Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2019 року у справі №813/2981/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №813/2981/18

адміністративне провадження №К/9901/7080/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у складі судді Костецького Н. В.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у складі суддів Пліша М. А., Шинкар Т. І., Большакової О. О.

у справі № 813/2981/18 (857/4081/18)

за позовом Головного управління ДФС у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Опт Торг"

про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

УСТАНОВИЛ:

10 липня 2018 року Головне управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Опт Торг" (далі - Товариство, відповідач у справі), в якому просило застосувати арешт коштів на рахунках Товариства за відмову від проведення документальної перевірки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення дійшли висновку про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

У березні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на не врахування фактичних обставин справи та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 4 липня 2018 року податковим органом видано наказ № 4018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та наказу від 4 липня 2018 року № 4018 видано направлення на перевірку від 5 липня 2018 року № 6477, № 6478, № 6479, № 6480.

9 липня 2018 року податковим органом з метою проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства здійснено вихід за податковою адресою вул. Кульпарківська, 93А у м. Львові. Копію наказу від 4 липня 2018 року №4018 отримано керівником Товариства, однак ознайомлюватись із направленнями на проведення перевірки та від допуску до проведення перевірки відмовився, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки № 602/13-01-14-02.

У подальшому Товариством оскаржено наказ від 4 липня 2018 року № 4018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мега Опт Торг" в судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 813/3071/18 вказаний наказ скасовано.

Податковий орган звернувся до суду із позовом до Товариства щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі № 813/2980/18.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

За приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано доводами касаційної скарги, податковому органу відмовлено від допуску до перевірки оскільки виявлено недоліки наказу про проведення перевірки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 4018 від 4 липня 2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мега Опт Торг". Вказане рішення набрало законної сили 20 грудня 2018 року.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що Товариство, не допускаючи податковий орган до перевірки на підставі протиправного наказу, захищало свої права у спосіб, визначений Податковим кодексом України, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2019 року у справі № 813/2981/18 (857/4081/18) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер