позивача повідомлено про визнання договору банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року та договору банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року нікчемними правочинами, відповідно до вимог частин другої та третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI).

3.13 Не погоджуючись із рішенням відповідача 1 щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним, діями відповідачів 1, 2 щодо невключення позивача до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, позивач звернулася до суду з позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що позивач не може бути визнаний особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, оскільки трансакція щодо перерахування коштів є нікчемною. Вказує на те, що операції по зарахуванню коштів «внесення готівки» були здійснення в післяопераційний час - 16 год. 54 хв.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

5. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

6. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

7. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

8. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

9. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

11. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

12. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

13. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

14. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

15. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

16. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 20 травня 2014 року між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» укладено договір банківського вкладу №05/1070-2014. Перерахування коштів на рахунок позивача у сумі 190000 грн підтверджено квитанцією №7 від 20 травня 2014 року.

18. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

19. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

20. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).

21. Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

22. Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

23. Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі №910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі №804/6992/15.

24. Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

25. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI, (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

26. З аналізу вищенаведеного слідує, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

27. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.

28. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15.

29. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Старокиївський банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

30. Відтак, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача. як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.

31. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

32. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

33. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О., оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк" суд зазначає наступне.

35. Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

36. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

37. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

38. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 11 квітня, 16 травня, 4 липня 2018 року (справи №№910/12294/16, 910/24198/16 та 819/353/16, відповідно).

39. Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

40. Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О., оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк"; не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

41. Безпідставними є посилання уповноваженої особи Фонду на те, що спірні операції були здійснені в післяопераційний час, як на підставу їх нікчемності, оскільки такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку).

42. Таким чином, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладеного договору, оскільки вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.

43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 354 КАС України (у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

44. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Пантіної Л.О., оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Старокиївський банк", із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог.

45. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 354-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

46. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" задовольнити частково.

47. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни, оформлене наказом №61 від 29 серпня 2014 року, у частині визнання нікчемними всіх транзакцій та договорів банківського вкладу №05/1070-2014 від 20 травня 2014 року та банківського рахунку №49071 від 20 травня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" скасувати, провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

48. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року залишити без змін.

49. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін