Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2019 року у справі №520/11888/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа №520/11888/18

адміністративне провадження №К/9901/17828/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Желтобрюх І. Л.,

суддів: Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року (суддя:

Лук'яненко М. О.) та на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (судді: Бегунц А. О., Григоров А. М., Лях О. П. ) у справі №520/11888/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Фермерського господарства "Копа" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

встановив:

27 грудня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства "Копа", в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного арешту майна відповідача та накласти арешт на кошти на відкритих рахунках в банках, а саме: НОМЕР_1, АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ним не було пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки, на його погляд, відлік такого строку повинен починатися із дати винесення рішення по справі №2040/6250/18 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Копа" до ГУ ДФС у Харківській області про скасування наказу від 10.05.2018 №3358, а не з дня прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна ФГ "КОПА".

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений строк, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду та не надано доказів поважності причин пропуску даного строку.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно з частиною третьою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що факт недопуску посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податків ФГ "КОПА" мав місце 17.05.2018, що зафіксовано в Акті від 17.05.2018 №3639/20-40-14-19-08/39576233.

Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна ФГ "КОПА" прийняте заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області 01 серпня 2018 року.

Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що саме прийняття керівником податкового органу рішення про накладення арешту на майно є підставою, яка зумовлює звернення податкового органу до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, перебіг строку давності розпочався саме з 01 серпня 2018 року, тобто, з дня прийняття контролюючим органом рішення про застосування адміністративного арешту майна ФГ "КОПА".

В свою чергу, контролюючий орган звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом лише 27 грудня 2018 року, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

При цьому, позивачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не було подано клопотання про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними з наступним його поновленням.

Посилання податкового органу на ініціювання відповідачем судового оскарження наказу про проведення перевірки від 10.05.2018 №3358, як на обставину, яка унеможливила звернення до суду з даним адміністративним позовом у строк, передбачений статтею 122 КАС України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вже зазначалось вище, підставою, яка зумовлює право на звернення податкового органу до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є саме рішення керівника податкового органу рішення про накладення арешту, яке в даному випадку не оскаржувалось.

Суд касаційної інстанції також акцентує увагу на тому, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, - колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті 123 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач: І. Л. Желтобрюх

Судді: О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська