Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №826/26355/15

адміністративне провадження №К/9901/53022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/26355/15

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи - Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 23 квітня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменко В.О., Безименної Н.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправним, скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити дії, а саме про:

- визнання неправомірним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про відмову у встановленні статусу дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та видачі посвідчення дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

- зобов'язання Київську міської державну адміністрацію прийняти рішення про встановлення статусу дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та видати ОСОБА_1 дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою на підставі експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 17 липня 2015 року № 3572.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановлено:

Визнати неправомірним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 13 жовтня 2015р. протокол № 8, про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) як орган, уповноважений здійснювати видачу відповідних посвідчень та з урахуванням того, що Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має статус дорадчого органу ВО КМР (КМДА), повторно розглянути подані документи щодо встановлення ОСОБА_1 статусу дружини померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У вищевказаній ухвалі зазначено, що апелянту необхідно надати документ про сплату судового збору у розмірі 730,80 грн, подати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, спростування наявних в матеріалах справи доказів щодо отримання судового рішення та надання пояснень щодо неможливості його отримання протягом тривалого часу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року апеляційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернуто заявнику.

У касаційній скарзі заявлено вимогу про скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС, в редакції чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копію постанови суду першої інстанції, прийнятої у письмовому провадженні, відповідач отримав 22 серпня 2016 року.

Отже, перебіг строку для апеляційного оскарження вказаної постанови розпочався 23 серпня 2016 року і закінчився 01 вересня 2016 року.

Апеляційна скарга відповідачем подана 21 березня 2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Після залишення апеляційної скарги без руху, відповідач усунув її недоліки лише частково, сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, але не навів поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що повний текст рішення отриманий представником безпосередньо в суді 14 березня 2018 року та зареєстрований Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 березня 2018 року, тому саме з цієї дати необхідно починати відлік строку на апеляційне оскарження.

З таким твердженням відповідача суд погодитись не може, оскільки, як встановлено, вперше копію оскарженої постанови суду першої інстанції відповідач отримав 22 серпня 2016 року. Суд апеляційної інстанції встановив цей факт на підставі даних повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відлік строку на апеляційне оскарження належить починати саме 22 серпня 2016 року, оскільки відповідач мав можливість визначити підстави для оскарження судового рішення та подати апеляційну скаргу вже після першого отримання його копії.

Причин, які б свідчили про поважність пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження не встановлено.

У касаційній скарзі заявник посилається, на те, що суд першої інстанції не направив копію рішення у триденний строк, як це передбачено законом.

З цього приводу суд зазначає, що вказана обставина може бути виправданням пропуску строку, але лише до того моменту, коли повний текст було отримано.

Проте, як зазначалось, заявник не обґрунтував, що причини, з яких він не оскаржив судове рішення у період з дати отримання рішення, 01 вересня 2016 року, по 21 березня 2018 року, є поважними.

Крім того, посилання скаржника на те, що представництво інтересів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі №826/26355/15 здійснюється юридичною службою структурного підрозділу, а саме: уповноваженим представником за довіреністю - спеціалістом-юрисконсультом Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який оскаржуваного судового рішення не отримав не свідчить про поважність причин пропуску строку відповідачем, оскільки представництво інтересів чи ведення позовної роботи структурними підрозділами відповідача є внутрішньою організаційною роботою відповідного органу, яка не звільняє від обов'язку відповідача вчиняти процесуальні дії згідно із процесуальними строками, встановленими чинним законодавством.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги оскільки, як правильно зазначає відповідач, для цього відсутні правові підстави.

Так, підстави для повернення апеляційної скарги зазначені у статті 298 КАС і серед них відсутня така підстава, як визнання судом неповажними підстав для поновлення строку, наведених скаржником.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 826/26355/15 скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду