Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року

Київ

справа №820/4041/15

адміністративне провадження №К/9901/26443/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тріумф» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ фірма «Тріумф» у квітні 2015 року подало до суду позов, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 № 0000054200 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 202 990,00 грн за основним платежем та в сумі 50 747,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що суми податків, включені ним до складу податкового кредиту згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.02.2015 № 9019793875 підтверджуються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними № 7328 (зареєстрована 13.01.2015) та № 26485 (зареєстрована 08.01.2015), як того вимагає закон. Позивач не допустив податкового правопорушення в результаті включення до складу податкового кредиту податок на додану вартість за січень 2015 року на підставі податкових накладних виписаних в грудні 2014 року, однак зареєстрованих у зазначеному реєстрі в січні 2015 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 22.07.2015 адміністративний позов задовольнив. Скасував податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 № 0000054200 про визначення грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 202 990,00 грн за основним платежем та в сумі 50 747,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.09.2015 залишив без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість за звітний період січень 2015 року на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у січні 2015 року.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління ДФС оскаржила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 27.10.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права: підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункт 57.1 статті 57, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Вважає, що оскільки з 01.01.2015 втратила чинність норма пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за якою у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним 365 календарних днів з дати складення податкової накладної, а з 01.01.2018 набрала чинності нова норма пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, яка до податкової накладної висуває вимоги щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та визначає новий строк - не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної, то всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені не пізніше грудня 2014 року. Платники податку, які не включили податкові накладні, складені до 01.01.2015 до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 Податкового кодексу України, на дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту за цією нормою.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017 Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.09.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 25.09.2018.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2015 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Ханова Р.Ф., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що податок на додану вартість в сумі 202 990 грн включений позивачем до складу податкового кредиту за звітний період січень 2015 року на підставі податкових накладних № 7328 та № 26485, виписаних постачальником у грудні 2014 року, однак зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у січні 2015 року.

Підставою для визначення позивачу за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 202 990 грн за основним платежем та в сумі 50 747,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки, викладені в акті камеральної перевірки, про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6, 200.1 статті 200 Податкового кодексу України. Порушення полягало у тому, що позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість за звітний період січень 2015 року на підставі податкових накладних, виписаних у грудні 2014 року.

Відповідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України(у редакції, чинній станом на грудень 2014 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на грудень 2014 року) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на грудень 2014 року) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Зазначена вище редакція абзаців 1, 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України діяла до 01.01.2015.

З 01.01.2015 абзаци 1, 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України діяли в новій редакції, за якою не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суди попередніх інстанцій встановили, що постачальник товару на підставі зазначеної вище норми закону зареєстрував податкові накладні у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у січні 2015 року, а позивач відніс суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за звітний період січень 2015 року.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відповідність таких дій позивача вимогам абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, які забороняли включати до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкової накладної, не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводу контролюючого органу про втрату позивачем права включити до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкової накладної, виписаної постачальником у грудні 2014 року, у звязку з втратою чинності з 01.01.2015 року норми абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України через набрання чинності нової редакції цієї норми, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Норма абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній до 01.01.2015, дозоляла включати до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі отриманої податкової накладної, до якої не висувались вимоги щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому у разі невключення до складу звітного податкового періоду, у даному випадку грудня 2014 року, податку на додану вартість на підставі отриманої у цьому звітному періоді податкової накладної, за платником податку відповідно до норми абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зберігалося право сформувати податковий кредит протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З набранням чинності з 01.01.2015 нової редакції абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, якою введено умову щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та нової редакції абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, за якою збережено відповідне право за платником податку, але протягом меншого строку, позивач не втрачає права включити до складу податкового кредиту податок на додану вартість, яке виникло у грудні 2014 року, на підставі одержаної у цьому періоді податкової накладної податкової накладної. При цьому включити суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних платник податку може як шляхом відображення вказаної суми в податковій декларації за звітний податковий період так і шляхом внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 Податкового кодексу України.

Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді

Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна