Історія справи

Ухвала ВП ВС від 17.11.2019 року у справі №815/133/18
Ухвала КАС ВП від 20.08.2018 року у справі №815/133/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 815/133/18

провадження № К/9901/57919/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова Олега Вікторовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Юхтенко Л. Р. від 8 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Стас Л. В., Косцової І. П., Турецької І. О. від 21 червня 2018 року,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О. В., третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38340533 від 24 листопада 2017 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "Укрсоцбанк".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, провадження у справі № 815/133/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О. В., третя особа - ПАТ "Укрсоцбанк", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було закрито.

3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що даний позов не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38340533 від 24 листопада 2017 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ "Укрсоцбанк".

Підставою виникнення права власності стало реалізація умов іпотечного договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк", в якості забезпечення виконання зобов'язань позивачем - ОСОБА_1 за кредитним договором № 2007/13-2.06/67, через невиконання таких.

Вважаючи рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскрова О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38340533 від 24 листопада 2017 року протиправним ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір у цій справі є публічно-правовим, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачкою порушено питання про дотримання реєстратором як суб'єктом владних повноважень вимог законодавства при вчиненні реєстраційних дій.

Скаржниця зазначає, що у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Скаржниця посилається на практику Верховного Суду викладену у постанові від 4 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15.

7. Державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Іскровим О. В. подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

9. Відповідно до пунктів 1,2,7 адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

10. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

11. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

12. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

13. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

14. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

15. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі органу влади чи органу місцевого самоврядування, не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

16. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

17. Відтак помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

18. Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

19. Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

20. Аналіз змісту статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень).

Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

21. Спори про визнання незаконними та скасування рішень реєстратора, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно розглядаються за правилами цивільного судочинства, якщо такі спори стосуються захисту цивільного права, зокрема випливають з договірних відносин.

22. Оскільки спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин і впливають на цивільні права позивача та банку, то ці обставини виключають адміністративну юрисдикційність цього спору.

23. У даному випадку спір пов'язаний з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки, процедура якої передбачає їх здійснення лише за участі нотаріуса (державного чи приватного) або державного реєстратора, дії якого оскаржуються опосередковано через неправомірність дій іпотекодержателя.

24. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

25. Наведене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування норм права при вирішенні питання юрисдикції судів щодо спорів у подібних правовідносинах, висловленому, зокрема, у постановах від 3 липня 2019 року у справі № 127/2209/18 та від 2 жовтня 2019 року у справі № 640/13144/16-ц.

26. Посилання позивачки на постанову Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 826/9928/15 є безпідставними, оскільки Великою Палатою Верховного суду були прийняті постанови більш пізніше, в яких Суд дійшов висновку проте, що спори про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов'язаний із порушенням цивільних прав на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Крім того, обставини у справі № 826/9928/15 та у цій справі є різними.

27. Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом права власності позивачки, Суд вважає, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства, оскільки стосується майнового права позивачки та виник із реалізації умов договору іпотеки. Тобто спір фактично виник між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний