Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.01.2019 року у справі №803/106/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 січня 2019 року

справа №803/106/16

адміністративне провадження №К/9901/19508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року

у складі судді Денисюка Р.С.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року

у складі колегії суддів Онишкевича Т.В., Дяковича В.П., Іщук Л.П.

у справі № 803/106/16

за позовом ОСОБА_1

до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (податковий орган, відповідач у справі), у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2015 року № 0022301702, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 23 385 грн 37 коп., з яких 18 708 грн 30 коп. за основним платежем та 4 677 грн 07 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, з мотивів безпідставності його прийняття.

01 березня 2016 року постановою Волинського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення, передбаченого підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України.

04 травня 2016 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій вказує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки запиту, отриманому від Департаменту обміну інформацією з питань податків Податкової палати в Познані. Відповідач також зауважує, що з наданих компетентним органом іноземної держави накладних чітко простежується ідентифікаційний номер позивача, його ім'я та прізвище. У зв'язку з наведеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

03 червня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за наслідком усунення податковим органом недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Волинського окружного адміністративного суду України справу № 803/106/16.

04 липня 2016 року позивачем до Вищого адміністративного суду України подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у жовтні 2015 року посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи - платника податків за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 23 жовтня 2015 року № 212/17-2785008432 (далі - акт перевірки).

10 листопада 2015 року посадовою особою податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022301702, яким за порушення вимог підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 23 385 грн 37 коп., з яких 18 708 грн 30 коп. за основним платежем та 4 677 грн 07 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом висновком про заниження суми загального оподаткованого доходу платника податків у 2012 році за операціями з польським платником податків «Mobile Auto Sp.o.o.» на загальну суму 124 277 грн, внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 18 708 грн 30 коп.

Підставою такого висновку стала інформація, отримана від податкових органів Республіки Польща

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України передбачено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2015 році органами ДФС України від Департаменту обміну інформацією з питань податків Податкової палати в Познані Міністерства фінансів інформації Республіки Польща отримано запит про надання інформації. У вказаному запиті компетентні органи Республіки Польща ставили під сумнів реальність придбання польською компанією «Моbile Auto Sр. Z о.о.» у жовтні та листопаді 2012 року металевого брухту у вигляді каталізаторів загальною вагою 492 кг у ОСОБА_1 за готівку на загальну суму 49 200 польських злотих. Одночасно Податкова палата у м. Познань Республіки Польща просила з'ясувати чи підтверджує ОСОБА_1 продаж 492 кг металобрухту у вигляді каталізаторів та отримання коштів у сумі 49 200 польських злотих; якими транспортними засобами каталізатори були доставлені у Польщу та який кордон було перетнуто; реєстраційні номери транспортних засобів, якими металобрухт був доставлений у Польщу.

Під час здійснення судового розгляду відповідачем на підтвердження реальності господарських операцій надано копії квитанцій, які, на думку податкового органу, свідчать про реальність таких операцій.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що склад податкового правопорушення не може доводитися виключно припущеннями податкового органу та податковою інформація. Надходження інформації, отриманої у порядку міжнародного співробітництва, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків з метою її підтвердження або спростування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, склад податкового правопорушення доводиться податкових органом виключно на підставі запиту Податкової палати в Познані Міністерства фінансів інформації Республіки Польща, який не містить жодної ствердної інформації, а навпаки містить припущення щодо нереальності таких операцій та прохання про проведення перевірки з метою надання більш детальної інформації.

На підтвердження реальності господарських операцій податковим органом надано копії квитанцій, за якими нібито позивач здійснив розрахунок з контрагентом-нерезидентом, разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, копії квитанцій не дозволяють зробити висновок про те, що саме ОСОБА_1 здавався металобрухт на зазначену у них суму, оскільки підпис особи, на яку видавались ці квитанції, неналежної якості, а сам позивач заперечує їх підписання.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо визнання вказаних квитанцій неналежними та недопустимими доказами, оскільки вони не аналізували в акті перевірки, а відтак не були покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Долучені до матеріалів справи копії квитанції є неналежної якості, не перекладені українською мовою. Податковим органом з метою перевірки отриманої інформації та виконання вимог запиту не вчинено жодних дій, спрямованих на спростування чи підтвердження реальності операцій, не встановлено навіть справжність підпису платника податків, що міститься у квитанціях. Замість цього в акті перевірки відтворено як достовірну ту інформацію, яку необхідно було перевірити.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

Верховний Суд погоджується в висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність відповідачем наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення і відтак, безпідставне збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у справі № 803/106/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер