Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №361/1231/17 Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №361/12...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №361/1231/17



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 361/1231/17

адміністративне провадження № К/9901/39723/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративної справи №361/1231/17

за позовом ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року

(винесену у складі судді Селезньової Т. В. )

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року

(винесену у складі колегії суддів: головуючого судді - Коротких А. Ю., суддів:

Файдюка В. В., Чаку Є. В. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила скасувати рішення Рожнівської сільської ради №46 від 30 червня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на переобладнання та перепланування житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням виконавчий комітет надав третій особі ОСОБА_2 згоду на переобладнання та перепланування житлового будинку, який є спільної частковою власністю позивачки і третьої особи. Позивач не згодна з таким рішенням виконкому, оскільки вважає, що воно порушуює її права як власника вказаного будинку. Порушення своїх прав вбачає у тому, що у разі перебудови, яку може здійснити третя особа на підставі спірного рішення виконкому, будинок буде зруйнований, враховуючи його незадовільний технічний стан. Відтак, рішення виконкому вважає незаконним, оскільки воно прийнято суб'єктом владних повноважень на підставі поданого третьою особою фактично підробленого акту та висновку про задовільний стан будинку (Висновок ТОВ "Медінжсервіс") від 13 червня 2016р., без складення акту обстеження будинку, в дійсності не було виходу посадових осіб ТОВ "Медінжсервіс" чи сільської ради для обстеження будинку (враховуючи, що доступ до об'єкту могла б надати лише позивачка, а їй про таке обстеження не відомо).

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.15 листопада 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області вирішив:

У позові ОСОБА_1 до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, Виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа ОСОБА_2, про скасування рішення Виконавчого комітету Рожнівської сільської ради №46 від 30.06.2016р. - відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю порушення прав позивача оскарженим рішенням виконавчого комітету.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.12 лютого 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржене позивачем рішення виконавчого комітету не припиняє та не звужує обсягу її прав, у тому числі її право власності на частку у спільному з третьою особою будинку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.16 березня 2018 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 361/1231/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

8. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі №361/1231/17.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року № 854/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценко С. Г., Тацій Л. В.

11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року у справі №361/1231/17.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 30 червня 2016 року № 46 "Про надання дозволу на переобладнання та перепланування житлового будинку" надано дозвіл ОСОБА_2 на проведення робіт по переобладнанню та переплануванню житлового будинку по АДРЕСА_1.

Позивач не погоджується з вищезазначеним рішенням виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, оскільки вважає, що даним рішенням порушені її права як співвласника будинку. Порушення своїх прав вбачає в тому, що в разі перебудови, яку може здійснити третя особа, будинок буде зруйнований, враховуючи його незадовільний технічний стан.

Відповідно до акту визначення технічного стану несучих конструкцій житлового будинку по АДРЕСА_1 від 13 червня 2016 року на момент обстеження стан фундаментів, стін, перегородок, перемичок, горищного перекриття, покрівлі, елементів даху в житловому будинку АДРЕСА_1 - задовільний. Технічний стан будинку загалом - задовільний і дозволяє закласти дверний проріз між приміщеннями №1 і №2, та влаштувати вхідні двері в частині будинку, що виділяється.

На спростування достовірності даного акту (висновку) позивач подала висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26 травня 2015 року № 17440/14-43/6880/6881/15-43, проведеної експертизи у цивільній справі № 361/6160/14ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ їй частки в будинку. У висновках даного висновку експерта зазначено, що виділ частки без відступу від часток неможливий, але можливий з відступом від часток, з посиленням конструкцій.

Крім того, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено повністю.

Розділено між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 у такий спосіб:

"Виділено ОСОБА_2 з житлового будинку літера А житлове приміщення №2 площею 14,2 м. кв, приміщення №3 (кухня) площею 7,7 м. кв., всього по будинку 21,9 м. кв. вартістю 66010 грн., а також навіс Е вартістю 8030грн. та колонку К вартістю 14718грн., у вигляді окремої квартири вартістю 88758грн., що становить 36/100 часток від цілого домоволодіння;

ОСОБА_2 у житловому будинку літер А закласти дверний проріз між приміщеннями №1 і №2; влаштувати вхідні двері в частину будинку, що виділяється". Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною їй часткою домоволодіння.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2015 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 жовтня 2015 року в частині виділення частки із майна було скасовано.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна в натурі відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 червня 2017 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року залишено без змін.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Пункт 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає публічно-правовий спір, зокрема, як спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

До справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору є скасування дозволу, виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування, який надав третій особі право на переобладнання і перепланування житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто, позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, яке фактично прийнято на користь третьої особи та, у свою чергу, вважає що воно порушує його права як співвласника житлового будинку.

Матеріалами справи підтверджується, що особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1.

Спори між ними вирішувалися в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року у справі № 361/6160/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, розподіл житлового будинку у натурі та виділ частки було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна в натурі.

Таким чином, цей спір стосується не стільки правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо надання дозволу на переобладнання і перепланування житлового будинку, скільки правомірності здійснення третьою особою такого переобладнання і перепланування житлового будівництва без згоди позивача, яка як і третя особа є співвласником житлового будинку на правах сумісної власності, без визначення часток в натурі.

Враховуючи те, що управлінські дії відповідача можливо мали наслідком створення перешкоди у реалізації цивільного права позивача на володіння, користування та розпорядження його майном, спір позивача з відповідачем не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, тобто не є публічно-правовим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 564/2064/18.

Крім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 815/1568/16 щодо подібних спірних правовідносин висловила наступну правову позицію.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.

Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково розглянули цей спір як публічно-правовий.

Враховуючи наведене, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства.

15. За правилами частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених частини 1 статті 354 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених частини 1 статті 354 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 361/1231/17 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 354, 356, 359 КАС України,

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 361/1231/17 скасувати.

3. Провадження у справі закрити.

4. Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду за правилами цивільного судочинства.

5. Роз'яснити ОСОБА_1 право протягом десяти днів з дня отримання ними відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати