Історія справи
Ухвала КАС ВП від 17.06.2019 року у справі №813/3201/16
ПОСТАНОВАІменем України20 грудня 2019 рокуКиївсправа №813/3201/16адміністративне провадження №К/9901/21718/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:головуючого - Калашнікової О. В.,суддів - Білак М. В., Соколова В. М.
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №813/3201/16за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій (бездіяльності) щодо розгляду скарги та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, зобов'язання вилучити вказані відомості, провадження по якій відкритоза касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сапіги В. П., суддів: Носа С. П., Обрізка І. М. )І. Суть спору1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги позивача від 05 серпня 2016 року та внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;1.2. зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача протиправно включено до реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, так як Міністерство юстиції України не уповноважене на ведення такого реєстру. Також позивач зазначає, що законодавство, на підставі якого відбулось включення до реєстру, не є чинним та таким, що суперечить
Конституції України. Звертає увагу, що вважається таким що не притягувався до адміністративної відповідальності.ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи3. В липні 2016 року позивач отримав повідомлення Департаменту антикорупційного законодавства та з питань юстиції і безпеки Міністерства юстиції України від 01 липня 2016 року № 11-42/4540, за змістом якого ОСОБА_1 повідомляється про те, що згідно з Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 11 січня 2012 року № 39/5, зареєстрованим в Мін'юсті 11 січня 2012 року за № 28/20341, та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 відомості про позивача внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
3.1.05 серпня 2016 року позивач звернувся до директора Департаменту антикорупційного законодавства та з питань юстиції і безпеки Міністерства юстиції України з вимогою виключити запис про нього з Реєстру.3.2. Листом Міністерства юстиції України від 12 вересня 2016 року за № 31417/2430-0-33-16/11 повідомлено ОСОБА_1, що відомості про особу було внесено до Реєстру на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2014 року у справі № 461/5652/14-п, яка набрала законної сили, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для вилучення відомостей щодо позивача з Реєстру.3.3. На запит головного територіального управління юстиції у Львівській області за № 10-07/16/2122 від 28 жовтня 2016 року Міністерством юстиції України надано відповідь від 15 листопада 2016 року за № 39838/11369-0-30-16/11 та зазначено, що відомості відносно ОСОБА_1 були внесені до Реєстру 20 серпня 2014 року на підставі постанови Апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2014 року по справі № 461/5652/14-п. Однак, до Реєстру повторно надійшла постанова Галицького районного суду стосовно ОСОБА_1 від 06 квітня 2014 року по справі №461/5652/14-п, яку помилково було внесено до Реєстру, а тому помилку усунуто та відомості про ОСОБА_1, які були внесені до Реєстру 20 серпня 2014 року доступні для пошуку на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції.ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення4. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції України щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Зобов'язано Міністерство юстиції України вилучити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.4.2. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач в силу закону станом на липень 2016 року вважається таким, що не був підданим адміністративному стягненню, так як з дня закінчення виконання стягнення не вчинив нового адміністративного правопорушення, а тому прийшов до висновку про протиправність дій відповідача по внесенню даних позивача до Реєстру.5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.5.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав вилучати з Реєстру відомості про позивача, а тому він діяв на підставі законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.IV. Касаційне оскарження
6. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.7. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що фактичне внесення інформації до Реєстру щодо позивача відбулось у 2016 році, проте, відповідач, не маючи на те законних повноважень протиправно вніс інформацію щодо нього до Реєстру.8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.V. Релевантні джерела права й акти їх застосування9. За приписами частини
2 статті
19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. За правилами частини
3 статті
3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.11. Приписами частини
1 статті
341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.12. Функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, запроваджено
Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".13. Основною метою ведення Реєстру є забезпечення єдиного обліку осіб, які вчинили корупційні правопорушення та проведення спеціальної перевірки відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Ведення Реєстру розпочато з 01 лютого 2012 року.14. Відповідно до статті
21 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1999 № 1272 "Про державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції" наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстр), яке зареєстровано у Мін'юсті 11.01.2012 за № 28/20341 (далі - Положення).
15. Частиною
1 статті
59 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.16. Згідно з абзацом другим частини
1 статті
59 Закону України "Про запобігання корупції" положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.17. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 25.03.2015 № 171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" Міністерству юстиції доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.18. Пунктом 1.4. Положення визначено, що Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України.19. Згідно з пунктом 2.1. Положення внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність.
20. Відповідно до пунктів 2.2.-2.3. Положення підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення. Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення, яке набрало законної сили надсилається Реєстратору у порядку, визначеному спільним наказом Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції.21. Пунктом 2.8 Положення визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.VI. Позиція Верховного Суду22. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею
341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина
2 статті
341 КАС України).
24. Аналізуючи доводи касаційної скарги та висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2014 року у справі № 461/5652/14-п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею
172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.26. Згідно з постановою апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2014 року у справі № 461/5652/14-п закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду від 06 червня 2014 року у зв'язку з відкликанням апелянтом апеляційної скарги.27. Таким чином, 17 липня 2014 року постанова Галицького районного суду м.Львова від 06 червня 2014 року у справі № 461/5652/14-п набрала законної сили та не скасована.
28. Посилання скаржника на те, що саме в червні 2016 року відповідач вніс до Реєстру відомості щодо позивача, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим, оскільки вказані твердження спростовані наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими та оцінку яким надано судом апеляційної інстанції.29. Як уже було зазначено вище, що на запит головного територіального управління юстиції у Львівській області за № 10-07/16/2122 від 28 жовтня 2016 року Міністерством юстиції України надано відповідь від 15 листопада 2016 року за №39838/11369-0-30-16/11 та зазначено, що відомості відносно ОСОБА_1 були внесені до Реєстру 20 серпня 2014 року на підставі постанови Апеляційного суду Львівської області від 17 липня 2014 року по справі № 461/5652/14-п. Однак, до Реєстру повторно надійшла постанова Галицького районного суду стосовно ОСОБА_1 від 06 квітня 2014 року по справі №461/5652/14-п, яку помилково було внесено до Реєстру, а тому помилку усунуто та відомості про ОСОБА_1, які були внесені до Реєстру 20 серпня 2014 року доступні для пошуку на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції.30. Проаналізувавши вище наведе, колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що для вилучення з Реєстру спірних відомостей щодо позивача може бути лише рішення суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, з огляду на що, у відповідача не було правових підстав вилучати з Реєстру відомості про позивача, а тому він діяв на підставі законодавства, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.31. Крім того, посилання скаржника на те, що з 01 квітня 2015 року Міністерство юстиції України не уповноважено на внесення інформації щодо осіб до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки
Закон України "Про запобігання і протидії корупції" втратив чинність 31 березня 2015 року, вже діяв
Закон України "Про запобігання корупції", який уповноважує Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до абзацу другого частини
1 статті
59 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством. Водночас, судом встановлено, що на момент розгляду справи Національним агентством здійснюються заходи щодо початку ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Така інформація розміщена на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, проте Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення не ведеться. Разом з тим, суд апеляційної інстанції правомірно посилається на пункт 3 постанови Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", відповідно до якого Міністерству юстиції доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.32. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі №813/3925/16 (постанова К/9901/17341/18 від 09 грудня 2019 року).
33. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.34. Згідно статті
350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.35. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.VIІ. Судові витрати36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями
341,
345,
349,
350,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судупостановив:1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2017 року - залишити без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................
О. В. КалашніковаМ. В. БілакВ. М. Соколов,Судді Верховного Суду
Пошук
page
telegram
viber
youtube