ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 640/12665/20

адміністративне провадження № К/9901/31378/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів: Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Виконуючого обов'язки начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Наталії Євгенівни (відповідач-1), Головного державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожної Тетяни Андріївни (відповідач-2), Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (відповідач-3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо"

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Гайдаша Олександра Володимировича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 (головуючий суддя - Пащенко К. С. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 (головуючий суддя - Земляна Г. В., судді - Мєзєнцев Є. І., Файдюк В. В. )

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії в. о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Київ Кенюк Людмили Василівни щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження №48667701;

- визнати протиправною та скасувати постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №48667701 від 04.03.2020, винесену в. о.

Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Київ Кенюк Людмилою Василівною;

- визнати протиправними дії Головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Київ Задорожної Тетяни Андріївни щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження №48667701 від 05.03.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження №48667701 від 05.03.2020, винесену Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Київ Задорожною Тетяною Андріївною.

2. В обґрунтування позову позивачем вказано, що постанова про відновлення виконавчого провадження винесена протиправно, без врахування того, що позивачем здійснено повну сплату стягнутого боргу за виконавчим написом, та зобов'язання за кредитним договором припинено. Позивачем також зазначено, що така постанова була прийнята у зв'язку з проведеною в. о. начальника Голосіївського РВ ДВС у місті Києві Менчиць Н. Є. перевіркою законності виконавчого провадження №4867701, в результаті чого постанова про закриття виконавчого провадження, прийнята раніше, була скасована та зобов'язано державного виконавця забезпечити подальше проведення вчинення дій у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважала, що відповідач-1 є лише виконувачем обов'язків начальника ВДВС Голосіївського району міста Києва, а відтак не уповноважений на проведення перевірки законності виконавчого провадження згідно п. 3.1. "Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження".

3. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2020 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду; замінено відповідача-1 - виконувача обов'язки начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Л. В. на належного відповідача - в. о. начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н. Є.; залучено Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до участі у справі у якості співвідповідача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
21.10.2020, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії в. о. Начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Наталії Євгенівни щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження №48667701.

Визнано протиправною та скасовано постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження №48667701 від 04.03.2020, винесену в. о. Начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Наталією Євгенівною.

Визнано протиправними дії головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожної Тетяни Андріївни щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження №48667701 від 05.03.2020.

Визнано протиправною та скасовано постанову про відновлення виконавчого провадження №48667701 від 05.03.2020, винесену головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожною Тетяною Андріївною.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що законодавством не передбачено право виконуючого обов'язки начальника відділу державної виконавчої служби здійснювати перевірку законності виконавчого провадження, а тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача-1 та винесеної ним 04.03.2020 постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження. Оскільки позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відновлення виконавчого провадження є похідними від вимог щодо протиправності дій відповідача-1 та винесеного ним 04.03.2020 рішення, суд першої інстанції визнав ці позовні вимоги обґрунтованими.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач-1 під час проведення перевірки виконавчого провадження №48667701 діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені законом. Проте, суд апеляційної інстанції вказав на те, що начальник відділу виконавчої служби (виконуючий обов'язки) мав право проводити перевірки державного виконавця виключно під час вчинення виконавчих дій та за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби. Суд вказав, що в постанові в. о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н. Є. від 04.03.2020 та в матеріалах виконавчої справи всупереч вимогам Порядку №136/5 відсутні будь-які посилання на скарги на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №4867701. З цих підстав апеляційний суд дійшов висновку, що проведення відповідачем перевірки суперечить вимогам ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку №136/5.

7. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутня постанова в. о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н. Є. про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування з обґрунтуванням підстав для проведення даної перевірки, що також свідчить про протиправність дій відповідача-1. Суд дійшов висновку про те, що в. о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н. Є. перевищила свої повноваження щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №48667701 від 10.09.2015, адже на момент відкриття виконавчого провадження та протягом п'яти років стягувач - ПАТ "Дельта Банк" - не оскаржував цю постанову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. У листопаді 2020 року адвокатом Гайдашем Олександром Володимировичем - представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" подано касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020.

9. У касаційній скарзі третя особа, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, відповідно до якої у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

11. Також, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо конкуренції застосування норм Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №136/5 від 01.12.2004 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012. Вказує, що згідно з положеннями Інструкції №512/5 начальник відділу державної виконавчої служби може проводити перевірку законності виконавчого провадження не тільки за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, але й з власної ініціативи.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає касаційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Позивач зазначає, що у виконавчому написі нотаріуса зазначено загальну суму заборгованості у гривні, а тому нею повністю виконано вимоги виконавчого документу. На думку позивача, у державного виконавця не було підстав змінювати суму стягнення, адже це призвело б до зміни резолютивної частини судового рішення. Позивач вважає, що оскільки постанова про закриття виконавчого провадження не суперечила вимогам закону, то відповідач-1 не мав законних підстав для її скасування.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 для розгляду справи №640/12665/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А. В., судді: Єресько Л. О., Мельник-Томенко Ж. М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

15. Ухвалою Верховного Суду від 20.04.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" як банком, та ОСОБА_1 як позичальником, укладено кредитний договір №2619/0408/71-017, згідно з п. 1.1. якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 200
000 доларів США на строк з 14.04.2008 по 14.04.2018 включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у терміни передбачені цим договором.

17. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 21.04.2008 між банком та позичальником укладено іпотечний договір №2619/0408/71-017-Z-1, за умовами якого позичальником передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка є приватною власністю ОСОБА_1.

18. Між ПАТ "Сведбанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк"
25.05.2012 було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом та договором забезпечення, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "Сведбанк" відступає ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором.

19.01 березня 2013 року ПАТ "Дельта Банк" направив ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та попередженням про вчинення виконавчого напису нотаріуса.

20. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І. В.
07.06.2013 вчинено виконавчий напис, в якому зазначено: "За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, пропоную задовольнити вимоги стягувача ПАТ "Дельта Банк" (місцезнаходження 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код СДРПОУ: 34047020, п/р НОМЕР_1 в AT "Дельта Банк", МФО 380087) в сумі розміром 1 558 608 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісім) гривень 70 копійок".

21. Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві 10.09.2015 відкрито виконавче провадження №48667701 на підставі вказаного вище виконавчого напису №8331 в межах суми боргу 1 558 608,70 грн.

22.23 січня 2019 року позивачем сплачено 1 558 608,70 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1249072720.1.

23.29 січня 2019 року Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Задорожною Т. А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №48667701 за п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

24. Однак, 04.03.2020 в. о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Київ) Менчиць Н. Є. прийнято постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження ВП №48667701 щодо законності виконавчого провадження ВП №48667701, за наслідками чого постановлено висновки про те, що є необхідним:

"Визнати дії державного виконавця Кияниці Н. М. в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №48667701 від 10.09.2015 такими, що вчинені з порушеннями Закону України "Про виконавче провадження", а саме, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з зазначенням суми боргу еквівалентної національній валюті у розмірі 1 558 608,70 грн, без врахування встановленої виконавчим документом вимоги у розмірі 194996,71 доларів США.

Визнати дії головного державного виконавця Задорожної Т. А. такими, що вчинені з порушеннями Закону України "Про виконавче провадження", а саме щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, як фактично виконаного в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Задорожної Т. А. про закінчення виконавчого провадження №48667701 від 29.01.2019.

Зобов'язати головного державного виконавця Задорожну Т. А. Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) забезпечити подальше проведення вчинення дій у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

25. Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції міста Київ Задорожною Т. А. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №48667701 від 05.03.2020.

26. Судом першої інстанції також встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №640/5959/20 замінено стягувача у виконавчому провадженні №48667701, що перебуває в провадженні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відкритого на підставі виконавчого напису №1331 від 07.06.2013, що був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І. В., з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест- Кредо".

ІІІ. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

29. Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження №48667701, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження є законною з огляду на те, що позивачем борг було погашено в повному обсязі, а відповідач-1 є лише виконувачем обов'язків начальника ВДВС Голосіївського району міста Києва, тобто не уповноважений на проведення перевірки законності виконавчого провадження згідно з п. 3.1. Порядку витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затвердженого наказом МЮУ №136/5 від 01.12.2004.

30. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні також послався на Порядок №136/5, однак мотивував своє рішення тим, що норми Порядку №136/5 вимагають наявності постанови начальника відділу ДВС про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування з обґрунтуванням підстав для проведення даної перевірки, в той час як відповідна постанова в матеріалах справи відсутня. Крім того, суд дійшов висновку про обов'язковість попереднього доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби для проведення перевірки дій державного виконавця.

31. В касаційній скарзі третя особа, посилаючись на норми Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, вказує, що перевірка законності виконавчого провадження може здійснюватися начальником відділу державної виконавчої служби за власної ініціативи, та Інструкція №512/5 не вимагає обов'язкової наявності скарги на дії державного виконавця для здійснення такої перевірки. Скаржник зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо пріоритетності положень Інструкції №512/5 перед положеннями Порядку №136/5.

32. Щодо зазначених доводів Верховний Суд вважає за необхідне вказати на те, що Порядок №136/5, відповідно до його преамбули, був затверджений відповідно до Законів України "Про державну виконавчу службу" №202/98-ВР та "Про виконавче провадження" №606-14, які на момент виникнення спірних правовідносин вже втратили свою чинність. Зміни до Порядку №136/5 були внесені ще у 2008 році, до прийняття чинного на сьогодні Закону України "Про виконавче провадження" №1404 та до прийняття Інструкції №512/5. Таким чином, посилання судів попередніх інстанцій на положення Порядку №136/5 є необґрунтованими, що в силу ст. 351 КАС України є неправильним застосуванням норм матеріального права.

33. Разом з тим, Суд зазначає, що порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження на момент виникнення спірних правовідносин регулювався чинним Законом України "Про виконавче провадження" №1404 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ №512/5 від
02.04.2012, до якої вносились відповідні зміни з прийняттям Закону №1404.

34. Досліджуючи обставини проведення перевірки на предмет їх відповідності вимогам Закону, суд апеляційної інстанції вказав, що у відповідності до ч. 3 ст. 74 Закону перевірка мала здійснюватися за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та за наявності скарги на дії державного виконавця.

35. Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

36. Відповідно до абз. 2-3 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження". Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

37. Абзацом 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

38. Також, відповідно до пункту 2 розділу ХІІ Інструкції №512/5 посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу (до яких віднесено і відповідача-1), можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.

Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому, сьомому та восьмому, пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому, четвертому та шостому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

39. Касаційний суд констатує, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору проігноровано зазначені положення Інструкції №512/5, внаслідок чого висновок про неправомірність дій відповідача-1 при проведенні перевірки законності виконавчого провадження №48667701 є передчасним. Суд зауважує, що з'ясування того, чи діяв відповідач-1 правомірно при проведенні перевірки, є вирішальним для правильного вирішення спору.

40. В касаційній скарзі третя особа також посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, відповідно до якої у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. В апеляційній скарзі третьою особою також було викладено посилання на вказану постанову Верховного Суду, однак посилання були відхилені апеляційним судом з огляду на те, що дане питання не є предметом розгляду в межах цієї справи.

41. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій зроблені висновки про те, що в межах виконавчого провадження №48667701 позивачем фактично сплачено суму заборгованості у повному розмірі та зобов'язання припинено у зв'язку з його повним виконанням, та під час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №48667701 державний виконавець діяв у відповідності до вимог законодавства.

Тобто фактично судами попередніх інстанцій визнано законною постанову про закінчення виконавчого провадження №48667701, винесену згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

42. Однак, Верховний Суд зазначає, що відповідні висновки передбачають з'ясування судами характеру спірних правовідносин та встановлення того, в якій саме валюті позивачу належало сплатити кошти з метою виконання вимог виконавчого напису нотаріуса від 07.06.2013. Наведеного не було з'ясовано ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції, внаслідок чого висновок щодо правомірності винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та правомірності дій державного виконавця у виконавчому провадженні №48667701 є передчасним.

43. Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

44. Верховний Суд зазначає, що для ухвалення справедливого та об'єктивного рішення мають бути повністю встановлені та з'ясовані обставини справи, а також надана належна правова оцінка доказам, що мають істотне значення для вирішення спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

45. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувані судові рішення цим вимогам не відповідають.

46. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої або апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

47. Згідно з ч. 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

48. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, касаційна скарга адвоката Гайдаша Олександра Володимировича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

49. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові та з посиланням на конкретні норми законодавства встановити, чи відповідають дії відповідача-1 щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження №48667701 вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012. У випадку, якщо суд дійде висновку про правомірність дій відповідача-1, суду належить дослідити зміст виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І. В., виданого 07.06.2013, визначити, в якій валюті мало здійснюватися погашення боргу позивачем, з'ясувати, чи має застосовуватися до спірних правовідносин правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц, та дійти обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність підстав для скасування постанови державного виконавця про відновлення виконавчого провадження №48667701 від 05.03.2020.

50. З огляду на результат перегляду спору у суді касаційної інстанції перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвоката Гайдаша Олександра Володимировича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 скасувати, справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

СуддіА. В. Жук Л. О. Єресько Ж. М. Мельник-Томенко