Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №159/1942/17

адміністративне провадження №К/9901/18704/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 159/1942/17

за позовом ОСОБА_2 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів: Довгої О.І., Затолочного В.С.,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов'язати Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24.04.2017 № 226, починаючи з 04.10.2016;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24.04.2017 № 225, починаючи з 01.01.2017.

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Ковельського об'єднаного управління пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов'язано Ковельське об'єднане управління пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24 квітня 2017 року № 226, починаючи з 4 жовтня 2016 року.

Зобов'язано Ковельське об'єднане управління пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки ТУ ДСА України у Волинській області від 24 квітня 2017 року № 225 , починаючи з 1 cічня 2017 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року та залишити в силі постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 червня 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відмова у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці суперечить нормам чинного законодавства.

У поданих запереченнях відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Як встановлено, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ в м. Ковелі та Ковельському районі та з 04.10.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

03.05.2017 ОСОБА_2 звернулась до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Листом від 17.05.2017 № 7892/02-21-22 відповідач повідомив про відмову у проведенні такого перерахунку, оскільки допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди і для її включення до складу заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підстав немає.

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013, мотивував своє рішення тим, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про судоустрій та статус суддів», «;Про пенсійне забезпечення».

Апеляційний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому в Рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).

Статтею 141 Закону № 2453-VI визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 2 червня 2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного утримання.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

За такого правового регулювання матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Отже, за наведених вище обставин, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні апеляційним судом рішення, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року у справі №159/1942/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду