Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №822/2102/17

адміністративне провадження №К/9901/1497/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування висновку

за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Ковальчук О.К., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Совгири Д.І. (головуючий), Курка О.П., Білоуса О.В.

І. Суть спору:

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (надалі - відповідач, Управління), в якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати висновок Управління № 9090/10/22/-01-13-09-03 від 10 липня 2017 року про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» (надалі - Висновок, спірне рішення).

2. Позов обґрунтовано тим, що внаслідок проведення додаткової перевірки відомостей відповідно до Закону України «Про очищення влади» щодо позивача було складено Висновок, який є незаконним, оскільки при його складенні відповідачем не враховано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 березня 2017 року у справі № 822/590/17, яким суд визнав протиправним та скасував висновок Кам'янець-Подільської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області № 1565/2209-1302/20 від 9 лютого 2017 року, повторно допустивши ряд порушень під час проведення додаткової перевірки.

3. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного висновку, оскільки за результатами проведеної додаткової перевірки встановлено невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного позивачем у Декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», доходами, які отримані із законних джерел.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. 19 грудня 2016 року ОСОБА_1, який претендує на зайняття посади голови Ярмолинецької РДА, подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

5. На підставі запиту Адміністрації Президента України від 28 грудня 2016 року № 02-01/3511, Кам'янець-Подільська ОДПІ провела перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо позивача.

6. 9 лютого 2017 року відповідач склав висновок № 1565/2209-1302/20 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», ОСОБА_1, яким встановив недостовірність відомостей, вказаних позивачем у декларації.

7. 2 березня 2017 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (справа № 822/590/17), визнав протиправним та скасував вищенаведений висновок, встановивши неповне з'ясування відповідачем доходів позивача та його дружини, отриманих із законних джерел.

8. 26 червня 2017 року на адресу Кам'янець-Подільської ОДПІ області надійшов лист від Адміністрації Президента України від 23 червня 2017 року № 02-01/1085 про проведення додаткової перевірки щодо позивача як претендента на посаду голови Ярмолинецької РДА, у зв'язку із скасуванням у судовому порядку висновку про результати перевірки № 1565/2209-1302/20.

9. Кам'янець-Подільська ОДПІ супровідними листами № 2784/7 від 5 липня 2017 року та № 2802/7 від 6 липня 2017 року надіслала зазначений лист Адміністрації Президента України та додані до нього матеріали до Управління, а листом від 29 червня 2017 року № 4335/2209-1302/19 повідомила позивача про проведення додаткової перевірки, запропонувавши надати письмові пояснення.

10. 5 липня 2017 року позивач надіслав відповідачу письмові пояснення з додатками.

11. На виконання доручення Адміністрації Президента України відповідач провів додаткову перевірку достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», в результаті встановив, що вартість майна (майнових прав), вказаних позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, набутих позивачем за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, які отримані останнім із законних джерел (за вартість майна - 885474,0 грн., доходи позивача - 161007,56 грн., доходи його дружини - 556693,09 грн.)

12. 10 липня 2017 року за результатом перевірки відповідач склав висновок №9090/10/22/-01-13-09-03 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1

13. Не погодившись з Висновком, позивач оскаржив його в судовому порядку.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

15. Скасовуючи спірний висновок суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вказав про порушення відповідачем порядку проведення такої додаткової перевірки, що дає підстави для висновку про його протиправність.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи по суті.

17. У скарзі Управління просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийнявши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

18. Касаційну скаргу Управління обґрунтовувало правомірністю проведенню додаткової перевірки стосовно позивача, Управління вказало, що внаслідок перевірки встановлено невідповідність вартості майна, вказаного у Декларації позивачем, доходам, що отриманим із законних джерел.

19. Позивачем на дану касаційну скаргу надіслано відзив, в якому зазначив, що спірний висновок є протиправним та недостовірним, оскільки відповідачем було порушено процедуру проведення додаткової перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Конституція України.

21. Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; в редакції з 15 грудня 2017 року).

22. Закон України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» (далі - Закон № 1682-VII).

23. Порядок «Про деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 563 (далі - Порядок №563).

24. Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 (далі - Порядок № 1100).

V. Позиція Верховного Суду

25. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

27. Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

28. Частиною восьмою статті 3 Закону №1682-VII встановлено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

29. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

30. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для проведення перевірки щодо позивача стала недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», вказаних ОСОБА_1 у декларації.

31. Згідно з частиною десятою статті 5 Закону № 1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

32. Отже, отримання у особи, що перевіряється, пояснень щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей є обов'язковим етапом перевірки. А тому, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, встановивши під час перевірки недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, відповідач зобов'язаний був надіслати позивачу відповідний запит про надання додаткових пояснень.

33. Відповідно до пункту 35 Порядку № 563, якщо відповідь/висновок/ копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

34. Отже, враховуючи вищенаведений пункт Порядку № 563, додаткова перевірка проводиться за запитом органу, в якому проводиться перевірка, за наявності чинного висновку органу перевірки, який є неповним або суперечить іншим матеріалам перевірки, з метою проведення додаткової перевірки зазначених у такому висновку відомостей чи уточнення отриманої інформації.

35. Проте, як встановлено судом першої інстанції, судовим рішенням, яке набрало законної сили 18 травня 2017 року, скасовано висновок Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII від 9 лютого 2017 року.

36. Отже, на момент надходження листа Адміністрації Президента України від 23 червня 2017 року № 02-01/1085 до відповідача (26 червня 2017 року) вже не існувало чинного рішення органу перевірки, відомості у якому могли стати предметом додаткової перевірки.

37. А тому, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що отримавши вищезазначений запит, відповідач зобов'язаний був провести перевірку достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону № 1682-VII, з дотримання процедури, визначеної пунктом 3 Порядку №1100, що встановлює загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки.

38. Окрім того, необхідно зазначити, що пункт 35 Порядку № 563, який слугував підставою для проведення додаткової перевірки, встановлює лише підстави для її проведення, однак не визначає порядок проведення такої перевірки.

39. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що ні Законом № 1682-VII, ні Порядком № 563 і №1100 не передбачена процедура проведення додаткової перевірки, а тому Управління зобов'язано було на виконання листа Адміністрації Президента України від 23 червня 2017 року № 02-01/1085 здійснити перевірку за процедурою, визначеною пунктом 3 Порядку №1100, повідомивши позивача про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей та одержавши від позивача письмове пояснення та підтвердні документи щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку.

40. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем порушено порядок прийняття спірного висновку.

41. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди, під час розгляду справи, не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

42. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІ. Судові витрати

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 9 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

І. Л. Желтобрюх