Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.02.2019 року у справі №804/15186/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2019 року

Київ

справа №804/15186/15

адміністративне провадження №К/9901/17797/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Гриціва М. І., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку заяву представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Близно Оксани Григорівни про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України у складі колегії суддів: Єрьоміна А. В., Калашнікової О. В., Кравцова О. В. від 04 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ПРОЦЕДУРА

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 007-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), оформлені листом вих. № 8821/307 від 23 вересня 2015 року;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) № 007-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 155777,06 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу (депозиту) № 007-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що дії відповідача щодо не включення її до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушують право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року, позов задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 007-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1;

- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу (депозиту) № 007-03616-250215 "Найкращий від Миколая" від 25 лютого 2015 року.

У травні 2017 року представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 237 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), зокрема, неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Посилається також на невідповідність рішення суду касаційної інстанції, викладеному у постанові Верховного Суду України від 15 червня 2016 року (справа № 21-6159а15), висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 804/15176/15 відкрито провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я. О., суддів Гриціва М. І. та Коваленко Н. В.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2019 року прийнято до свого провадження заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року у справі № 804/15176/15 передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09 квітня 2019 року заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року у справі № 804/15186/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.

ДОВОДИ ЗАЯВИ

У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також вказує на те, що спір, який виник між сторонами, помилково був розглянутий за правилами адміністративного судочинства.

Заявник просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, та залишити у силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2015 року.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права в оскаржуваній ухвалі надано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 28 січня, 07 та 14 квітня, 22,24 березня, 02 червня 2016 року у справах № 826/20764/14,826/12389/15,815/5455/15,820/11009/15,815/3519/15 та 826/9530/15, відповідно (касаційні провадження № К/800/40534/15, К/800/288/16, К/800/693/16, К/800/9674/16, К/800/50411/15, К/800/45816/15, відповідно), у яких суд по-іншому застосував одні й ті самі норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування неоднакового застосування норм процесуального права заявник надав копію постанови Верховного Суду України від 15 червня 2016 року у справі № 21-6159а15, у якій суд дійшов до висновку, що спір у подібних правовідносинах має розглядатися у порядку господарського судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи наведені у заяві доводи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 1,2 частини першої розділу VII Перехідні положення КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України 28 січня 2016 року № К/800/40534/15 у справі № 826/20764/14, доданій до заяви, як приклад неоднакового застосування норм матеріального права судами касаційної інстанції у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанцій дійшов до висновку про те, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український фінансовий світ" діяла у межах повноважень та на підставі Закону, визнаючи договір банківського вкладу, укладений між банком та фізичною особою, нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Такий висновок касаційного суду мотивовано тим, що кошти на відкритий за договором банківського вкладу рахунок переведені шляхом дроблення великим вкладником суми вкладу, що призвело до порушення публічного порядку, з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Подібний висновок зроблений також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2016 року № К/800/288/16 у справі № 826/12389/15. Зокрема, колегія суддів дійшла до висновку про те, що укладення між позивачем та ПАТ "Банк Камбіо" договору строкового банківського вкладу (депозиту) та додаткової угоди надавало можливість власнику вкладу, розмір якого значно перевищує суму 200000
гривень, отримати цю суму повністю, без будь яких обмежень, що є наданням переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

В ухвалі від 14 квітня 2016 року № К/800/693/16 у справі № 815/5455/15 колегія Вищого адміністративного суду України зробила висновок про те, що дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" щодо невключення позивача до переліку вкладників вчинені в межах наданих повноважень з метою запобігання незаконного отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки банківська операція проводилася в той час, коли банк вже мав значну кількість невиконаних грошових зобов'язань перед іншими клієнтами - кредиторами банку та не міг своєчасно і в повному обсязі виконувати їх грошові вимоги.

Подібний висновок також міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2016 року № К/800/9674/16 у справі № 820/11009/15, від 24 березня 2016 року № К/800/50411/15 у справі № 815/3519/15, від 02 червня 2016 року № К/800/45816/15 у справі № 826/9530/15.

Разом з тим, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року у даній справі колегія суддів дійшла до висновку про те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" протиправно віднесено договір банківського вкладу до нікчемних та не включено позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Даний висновок касаційного суду мотивовано тим, що відповідачами не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для визнання нікчемним договору банківського вкладу, а також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Перевіривши зміст ухвал касаційного суду, колегією суддів встановлено, що договори банківського вкладу у досліджуваних спірних ситуаціях укладені за схожих обставин, зокрема: до дати віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації; в усіх випадках стверджується, що кошти на рахунок вкладника (позивача) надійшли з рахунку іншої особи (великого вкладника) шляхом "дроблення" суми великого вкладу

Відтак, порівняльний аналіз ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року та ухвал, доданих до заяви про перегляд, свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вирішуючи виявлену розбіжність, колегія суддів виходить з того, що Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію стосовно застосування пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до спірних правовідносин, що виникають внаслідок дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час виявлення нікчемних правочинів та не включення внаслідок цього особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (постанови від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15, від 20 листопада 2018 року у справах № 826/3342/15, № 826/3342/15, № 826/8590/15 та інших).

Зокрема, Верховний Суд дійшов до висновку, що пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширює свою дію на договори банківського вкладу (рахунку), укладені між позивачем та банку, оскільки зі змісту даної норми вбачається, що вона поширює свою дію на випадки, коли саме банк уклав з одним із кредиторів договір; на підставі такого договору у останнього виникають переваги (пільги) стосовно інших кредиторів банку; умови цього договору передбачають перерахування банком коштів або передачу майна банком такому кредитору.

Відтак, метою пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 також сформульована правова позиція, відповідно до якої при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його Уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. При цьому. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані Уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів доходить до висновку, що Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 04 квітня 2017 року, щодо якої подано заяву про перегляд, правильно застосовано норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Висновки за результатами розгляду заяви

Частиною 1 статті 244 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачено, що суд відмовляє у задоволенні заяви, зокрема, якщо норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до частини 1 статті 244 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), колегія суддів дійшла до висновку, що у задоволенні заяви представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Близно Оксани Григорівни про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року слід відмовити.

Керуючись статтями 241,242,244,355,356,359 та пунктом 1 Перехідних положень КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Близно Оксани Григорівни про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: М. І. Гриців

Н. В. Коваленко