Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.08.2018 року у справі №820/768/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №820/768/18

адміністративне провадження №К/9901/57407/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс»

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 (головуючий суддя - Бідонько А.В.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді - Григоров А.М., Подобайло З.Г.)

у справі № 820/768/18

за позовом Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року Приватне підприємство «Баланс-Мастер Сервіс» (далі - Підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.01.2018 № 317 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказ ГУ ДФС у Харківській області від 18.01.2018 № 317 є незаконним, оскільки на час його прийняття були відсутні підстави, з якими закон пов'язує виникнення права у контролюючого органу на проведення документальної позапланової перевірки, що визначені у статті 78 Податкового кодексу України.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13.03.2018 у задоволенні позову Підприємства відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.06.2018 апеляційну скаргу позивача задовольнив частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 змінив з підстав та мотивів відмови у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Не погодившись із судовими рішеннями, Підприємство звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у зв'язку з отриманням податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення Підприємством вимог податкового законодавства, ГУ ДФС у Харківській області направило позивачу запити: №1350/10/20-40-08-18 від 20.02.2017, № 5858/10/20-40-14-11-18 від 26.05.2017, №24037/10/20-40-14-11-18 від 14.11.2017 щодо надання інформації. У вказаних запитах, крім іншого, позивачу повідомлено, що у разі ненадання інформації та її документального підтвердження відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України буде проведена документальна позапланова перевірка.

На запити ГУ ДФС у Харківській області Підприємство надало відповіді, в яких зазначило, що не має достатніх законних підстав для задоволення вимог контролюючого органу щодо надання інформації та документів, оскільки зі змісту запитів не вбачається, з яких саме підстав необхідно надати документи.

У зв'язку із ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмові запити ГУ ДФС у Харківській області 18.01.2018 прийнято наказ № 317 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства з 26.01.2018 тривалістю 5 робочих днів.

Позивач скористався своїм правом, передбаченим підпунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, внаслідок чого відповідач склав акт про відмову від допуску до проведення перевірки № 652/20-40-14-11-11/24847468 від 29.01.2018.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що запити ГУ ДФС у Харківській області відповідають вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а контролюючим органом дотримано порядок витребування інформації та призначення перевірки Підприємства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту спірного наказу, підставою для його прийняття є підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Правовідносини з приводу підстав та організації направлення запиту контролюючим органом і надання на нього відповіді платником податків регулюються пунктом 73.3 статті 73 ПК України.

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 73.3 статті 73 ПК України, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналіз зазначених норм податкового законодавства свідчить про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

З огляду на зміст запитів, надісланих ГУ ДФС у Харківській області на адресу Підприємства, колегія суддів вважає, що вони відповідають вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки містять усі необхідні реквізити, підстави для їх направлення із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а також перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати.

Таким чином, у зв'язку із ненаданням позивачем у строк, передбачений законодавством, письмових пояснень та їх документального підтвердження на запити ГУ ДФС у Харківській області, у відповідача були законодавчо визначені підстави для призначення документальної позапланової перевірки Підприємства відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийняття спірного наказу.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Баланс-Мастер Сервіс» залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова