Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.01.2019 року у справі №820/391/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 820/391/18

адміністративне провадження № К/9901/8415/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Смоковича М. І., Кашпур О. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 820/391/18

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третіх осіб в. о. Голови ДФС України Продана Мирослава Васильовича, Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Котеньова О. Г.,

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Бегунца А. О., суддів Яковенка М. М., Тацій Л. В.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1, позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), за участю третіх осіб - в. о. Голови ДФС України Продана Мирослава Васильовича, в якому просив:

1.1 визнати неправомірними дії ДФС України щодо винесення наказів ДФС України від 05 вересня 2017 року №165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року № 193 "Про виконання дисциплінарного стягнення" протиправними та неправомірними;

1.2 скасувати накази ДФС України від 05 вересня 2017 року №165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року №193 "Про виконання дисциплінарного стягнення";

1.3 зобов'язати ДФС України поновити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, відповідно до вимог постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 з дати скасування, а також сплатити інші виплати, які недоотримані ОСОБА_1 у зв'язку з виданими наказами ДФС України від 05 вересня 2017 року №165-дс "Про накладання дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року №193 "Про виконання дисциплінарного стягнення".

3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, за участю третьої особи - в. о. Голови ДФС України Продана Мирослава Васильовича про визнання дій неправомірними, скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області.

4. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що накази ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року №193 "Про виконання дисциплінарного стягнення" прийнято без врахування всіх обставин та з порушенням прав позивача.

5. Відповідачем проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач самовільно покинув розташування підрозділу без отримання відповідного дозволу, що стало підставою для винесення оскаржуваних наказів. Члени комісії неодноразово пропоновували позивачу у телефонному режимі надати пояснення, однак ОСОБА_1 постійно відмовлявся, про що складено відповідний акт. Також складено акт про неможливість ознайомлення позивача з висновком службового розслідування у зв'язку з неможливістю встановити його фактичне місцезнаходження.

6. Представник третьої особи, ГУ ДФС у Донецькій області, надав до суду пояснення, в якому зазначив, що ОСОБА_1 самостійно покинув межі дислокації підрозділу, не отримавши на це дозволу заступника начальника управління - начальника першого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області майора податкової міліції ОСОБА_2, що суперечить пунктам 2.2.13.4,2.2.13.5 та 2.2.17.21 Положення про четвертий сектор управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у донецькій області від 17 листопада 2016 року та протоколами оперативних нарад УОЗ на ОТЗ АТО ГУ ДФС у Донецькій області, чим порушено службову дисципліну та статтями 1,2,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України.

Стосовно проведення службового розслідування підлеглою особою представником третьої особи, ГУ ДФС у Донецькій області, зазначено, що у період з 10 липня 2017 року по 20 липня 2017 року (під час проведення службового розслідування) ОСОБА_1, який обіймав посаду завідувача четвертого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області знаходився на лікарняному, тобто у цей період функції завідувача четвертого сектора не виконував, тому ОСОБА_3 - старший оперуповноважений з особливо важливих справи четвертого сектору оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області на час проведення службового розслідування фактично не знаходився у підпорядкуванні позивача.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

7. Полковник податкової міліції ОСОБА_1 проходив службу на посаді завідувача четвертого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області у період з 16 вересня 2016 року по 21 лютого 2018 року.

8. Позивачем 10 липня 2017 року надано до ГУ ДФС у Донецькій області рапорт, яким повідомлено про погіршення стану здоров'я та планування лікуватись у медичному закладі м. Маріуполя та повідомлено, що після одужання відповідні документи будуть надані позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області.

9. Відповідно до наказів ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 169-в та від 26 липня 2017 року № 194-в ОСОБА_1 надано чергову відпустку за 2017 рік з 11 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року.

10. З 25 липня 2017 року під час перебування у відпустці в м. Харкові позивач знаходився спочатку на стаціонарному лікуванні, а потім на амбулаторному лікуванні з приводу перенесеного оперативного втручання по реінсерції сухожилля та видаленню частки кістки на кисті правої руки, яке тривало до 20 жовтня 2017 року. Про даний факт позивачем повідомлено ГУ ДФС у Донецькій області рапортом з наданням копій листків непрацездатності та виписок з лікарні. Зазначені обставини не заперечувались під час розгляду сторонами по справі.

11. Наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 710 призначено службове розслідування відносно позивача.

11.1. Підставою для видання зазначеного наказу став рапорт заступника начальника управління - начальника першого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО майора податкової міліції ОСОБА_5. від 11 липня 2017 року, в якому зазначено про необхідність проведення службового розслідування з метою перевірки інформації щодо тимчасової втрати працездатності чи відсутності на робочому місці з інших причин ОСОБА_1.

11.2. У наказі ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 710 зазначено, що службове розслідування призначається за фактом невиконання своїх посадових обов'язків позивачем у зв'язку з неприбуттям на місце роботи 10 липня 2017 року.

11.3. Наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 710 затверджено склад комісії по проведенню службового розслідування, одним з членів якої визначено ОСОБА_3 - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області, який на той час був підлеглим позивача.

12.11 липня 2017 року заступником начальника управління - начальником першого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО майором податкової міліції ОСОБА_5. направлено запит № 107/05-99-41 до заступника міського голови м. Маріуполя Хотнянському Я. С. про надання інформації щодо звернення за медичною допомогою до лікувальних закладів м. Маріуполя ОСОБА_1.

13.13 липня 2017 року за результатами розгляду зазначеного запиту, заступником міського голови м. Маріуполя Хотнянським Я. С. повідомлено, що звернень від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до комунальних лікувальних закладів м. Маріуполя за медичною допомогою з 10 липня 2017 року по 12 липня 2017 року не зареєстровано.

14.19 липня 2017 року позивачем надано до ГУ ДФС у Донецькій області листок непрацездатності Серії АДГ № 069880, виданий Комунальним закладом Маріупольської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Маріуполя", в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності з 10 липня 2017 року по 19 липня 2017 року.

15. На підставі викладеного вище, 19 липня 2017 року заступником начальника управління - начальником першого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО майором податкової міліції ОСОБА_5. складено службову записку до Начальника управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Донецькій області полковнику податкової міліції Погуляйку Ю. М. з проханням проведення перевірки щодо правомірності та законності перебування ОСОБА_1 у стані тимчасової непрацездатності.

16. Відповідно до листа першого заступника міського голови О. В. Голтвенко від 03 серпня 2017 року № 13.2/18048-03 до заступника начальника управління - начальника першого відділу управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_5 повідомлено про те, що 19 липня 2017 року додатково управлінням охорони здоров'я міської ради надано інформацію про те, що під час повторної ретельної перевірки наявної медичної документації лікувальних закладів встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на амбулаторному лікуванні у Комунальному закладі Маріупольської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Маріуполя" з 10 липня 2017 року по 19 липня 2017 року. За фактом надання недостовірної інформації щодо звернення за медичною допомоги ОСОБА_1,27 липня 2017 року проведено службове розслідування, за наслідками якого підтвердився факт надання недостовірної інформації медичним реєстратором ОСОБА_6. За результатами проведеного службового розслідування до медичного реєстратора ОСОБА_6 застосовано захід дисциплінарного стягнення - догана та посилено контроль за відповідним напрямком роботи у закладі. Також встановлено правомірність видачі листка непрацездатності Серії АДГ № 069880, виданого Комунальним закладом Маріупольської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м.

Маріуполя" завідувачу четвертого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області ОСОБА_1 з 10 липня 2017 року по 19 липня 2017 року.

17. Наказом ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", керуючись статтею 354 Податкового кодексу України, пунктом 3 статті 12, абзацом 10 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за порушення службової дисципліни, яке виразилося у самовільному залишенні місця дислокації підрозділу, що призвело до порушення вимог статей 7,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вирішено, що завідувач сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області полковник податкової міліції ОСОБА_1 заслуговує на накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, однак враховуючи те, що він перебуває у стані тимчасової непрацездатності, наказано вирішити питання після виходу останнього на роботу.

17.1. Пунктом другим наказу ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс вирішено скасувати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та Порядку взаємодії структурних підрозділів Державної фіскальної служби України та її територіальних органів при встановленні надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи працівникам Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, затвердженого наказом ДФС України від 09 грудня 2015 року № 973.

18. Підставою для видання вказаного наказу від 05 вересня 2017 року № 165-дс слугував висновок службового розслідування від 08 серпня 2017 року та акт про відмову від надання пояснень від 08 серпня 2017 року.

19.23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов'язків.

20.03 листопада 2017 року позивачу оголошено зміст наказів ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року № 193 "Про виконання дисциплінарного стягнення".

21. Не погоджуючись із зазначеними наказами ОСОБА_1 17 листопада 2017 року звернувся зі скаргою до в. о. Голови ДФС України Продана М. В. з вимогами переглянути рішення та скасувати накази від 05 вересня 2017 року № 165-дс та від 26 жовтня 2017 року № 193, а також повернути та поновити позивачу надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

22. Листом ДФС України від 21 грудня 2017 року № 17097/К/99-99-21-02-02-14 позивача повідомлено про розгляд скарги та зазначено, що згідно з частиною першою статті 20 Дисциплінарного статуту особа рядового або начальницького складу має право звернутися із скаргою щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення до суду.

23. ГУ ДФС у Донецькій області внесено відомості про тимчасову непрацездатність до табелю використання робочого часу, відповідно до якого оплачено лікарняний, а також відповідно до наказу ГУ ДФС у Донецькій області від 26 липня 2017 року № 194-в перенесено чергову відпустку.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

24. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року, позовні вимоги задоволено:

24.1 визнано протиправними дії ДФС України щодо винесення наказів ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" від 26 жовтня 2017 року та № 193 "Про виконання дисциплінарного стягнення".

24.2 скасовано накази ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року та № 193 "Про виконання дисциплінарного стягнення".

24.3 зобов'язано ДФС України поновити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 з дати скасування, а також сплатити інші виплати, які недоотримані ОСОБА_1 у зв'язку з виданими наказами ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладання дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року та № 193 "Про виконання дисциплінарного стягнення".

25. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач 10 липня 2017 року був відсутній з поважних причин, а саме у зв'язку з перебуванням на лікарняному, що підтверджується листом непрацездатності та табелем використання робочого часу, відповідного до якого оплачено лікарняний. 25.1. Крім того, наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 710 неправомірно затверджено склад комісії про проведенню службового розслідування, чим порушено вимоги дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

IV. Касаційне оскарження

26. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 25 березня 2019 року.

27. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

28. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що відповідач не ставить під сумнів листок непрацездатності позивача, а лише наголошує на тому, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за залишення позивачем 10 липня 2017 року місця дислокації підрозділу без отримання відповідного дозволу.

29.07 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В. М., Данилевич Н. А., Смоковича М. І., відкрито касаційне провадження та витребувано із Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/391/18.

30.17 травня 2019 року справа № 820/391/18 надійшла до Верховного Суду.

31.24 травня 2019 року надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, в якій позивач спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення суддів попередніх інстанцій без змін.

32.12 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2020 року № 766/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

33. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів Смоковича М. І., Кашпур О. В. .

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

34. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

35.08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

36. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

37. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

38. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Приписами статті 354 Податкового кодексу України (у редакції станом на момент виникнення правовідносин) визначені заохочення та відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції. Так, посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих статті 354 Податкового кодексу України та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу передбачену законом відповідальність.

40.1. У разі порушення посадовою чи службовою особою податкової міліції прав і законних інтересів громадянина відповідний контролюючий орган зобов'язаний вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків та на вимогу громадянина публічно вибачитися.

40.2. Посадова чи службова особа податкової міліції, яка виконує свої обов'язки відповідно до наЗаконом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" повноважень та у межах закону, не несе відповідальності за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.

40.3. Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому законом порядку.

40.4. Дії або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.

40.5. До посадових чи службових осіб податкової міліції можуть застосовуватися заходи заохочення згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншими нормативно-правовими актами керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та керівниками контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах.

40.6. Посадова чи службова особа податкової міліції, яка повідомила про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою посадовою чи службовою особою, не може бути звільнена з роботи чи змушена до звільнення або притягнута до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням.

40.7. Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності такої особи оскаржується в установленому законом порядку.

41. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, (чинний на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут).

41.1. Згідно зі статтею 1 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

41.2. Згідно з статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

41.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

41.4. Відповідно до частини першої статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

41.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як догана.

41.6. Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.

41.6.1. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.

41.6.2. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

41.6.3. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

41.7. Відповідно до статті 14 з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

41.7.1. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

41.7.2. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

41.7.3. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

41.7.4. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

41.7.5. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

41.7.6. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

41.8. Згідно зі статтею 16 дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

43. Аналізуючи приписи Дисциплінарного статуту Верховний Суд зауважує, що підставою для притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання нею службової дисципліни.

44. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

44.1. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 710 затверджено склад комісії по проведенню службового розслідування, одним з членів якої визначено ОСОБА_3 - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справи четвертого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій області, який на той час був підлеглим позивача.

46. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 11 липня 2017 року № 710 неправомірно затверджено склад комісії по проведенню службового розслідування, чим порушено вимоги статті 14 Дисциплінарного статуту.

47. Наказом ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладення дисциплінарного стягнення", керуючись статтею 354 Податкового кодексу України, пунктом 3 статті 12, абзацом 10 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за порушення службової дисципліни, яке виразилося у самовільному залишенні місця дислокації підрозділу, що призвело до порушення вимог статей 7,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вирішено, що завідувач сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Донецькій області полковник податкової міліції ОСОБА_1 заслуговує на накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, однак враховуючи те, що він перебуває у стані тимчасової непрацездатності, наказано вирішити питання після виходу останнього на роботу.

47.1. Пунктом другим наказу ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс вирішено скасувати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та Порядку взаємодії структурних підрозділів Державної фіскальної служби України та її територіальних органів при встановленні надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи працівникам Державної фіскальної служби України та її територіальних органів, затвердженого наказом ДФС України від 09 грудня 2015 року № 973.

48. Підставою для видання вказаного наказу від 05 вересня 2017 року № 165-дс слугував висновок службового розслідування від 08 серпня 2017 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 10 липня 2017 року самовільно залишив місце дислокації підрозділу, що призвело до порушення вимог статей 7,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

49. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, та не заперечується сторонами у справі, що позивачем 10 липня 2017 року надано до ГУ ДФС у Донецькій області рапорт, яким повідомлено про погіршення стану здоров'я та планування лікуватись у медичному закладі м. Маріуполя та повідомлено, що після одужання відповідні документи будуть надані позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області.

50. Відповідно до листка непрацездатності Серії АДГ № 069880, виданого Комунальним закладом Маріупольської міської ради "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Маріуполя", ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності з 10 липня 2017 року по 19 липня 2017 року.

51. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що висновок службового розслідування від 08 серпня 2017 року про неналежне виконання позивачем 10 липня 2017 року своїх службових обов'язків, що призвело до грубого порушення службової дисципліни та про те, що позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, позбавлення премії та надбавки за високі досягнення, є неправомірним, оскільки ОСОБА_1 з 10 липня 2017 року перебував у стані тимчасової непрацездатності.

52. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що накази ДФС України від 05 вересня 2017 року № 165-дс "Про накладання дисциплінарного стягнення" та від 26 жовтня 2017 року та № 193 "Про виконання дисциплінарного стягнення" видані не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

53. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

54. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи відповідача, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

55. Частиною 1 статті 350 КАС України (у редакції до 08 лютого 2020 року) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

56. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

VІІ. Судові витрати

57. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі № 820/391/18 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: М. І. Смокович

О. В. Кашпур