Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №804/1070/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №804/1070/17

адміністративне провадження №К/9901/31904/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АТБ-торгстрой» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 (суддя - Захарчук-Борисенко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі № 804/1070/17 за позовом ТОВ «АТБ-торгстрой» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області (є правонаступником Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Донецькій області; далі - Бахмутська ОДПІ, Артемівська ОДПІ відповідно) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

09.02.2017 ТОВ "АТБ-торгстрой" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дзержинського відділення Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.10.2016 № 000137100.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дзержинського відділення Бахмутської ОДПІ від 27.10.2016 № 000137100.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, щодо якої позивачем порушено терміни сплати орендної плати, знаходиться на території, на якій проводиться антитерористична операція. З урахуванням того, що як на дату виникнення спору, так і в період адміністративного оскарження, діяли законодавчі норми, що повністю звільняють позивача від внесення плати за земельну ділянку, яка розташована в м. Дзержинськ - територія, на якій здійснюється АТО та яка на сьогоднішній день знаходиться на лінії зіткнення, всі суми плати за землю, внесені позивачем незалежно від дати по спірній земельній ділянці за перевірені періоди, є надміру сплаченими та підлягають поверненню. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підстави для притягнення платника до відповідальності за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку через звільнення від обов'язку внесення такої плати до бюджету відсутні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції пославсь на те, що підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати, проте, позивачем не надано такий сертифікат або ж доказів звернення за його отриманням. Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає, що факт самостійного узгодження позивачем грошового зобов'язання з орендної плати за спірні періоди та факт сплати його з порушенням встановленого строку доводять правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції ТОВ «АТБ-торгстрой» оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ТОВ «АТБ-торгстрой» на підставі статті 6 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) звільнено від внесення орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території проведення АТО, в тому числі і за земельну ділянку в м. Дзержинськ, а тому підстави для притягнення платника до відповідальності за порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку відсутні. Також позивач звертає увагу, що статті 6 Закону № 1669-VII є нормою прямої дії, яка не вимагає наявності сертифікату Торгово-промислової палати.

Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 22.09.2016 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 79 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПК України) службовою особою Дзержинського відділення Артемівської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку платника податків ТОВ «АТБ-торгстрой» з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку з юридичних осіб за вересень-грудень 2014 року, січень-жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2016 №176/12/32010549.

На підставі вказаного акту 27.10.2016 Дзержинським відділенням Артемівської ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення № 000137100, яким позивачу визначена штрафна санкція в сумі 138,58 грн за порушення строків сплати грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області від 13.12.2016 № 7196/10/05-99-10-01-12-1 та рішенням Державної фіскальної служби України від 20.01.2017 № 1216/6/99-99-11-03-01-25 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 №000137100 - без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 27.10.2016 №000137100 ТОВ «АТБ-торгстрой» звернулося до суду з даним позовом.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з пунктом 286.2 пункту 286 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15.10.2014, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Положеннями статті 6 означеного закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, а саме - під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції є підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Місто Дзержинськ Донецької області, на території якого знаходиться земельна ділянка, на якій ТОВ «АТБ-торгстрой» провадить господарську діяльність, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).

З огляду на положення статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" суб'єкти господарювання звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції в силу прямої дії Закону.

Таким чином, стягнення з ТОВ «АТБ-торгстрой» податкового боргу із земельного податку за період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є протиправним.

Доводи податкового органу щодо ненадання ТОВ «АТБ-торгстрой» контролюючому органу сертифіката Торгово-промислової палати України про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до несвоєчасної сплати земельного податку в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, є безпідставними з огляду на відсутність такої умови для звільнення від сплати у статті Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Потреба в цьому сертифікаті виникне при визнанні безнадійної недоїмки та її списанні.

За таких обставин, підстави для визначення ТОВ «АТБ-торгстрой» штрафної санкції за порушення строків сплати грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки відсутні.

За наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 № 000137100, натомість, апеляційним судом скасовано постанову суду першої інстанції, яка відповідає закону.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-торгстрой» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2017 у справі № 804/1070/17 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 у справі №820/753/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду