Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2018 року у справі №808/178/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року

Київ

справа №808/178/16

адміністративне провадження №К/9901/13262/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2016 (суддя - Сацький Р.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.) у справі № 808/178/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліон» (далі - ТОВ «Кліон») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112110011/2015/010102/2 від 13.07.2015; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/2015/00131 від 13.07.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважав прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними і необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, позовні вимоги задоволено.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Київська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог Київська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 55 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків судів про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані ТОВ «Кліон» документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, між ТОВ «Кліон» та Пелагія АС, Норвегія (Постачальник) укладено Контракт № 162S/2014Р від 19.12.2014 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж - скумбрія ціла морожена.

Для здійснення митного оформлення товару 13.07.2015 позивачем по електронній системі «MD OfficeTM. MDDeclaration» до М/п «Східний термінал» Київської митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №125110011/2015/009461 довідковий № 592 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 658604,56 грн. (тобто 33,77 грн. або 1,54 дол. США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно частиною десятою статті 58 Митного кодексу України, включає вартість товару згідно рахунків - 649604,56 грн. (29640,00 дол. США х 21,916483 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000,00 грн., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.

Позивачем разом з вантажною митною декларацією були надані наступні документи: контракт № 162S/2014Р від 19.12.2014, інвойс № 10033164 від 06.07.2015, калькуляцію постачальника від 06.07.2015; прайс-лист від 04.07.2015, міжнародну товарно-транспортну накладну 199144 від 07.07.2015, довідку про транспортні витрати б/н від 07.07.2015, договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014, дублікат ветеринарного свідоцтва від 13.07.2015 серії ЄРД-00 № 203443, ветеринарний (санітарний) сертифікат від 07.07.2015 № LT0171244/L2-7229, сертифікат походження № 403604 від 06.07.2015, сертифікат якості №74 від 06.07.2015, експортна декларація № 15LTLU9000EK0214F7 від 07.07.2015.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, 25.11.2014 Київською митницею ДФС направлено повідомлення декларанту про те, що згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України позивачу необхідно надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, 2) калькуляція витрат, 3) договір на перевезення товару, 4) висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики товару.

13.07.2015 декларантом надано відповідачу лист № 06/02-700 з повідомленням про неможливість надати додаткові документи у 10 - ти денний термін та про їх надання протягом 80 днів з моменту митного оформлення.

13.07.2015 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/010102/2 у зв'язку з тим, що декларантом не подано додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, відповідачем використано наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним методом з розрахунку 1,84 дол. США за 1 кг товару.

Відповідач також оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110011/201500131 від 13.07.2015.

13.07.2015 на підставі рішення митниці декларант оформив нову вантажну митну декларацію по формі МД-2 №125110011/2015/009530 сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 40882,83 грн.), про що зазначено в графі 47 вантажної митної декларації.

02.09.2015 позивач, відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України, додатково надав митному органу документи зазначені в рішенні, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-396 від 10.08.2015, лист позивача № 06/02-1043 від 02.09.2015 про договори укладені з третіми особами, рахунок №786 від 14.07.2015, договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/1Т від 02.01.2015, договір на транспортне-експедиційне обслуговування № 3691 від 03.08.2011, лист постачальника від 18.08.2015 з даними бухгалтерського обліку та інформацією про договори з третіми особами.

Листом від 15.09.2015 № 7710/10-70-60-47 відповідач повідомив про те, що додаткові документи були взяті до уваги, але підставою для підтвердження заявленої митної вартості вказаного товару митницею не визнані оскільки вказані документи містили розбіжності, а саме: 1) не надано декларацію виробника товару та оригінал страхового полісу чи копія генерального договору страхування, наявність яких передбачена п.п.1.5.6, 1.5.8 зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2014 № 162S/2014P; 2) не надано документи, що підтверджують страхування товару з оформленням страхового полісу, наявність якого передбачена пунктом 1.6. зовнішньоекономічного контракту від 19.12.2014 № 162S/2014P.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, зокрема неподання полісу страхування, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

В той же час, позивач направив відповідачу додатково витребувані документи, зокрема: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-396 від 10.08.2015; лист позивача № 06/02-1043 від 02.09.2015 про договори укладені з третіми особами; рахунок №786 від 14.07.2015; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/1Т від 02.01.2015; договір на транспортне-експедиційне обслуговування № 3691 від 03.08.2011; лист постачальника від 18.08.2015 з даними бухгалтерського обліку та інформацією про договори з третіми особами.

На підстави викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

З урахуванням вищевказаного рішення судів попередніх інстанцій є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.03.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду