Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2020 року

Київ

справа №826/5892/15

адміністративне провадження №К/9901/48696/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, визнання дій протиправними, стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди,

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року (головуючий суддя Келеберда В.І., судді Качур І.А., Огурцов О.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року (головуючий суддя Троян Н.М., судді Костюк Л.О., Твердохліб В.А.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому просив:

1) визнати протиправним і скасувати наказ МВС України від 11.05.2015 №861 о/с в частині призначення його на посаду старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань Управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу з 27.02.2015;

2) визнати протиправними дії МВС України щодо вручення йому персонального попередження про наступне вивільнення від 10.03.2015;

3) зобов`язати МВС України укласти з ним трудовий договір з 27.02.2015 та призначити його на посаду заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу;

4) визнати протиправними дії МВС України по невиплаті йому заробітної плати з 27.02.2015 по дату ухвалення судового рішення за окладом і надбавками, встановленими для посади заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу; стягнути з МВС України на його користь невиплачену різницю у заробітній платі з 27.02.2015 по дату ухвалення судового рішення;

5) стягнути з МВС України на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

2. На обґрунтування позову зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу. Наказом МВС України від 27.02.2015 №218 "Про організаційні-штатні зміни у МВС" було передбачено скорочення займаної ним посади та введення за її рахунок посади заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу. Однак, на думку позивача, фактично змінилася лише назви посади, оскільки будь-яких змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, не відбулося. Відтак уважав, що відповідач безпідставно повідомив його про наступне вивільнення замість переведення на перейменовану посаду за його згодою відповідно до статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Крім того, зазначив, що навіть за умови скорочення його посади відповідач порушив процедуру звільнення з цієї підстави, не запропонувавши йому всі вакантні посади, які він міг обійняти за своєю кваліфікацією, та не врахувавши наявності в нього переважного права на залишення на роботі.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ МВС України від 11.05.2015 №861 о/с в частині призначення полковника міліції ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань Управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу з 27.02.2015. Зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 27.02.2015 по 06.11.2015 різницю між виплаченим йому грошовим забезпеченням за посадою старшого інспектора відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань цього підрозділу апарату МВС України та грошовим забезпеченням за посадою заступника начальника управління - начальника відділу супроводження розслідувань. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі МВС України, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

8. За доводами відповідача, на підставі наказу МВС України від 27.02.2015 №218 відбулося скорочення займаної позивачем посади, тому ОСОБА_1 правомірно попереджено про наступне вивільнення та запропоновано йому посаду старшого інспектора з особливих доручень Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Луганській області, враховуючи його кваліфікацію, тривалий досвід роботи в Робочому апараті Укрбюро Інтерполу і статус учасника бойових дій. Оскільки позивач не дав своєї згоди на призначення на вказану посаду, то оскаржуваним наказом МВС України від 11.05.2015 №861 о/с його в інтересах служби призначено на вакантну посаду старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань Управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішень не допустили порушення норм матеріального чи процесуального права.

10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

11. Наказом МВС України від 14.02.2011 №164 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 з 28.01.2011 призначено заступником начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальником відділу супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

12. Наказом МВС України від 27.02.2015 №218 "Про організаційно-штатні зміни у МВС" з метою оптимізації структури та штатної чисельності МВС України затверджено Перелік змін у штатах МВС, згідно з яким в Управлінні міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, яке складається з двох відділів: відділу супроводження розслідувань і відділу міжнародного розшуку та екстрадиції, скорочено одну посаду заступника начальника управління - начальника відділу супроводження розслідувань і одну посаду начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції та уведено одну посаду заступника начальника управління - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції та одну посаду начальника відділу супроводження розслідувань.

13. 10 березня 2015 року ОСОБА_1 попередження про наступне вивільнення з 10 травня 2015 року у зв`язку із скороченням посади.

14. 18 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до МВС України з рапортом про переведення його на нововведену посаду заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.

15. Листом від 25.03.2015 №50/4019 позивача повідомлено, що поданий ним рапорт буде розглянутий після його виходу з відпустки, яка тривала з 18.03.2015 по 31.03.2015.

16. 08 квітня і 30 квітня 2015 року відповідачем складено акти про те, що ОСОБА_1 пропонувалася посада старшого інспектора з особливих доручень Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Луганській області, але від підпису про ознайомлення він відмовився і рапорт про призначення на цю посаду не подав.

17. Листом від 23.04.2015 №50/5849 керівник Робочого апарату Укрбюро Інтерполу поінформував ОСОБА_1 про відсутність можливості його призначення на посаду заступника начальника управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань - начальника відділу міжнародного розшуку та екстрадиції Робочого апарату Укрбюро Інтерполу згідно з рапортом від 18.03.2015, оскільки на зазначену посаду 27.02.2015 призначено працівника.

18. Наказом МВС України від 11.05.2015 №861 о/с відповідно до наказу МВС України від 27.02.2015 №218 "Про організаційно-штатні зміни у МВС" та абзацу 4 пункту 21, підпункту "а" пункту 45 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення), ОСОБА_1 з 27.02.2015 призначено старшим інспектором (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідування управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу. Підставою видання наказу зазначено подання Робочого апарату Укрбюро Інтерполу від 30.04.2015.

19. У подальшому наказом МВС України від 30.10.2015 №2211 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за підпунктом "є" пункту 64 Положення (за порушення дисципліни).

20. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 у справі №826/26222/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, визнано протиправними і скасовано накази МВС України від 23.10.2015 №1598 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та від 30.10.2015 №2211 про звільнення ОСОБА_1 за порушення дисципліни. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань Управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро з 01.11.2015. Зобов`язано МВС України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.11.2015 по день ухвалення судового рішення.

21. Наказом МВС України від 23.08.2017 №889 о/с полковника міліції ОСОБА_1 , старшого інспектора (за рахунок посади старшого інспектора з особливих доручень) відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, звільнено з 06.11.2015 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за підпунктом "г" пункту 64 Положення (через скорочення штатів) згідно з пунктами 10 і 11 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію".

22. Вказаний наказ позивач у судовому порядку не оскаржив.

V. Позиція Верховного Суду

23. На час виникнення спірних правовідносин порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регулювався Законом України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" та Положенням.

24. Згідно з абзацом 4 пункту 21 Положення особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

25. У підпункті "а" пункту 45 Положення скорочення штатів визначено підставою для переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі. При цьому переміщення на нижчі посади при скороченні штатів провадиться за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду (абзац сьомий пункту 45 Положення).

26. Отже, оскаржуваним наказом МВС України від 11.05.2015 №861 о/с позивача з 27.02.2015 переміщено на нижчу посаду у зв?язку зі скороченням штатів.

27. Дослідивши Перелік змін у штатах МВС, затверджений наказом МВС України від 27.02.2015 №218, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що введені зміни стосувалися посади заступника начальника Управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, який до цих змін очолював відділ супроводження розслідувань, а після змін - відділ міжнародного розшуку та екстрадиції.

28. Проте, як правильно зазначили суди обох інстанцій, вказані зміни не призвели до скорочення чисельності або штату працівників Управління (до і після змін кількість посад в Управлінні становила 2 штатні одиниці), що свідчить про безпідставність переміщення позивача на нижчу посаду. Крім того, відповідачем не доведено неможливості призначення позивача на рівнозначну посаду на час попередження його про наступне вивільнення.

29. Доводи МВС України щодо обов?язку осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проходити службу там, де це викликано інтересами служби, не скасовує обов?язок відповідача як органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

30. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності наказу МВС України від 11.05.2015 №861 о/с та наявності підстав для стягнення у зв?язку з цим на користь позивача різниці між розміром грошового забезпечення за посадою заступника начальника управління - начальника відділу супроводження розслідувань та виплаченим йому розміром грошового забезпечення за посадою старшого інспектора відділу супроводження розслідувань управління міжнародного розшуку та супроводження розслідувань цього підрозділу апарату МВС України, яку він обіймав до 06.11.2015.

31. Судові рішення в частині відмовлених позовних вимог сторонами не оскаржується, тому суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснює їхнього перегляду в цій частині.

32. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська