Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року

м. Київ

справа № 380/12268/20

адміністративне провадження № К/990/13738/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 (у складі головуючого судді Кухтей Р.В., суддів Іщук Л.П., Носа С.П.)

у справі №380/12268/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини.

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування обмежень граничним розміром при виплаті пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничним розміром, з урахуванням вже виплаченої пенсії.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевищення максимального розміру пенсії позивача стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 та ухвалено нове, яким позов задоволено.

5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виснував, що з урахуванням тієї обставини, що норми законів щодо обмеження пенсії максимальним розміром введено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII (далі - Закон №911-VIII), пунктом 2 Прикінцевих положень якого передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01.01.2016.

Оскільки позивач отримує пенсію з 2009 року, тобто до 01.01.2016, відтак дія положень Закону №911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується в силу вимог пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

6. ОСОБА_1 з 18.02.2009 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років як працівник льотного складу цивільної авіації відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

7. Відповідно до матеріалів справи пенсія обрахована по двох складових. Під час перерахунків загальний розмір пенсії за віком становив:

- з 01.03.2018 по 06.12.2018 (по 2-м складовим) - 14 606,12 грн, максимальний розмір пенсії до виплати- 13 730,00 грн;

- з 01.12.2018 по 30.06.2019 загальний розмір пенсії за віком - 14 845,66 грн;

- з 01.07.2019 по 30.11.2019 загальний розмір пенсії за віком - 14 846,41 грн;

- з 01.03.2019 по 30.06.2019 загальний розмір пенсії за віком - 18 349,15 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 14 970,00 грн;

- з 01.07.2019 по 30.11.2019 загальний розмір пенсії за віком - 18 359,87 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 15 640,00 грн;

- з 01.12.2019 по 30.06.2020 загальний розмір пенсії за віком - 21 382,73 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 16 380,00 грн;

- з 01.07.2020 по 30.11.2020 загальний розмір пенсії - 21 394,57 грн максимальний розмір пенсії до виплати - 17 120,00 грн;

- з 01.12.2020 - 21 401,76 грн, максимальний розмір пенсії до виплати - 17 690,00 грн.

8. Позивач 20.11.2020 звернувся до відповідача із скаргою в якій просив вжити заходів для відновлення виплати розміру пенсії, нарахованої станом на 01.03.2020 в сумі 20 537,17 грн.

9. Листом від 14.12.2020 за № 8615-8759/С-52/8-1300/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що:

- пенсійна виплата обчислена з урахуванням страхового стажу 51 рік 02 місяці 23 дні (в тому числі 41 рік 09 місяців 05 днів на посадах льотного складу;

- Законом України від 14.11.2019 № 294-ХІ «Про державний бюджет України на 2020 рік» визнано прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який становить 1 769,00 грн.

- розмір пенсійної виплати позивача з 01.12.2020 становить 21 596,95 грн, однак такий при виплаті обмежено десятьма розмірами прожиткового мінімуму на підставі пункту 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) та становить 17 690,00 грн.

10. Вважаючи дії та прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги.

11. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 залишити без змін.

12. На обґрунтування вимог відповідач зазначає, що при ухваленні оскаржуваної постанови, Восьмий апеляційний адміністративний суд неправомірно застосував Закон №911, оскільки цим Законом введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2016 розміром 10 740,00 грн до частини 3 статті 85 Закону №1788.

13. Як стверджує скаржник, перевищення максимального розміру пенсії позивача відбулося лише з 01.03.2018, відтак положення Закону №911 в цей період вже не діяли. До 01.10.2011 (набрання чинності Закону №3668-VI), розмір пенсії ОСОБА_1 становив 4 671,33 грн.

Відтак, оскільки перевищення максимального розміру пенсії позивача у спірних правовідносинах стало результатом перерахунку пенсійної виплати в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону №3668, то до регулювання цих правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, саме з дати проведення такого перерахунку.

В якості підстави касаційного оскарження, скаржник стверджує про застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №580/234/19 та від 10.09.2020 у справі №280/5154/19.

14. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що обмеження скаржником розміру пенсійних виплат із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються, є неприпустимими, тому відповідач, обмеживши розмір пенсії позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

При цьому позивач звернув увагу на висновок, викладений Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №360/1428/17.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

15. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права

16. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

18. Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

19. Відповідно до статті 51 Закону №1058-IV, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

20. Частиною 3 статті 53 Закону №1788-XII встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3, 6 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах.

При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

21. Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418 затверджено Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (далі - Порядок №418).

23. У відповідності до пункту 7 Порядку №418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2015 №529), пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону №1788, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

24. Згідно із підпунктом "в" пункту 7 Порядку №418, у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

25. Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.

Проте, відповідачем було відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку із посиланням на існування законодавчого обмеження розміру призначеної йому пенсії.

26. За правилами статті 2 Закону №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

27. Відповідно до частини 3 статті 85 Закону №1788-XII (в редакції Закону №3668-VI), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

28. Згідно із абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

29. Водночас за приписами абзацу 2 цього ж пункту, пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

30. Ухвалюючи 03.02.2022 оскаржувану постанову у цій справі, суд апеляційної інстанції врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №360/1428/17.

31. Втім, слід зауважити, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у своїй постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19 дійшла висновку про необхідність відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №360/1428/17.

32. Зокрема, відступаючи від зазначеного висновку, Верховний Суд зауважив, що у справах № 360/1428/17 та № 580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону № 911-VIII і Закону №3668-VI, та, відповідно, різних норм матеріального права.

При цьому, обґрунтовуючи зроблений висновок, Суд зауважив:

«…Закон № 911-VIII за своїм змістом не є основним (спеціальним) законом у сфері пенсійного забезпечення, а виконує функцію допоміжного закону, яким внесено зміни до різних законодавчих актів, в тому числі, введено окреме положення стосовно тимчасового обмеження пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року розміром 10740 грн. до частини 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В свою чергу, частина 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, на підставі якої здійснюється нарахування та виплата пенсії позивачам у № 580/234/19 та у справі №360/1428/17, викладена в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 року (основний закон), яким і було встановлено обмеження максимального розміру пенсії, із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року.

Закон України 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у пункті 2 Прикінцевих положень містить норму, яка передбачає, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.

Разом з тим, дана норма стосується призначення пенсій, а не їх перерахунку.

Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI.»

33. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд у згаданій постанові від 24.06.2020 виснував про те, що наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Судова палата також зазначила, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Відтак, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

34. Таким чином, Верховний Суд зауважує про помилковість врахування судом апеляційної інстанції у розглядуваній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.11.2019 у справі №360/1428/17, позаяк у своїй постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19 Верховний Суд відступив від зазначених висновків, про що вірно вказав суд першої інстанції у своєму рішенні від 27.09.2021, відмовляючи у позові в цій справі.

35. При цьому Верховний Суд вважає за необхідне закцентувати увагу на наступному.

36. Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI слід здійснювати в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії:

1) особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI,

2) особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом.

37. Виділення осіб другої категорії, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію, а відтак - до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

38. Крім того, заслуговує на увагу той факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

39. Водночас, з часу набрання чинності вказаним Законом, він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону №1788-ХІІ.

40. Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

41. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що лише починаючи з 01.03.2018 по 06.12.2018 та з 01.03.2019 внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_1 , її розмір перевищив максимальний.

42. Приймаючи до уваги те, що перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, можна дійти висновку, що до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Вказані положення Закону № 3668-VI та частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

43. За такого правового регулювання та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що відмова відповідача у перерахунку і виплаті пенсії позивачу без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

44. За приписами статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

45. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає закону.

Керуючись статтями 327 345 349 352 КАС України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2022 у справі №380/12268/20 скасувати, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді В.М. Шарапа А.А. Єзеров С.М. Чиркін