Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №822/816/17

адміністративне провадження №К/9901/36961/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року (суддя Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року (судді Матохнюк Д.Б., Сапальова Т.В., Боровицький О. А.) у справі №822/816/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробіотех» до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в митному оформленні,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробіотех» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №400050000/2016/000051/2 від 16 грудня 2016 року та картки відмови в митному оформлені від 16 грудня 2016 року - з мотивів безпідставності їх прийняття.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №400050000/2016/000051/2 від 16 грудня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган протиправно застосував метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки використані для порівняння товари мали різні фізичні характеристики (модель, ступінь зносу тощо).

У липні 2017 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 7 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Стрелець Т.Г.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №822/816/17 з суду першої інстанції.

13 березня 2018 року справу №822/816/17 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: положень статей 53, 54, 55, 59, 60 Митного кодексу України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару. Правомірність своїх дій при коригуванні митної вартості доводить із посиланням на наявні в нього повноваження щодо оцінки ризиків шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості та наявної в митних органів інформації про рівень цін на аналогічні/подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає про безпідставність витребування митним органом додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару та необґрунтованість застосування другорядного методу (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) її визначення.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство імпортувало товар (плуг напівнавісний, бувший у використанні - 1шт., Gregoire-Besson», рік виготовлення - 1992, ідентифікаційний номер - 1289.12.92, кількість корпусів - 6; країна виробництва - Франція (FR), вагою нетто 3000 кг, фактурною вартістю 3400 Євро) на умовах контракту № 2/16 від 28 листопада 2016 року, укладеного з Компанією «Ets ANSELIN SA», Франція (умови поставки DAP- Хмельницький, Інкотермс-2010).

16 грудня 2016 року Товариством подано до митного органу митну декларацію типу ІМ40ДЕ №400050000/2016/018052 разом з пакетом документів, що підтверджують заявлену за основним методом (за ціною договору) митну вартість товару.

З необґрунтованих причин митний орган витребував додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації.

У зв'язку з отриманням відповіді Товариства про неможливість надати вказані документи, відповідач 16 грудня 2016 року прийняв спірне рішення, яким скоригував заявлену декларантом митну вартість у бік збільшення на основі наявної в нього інформації про рівень митної вартості аналогічних/подібних товарів і цього ж дня прийняв відповідну картку відмови.

Підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що не піддаються обчисленню витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України, навантаження, вивантаження і обробку оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування, в поданих документах наявні розбіжності в ціні товару (різниця менше 25 євро між даними про ціну у фактурі та в експортній декларації).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, не доведено неможливості її визначення на основі поданих декларантом документів, а також про безпідставність визначення митної вартості на основі наявної в нього інформації про товар, який відрізняється від імпортованого своїми фізичними характеристиками, а отже не може вважатись подібним (аналогічним) товаром.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

За змістом статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховується зокрема якість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції витребував у Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби копію декларації №901050000/2016/9110 від 21 листопада 2016 року, митна вартість за якою раніше визнана митним органом, та копії документів, що стали підставою для визначення митним органом митної вартості.

При цьому з наданих суду документів встановлено, що відповідачем для порівняння взято дані про товар (плуг моделі SPERB-9 614, причіпний, бувший у використанні проти спірного товару - плуг моделі SPER-B7, напівнавісний, бувший у використанні, залишок робочих органів плуга -50%), який в силу вимог статті 60 Митного кодексу України не можна вважати подібним (аналогічним) з огляду на його якісні характеристики.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 54 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Доводи митного органу про не підтвердження транспортної складової митної вартості товару, витрат на навантаження, вивантаження та страхування є явно необґрунтованими з огляду на визначені контрактом умови поставки - DAP- Хмельницький, відповідно до яких вказані витрати (за умови їх здійснення) вже включено до ціни товару.

Оцінюючи обставини справи, Суд виходить з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Підтримуючи висновки судів попередніх інстанцій, Суд висновується з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.

Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Хмельницької митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №822/816/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер