Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.04.2020 року у справі №240/9996/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2021 року

м. Київ

справа №240/9996/19

провадження № К/9901/9921/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Желєзного І. В., Стародуба О. П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 (головуючий суддя Панкеєва В. А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Боровицького О. А., суддів: Шидловського В. Б., Матохнюка Д. Б. )

у справі №240/9996/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Житомирській області, яке оформлене листом від 22.07.2019 за № 830/29/05/105-2019, щодо відмови у призначенні і виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням з 14.05.2019 інвалідності II групи;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
25.02.2020, позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із визначенням йому з 14.05.2019 інвалідності 2 групи;

- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату з урахуванням виплачених сум.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі довідки МСЕК до акта огляду від 03.06.2016 Серія 12ААА №514514 з 24.05.2016 встановлено третю групу інвалідності.

5. За наслідком встановлення позивачу третьої групи інвалідності йому виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 400 000,00 грн.

6. Згідно з довідкою від 15.05.2019 Серія 12 ААБ №548488 за результатами повторного огляду позивачу встановлено другу групу інвалідності.

7.05.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності.

8. Рішенням відповідача від 22.07.2019 №830/29/05/105-2019 відмовлено позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги з мотивів, що оскільки позивачу раніше було встановлено групу інвалідності, а не відсоток втрати працездатності, то він не може претендувати на повторну виплату одноразової грошову допомоги у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності.

9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що аналіз внесених змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок №4), свідчить про наявність певних ознак дискримінації з боку держави відносно осіб, що попередньо отримали інвалідність і не можуть отримати доплату при встановленні їм вищої групи інвалідності.

11. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, зазначив, що п. 8 Розділу ІV Порядку №4 не позбавляє позивача права на отримання допомоги, а лише встановлює обмеження щодо визначення розміру такої допомоги в залежності від часу повторного медичного огляду, в результаті якого встановлена вища група чи інша причина інвалідності або більший відсоток втрати працездатності. Виключний перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги поліцейським визначено статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію" і в цьому випадку такі підстави відсутні.

12. На переконання судів попередніх інстанцій Законом України "Про Національну поліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності, якщо була виплачена грошова допомога у зв'язку із первинним встановленням групи інвалідності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У своїй касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Житомирській області наголошує, що:

- статтями 97, 98, 99, 100, 101 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено збільшення виплати одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності;

- п. 8 Розділу ІV Порядку №4 на спірний випадок не розповсюджується;

- звужень/порушень прав позивача не відбулось, оскільки своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги він скористався та отримав відповідну виплату у розмірі 400 000,00 грн.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

15. Згідно із частиною 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за частиною 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

16. Відповідно до частини 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

17. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293).

18. Пунктом 8 Розділу ІV Порядку №4 (в редакції до 14.05.2019) було визначено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

19. Водночас з 14.05.2019 до Порядку №4 було внесено зміни, зокрема п. 8 Розділу ІV в редакції від 14.05.2019 визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

20. Колегія суддів звертає увагу, що з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що після внесення відповідних змін до Порядку №4 законодавець фактично виключив право поліцейського на отримання грошової допомоги в більшому розмірі у разі, якщо протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності останньому під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.

21. Положення зазначеної норми підлягають застосуванню в наступних випадках:

- якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності;

- якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії більший відсоток втрати працездатності.

22. Поряд з цим, приписи наведеної норми не місять підстав та умов для призначення та виплати поліцейському грошової допомоги в більшому розмірі у разі якщо поліцейському після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.

23. Таким чином, станом на час звернення позивача до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності нормами чинного законодавства не передбачалось право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі після встановлення йому вищої групи інвалідності.

24. Судами встановлено, що позивач у 2016 році отримав виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.

25. У 2019 році позивач у зв'язку зі зміною групи інвалідності звернувся до Головного управління Національної поліції в Житомирській області з заявою про отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі і відповідач правомірно відмовив йому у виплаті такої допомоги з посиланням на пункт 8 Розділу ІV Порядку №4.

26. Посилання позивача та суду апеляційної інстанції на приписи статті 101 "Про Національну поліцію" (щодо виключного переліку підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги поліцейським) колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказана норма регулює випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються взагалі (тобто вперше), а в цьому випадку позивач просить здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку з встановленням йому вищої групи, що не є тотожним реалізації права поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги як такого.

27. Також колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності у спірних правовідносинах дискримінації (позбавлення позивача як особи з інвалідністю, що пов'язана з виконанням службових обов'язків, можливості реалізувати свої права), оскільки як встановлено судами та не заперечується сторонами своє право на отримання одноразової грошової допомоги позивач реалізував та отримав її у розмірі 400 000,00 грн. у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.

28. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач не діяв протиправно. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

29. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

30. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області задовольнити.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №240/9996/19 - скасувати.

3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя О. П. Стародуб