Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2020 року у справі №166/691/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2020 року

Київ

справа №166/691/17

адміністративне провадження №К/9901/37289/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 (головуючий суддя Гуляк В.В., судді: Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.) у справі №166/691/17 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби, треті особи: державний інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста «Доманове» Волинської митниці Державної фіскальної служби Бондаренко Ігор Геннадійович, заступник начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби - начальник Управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - Волинська митниця, відповідач), у якому позивач просив визнати протиправними дії Волинської митниці та скасувати постанову від 24.05.2017 по справі №1598/20500/17 про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 06.07.2017 адміністративний позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 06.07.2017 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №166/691/17.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №166/691/17 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у попередньому судовому засіданні на 19.05.2020.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції правомірно скасована постанова про порушення митних правил. На думку позивача, суд апеляційної інстанції не врахував, що протокол про порушення митних правил складений без дотримання правил про обов`язкові реквізити, у відомостях митного органу вказано, що в автомобілі знаходилося дві особи, проте інформацію до бази даних внесене лише щодо однієї, а саме ОСОБА_1 , у витягах з бази даних митниці зазначено позивача водієм, проте у останнього відсутнє посвідчення водія, автомобіль знятий з реєстрації у Німеччині, що робить неможливим його транзит без внесення грошової застави. Крім того, позивач звертає увагу, що він є інвалідом без руки, тому об`єктивно не міг керувати автомобілем та ввезти його на територію України. Відтак, апеляційний суд дійшов помилково висновку про законність постанови про порушення митних правил, позивач не погоджується із застосуванням до нього адміністративного стягнення за порушення митних правил, шляхом накладення адміністративного штрафу у розмірі 8500грн. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 та залишити в силі постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 06.07.2017.

У свою чергу, Волинська митниця подала до суду заперечення на касаційну скаргу, де посилається на необґрунтованість доводів касаційної скарги позивача. Відповідач вказує, що позивач перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк транзитного перевезення автомобіля більше ніж на десять діб. Вчинення позивачем правопорушення передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України повністю підтверджується матеріалами справи. Відповідач звертає увагу, що не можуть бути переміщені через митний кордон транспорті засоби на які відсутні документи, що підтверджують право власності або користування. У випадку відсутності відповідних документів на транспортний засіб, такий автомобіль на митну територію України не пропускається. У запереченнях відповідач просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовою особою Волинської митниці складено протокол про порушення митних правил від 10.05.2017 у справі №1598/20500/17 про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 .

Зі змісту матеріалів справи про порушення ОСОБА_1 митних правил та протоколу вбачається, що позивач 27.02.2017 о 15-39год. у режимі «транзит» ввіз по зеленому коридору на митну територію України через митний пост «Доманове» Волинської митниці, автомобіль марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Німеччина), VIN код - НОМЕР_2 . Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 09.03.2017. ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК України граничний строк транзитних перевезень 10 діб.

На підставі матеріалів справи та протоколу заступником начальника Волинської митниці прийнято постанову від 24.05.2017 у справі про порушення митних правил №1598/20500/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн.

Не погодившись з діями та рішенням Волинської митниці, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії Волинської митниці та скасувати постанову від 24.05.2017 у справі про порушення митних правил №1598/20500/17, ОСОБА_1 визнати невинуватим через відсутність складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що оскаржувана постанова винесена відповідачем без повного та належного дослідження всіх обставин справи на наданих нею доказів, а тому є незаконною і підлягає скасуванню. Працівники органів ДФС діючи всупереч законодавства здійснили безпідставне та протиправне оформлення транспортного засобу DACIA LOGAN у митному режимі «транзит». Зазначив, що будь-які документи для переміщення автомобіля через державний кордон України не подавав, не має посвідчення водія. У суді першої інстанції пояснив, що ніколи транспортних засобів не мав і на територію України не ввозив. Підтвердив, що на прохання ОСОБА_3 перетнув із невідомим водієм на автомобілі державний кордон України у митному пості «Доманове», якому передав паспорт та ідентифікаційний код. При проходженні митного контролю з автомобіля не виходив, документів не підписував.

Задовольняючи позов та скасовуючи постанову у справі про порушення митних правил, суд першої інстанції виходив з того, що вина доводиться, як зазначено у постанові про притягнення до адмінвідповідальності, витягами з бази АСМО «Інспектор» та ЄФШС ДФС , які не завірені та не читаються, що не відповідає вимогам статті 495 Митного кодексу України. Інші документи, якими підтверджено винуватість позивача не зазначено. Крім того, суд дійшов висновку, що позивач ніяк не міг, як водій в`їхати в Україну 27.02.2017, що вбачається за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, оскільки є інвалідом без руки. Також, суд вказав, що протокол про порушення митних правил не відповідає вимогам статті 494 Митного кодексу України, оскільки у копії протоколу не зазначено особу, що притягується до відповідальності. Таким чином, постанова в справі про порушення митних правил підлягає скасуванню, оскільки не враховані положення статтей 494, 495, 489 Митного кодексу України та не встановлено фактично особу, яка ввезла автомобіль знятий з реєстрації у Республіці Німеччині.

Суд апеляційної інстанції скасував постанову суду першої інстанції, прийняв у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив та вказав, що судом першої інстанції, при винесені постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі, висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Апеляційний суд наголосив, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, судом відзначено, що відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України від 17.11.2005 №1118, транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред`явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова Волинської митниці від 24.05.2017 №1598/20500/17 винесена в межах повноважень, у визначений законодавством спосіб, з врахуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Адміністративне стягнення у виді 8500грн. штрафу накладено в межах санкції частини третьої статті 470 Митного кодексу України.

Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 95 МК України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб. Частиною другою цієї статті встановлено, що до цього строку не включаються 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною першою статті 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Згідно частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до положень частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Як визначено частиною третьою статті 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З позиції митного органу слідує, що позивачем перевищено встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України 10-денний строк, що за диспозицією норми частини третьої статті 470 МК України, тягне за собою накладення штрафу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до довідки-характеристики від 23.05.2017 №385, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , є інвалідом з дитинства III групи, не працює, схильний до зловживання спиртних напоїв.

Протоколом про порушення митних правил виявлено порушення позивачем правил митного контролю. Зокрема, позивач 27.02.2017 у режимі «транзит» ввіз по зеленому коридору на митну територію України через митний пост «Доманове» Волинської митниці, автомобіль марки DACIA LOGAN. Термін вивезення (транзиту) вищевказаного автомобіля з митної території України закінчився 09.03.2017. ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК України граничний строк транзитних перевезень 10 діб.

Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений.

На підставі матеріалів справи та протоколу посадовою особою Волинської митниці прийнято постанову від 24.05.2017, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн.

Отже, як встановлено судами, станом на момент виявлення правопорушення, обов`язок щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 МК України, виконаний не був.

Суд апеляційної інстанції врахував, що факт ввезення позивачем ОСОБА_1 27.02.2017 у режимі «транзит» на митну територію України через митний пост «Доманове» Волинської митниці автомобіля марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 (країна реєстрації - Німеччина), VIN код - НОМЕР_2 , підтверджується матеріалами у справі №1598/20500/17 про порушення позивачем митних правил (а.с. 14-30).

Слід врахувати, що протокол про порушення митних правил є одним з джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 488 МК України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до частини першої статті 490 МК України протокол про порушення митних правил мають право складати:

1) посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи органів доходів і зборів, які згідно з посадовими обов`язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або керівником митниці.

Положеннями статті 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 цього Кодексу; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.

З матеріалів справи слідує, що позивач був присутнім під час складення протоколу про порушення митних правил, вказав у протоколі, що з ним не погоджується та буде оскаржувати у судовому порядку, засвідчивши власним підписом. Крім того, у копії протоколу, що надана позивачу, зазначено відомості про місце реєстрації, серію та номер паспорта позивача, дату його видачі. Вказані обставини сторонами не заперечуються. З вказаного, можна дійти висновку про необґрунтованість доводів позивача, що протокол складено не на позивача, як на особу, що притягується до адміністративної відповідальності. Вказані доводи також спростовуються інформацією, що міститься в оригіналі протоколу про порушення митних правил, долученого до матеріалів справи.

Крім іншого, позивач посилається на те, що він не являється водієм транспортного засобу. Зазначає, що будь-які документи для переміщення автомобіля через державний кордон України не подавав, при проходженні митного контролю із автомобіля не виходив, документів не підписував, не має посвідчення водія, транспортних засобів не мав і на територію України не ввозив.

У свою чергу, відповідач посилався на те, що згідно витягу із автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (АСМО), яка функціонує в складі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та об`єднує в собі всі програмно-технічні складові, необхідні для автоматизації процесів митного оформлення та контролю та інформації щодо переміщення транспортного засобу АСМО «Інспектор» автомобіль ввезений ОСОБА_1 на митну територію у режимі «транзит» по зеленому коридору.

Положеннями статті 366 МК України визначено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню (частина друга статті цієї статті).

Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою (частина четверта цієї статті).

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення (частина п`ята цієї статті).

Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України (частина шоста цієї статті).

Пунктом 9 Розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 №1118 (далі - Правила №1118), визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, зокрема на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Особливості митного контролю та митного оформлення ТЗ, зареєстрованих у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту регламентовано Розділом ІV цих же Правил, якими передбачено, що у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом ТЗ, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі.

Відтак, за відсутності необхідних документів ввезення транспортного засобу на митну територію України в режимі «транзит», по самостійно обраному «зеленому коритоду» не вбачається можливим.

Вказана обставина, що позивач не має посвідчення водія не перешкоджає можливості ввезення транспортного засобу.

В той же час, такі посилання позивача не можуть підтверджувати факту не ввезення автомобіля саме ОСОБА_1 , оскільки відповідно до Правил №1118 транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред`явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою, при цьому обов`язкової вимоги щодо наявності у такої особи посвідчення водія законодавством не встановлено.

Необхідно враховувати, що як вказано позивачем, на прохання певної особи перетнув із невідомим водієм на автомобілі державний кордон України у митному пості «Доманове», якому передав паспорт та ідентифікаційний код.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно положень статті 487 МК України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

За змістом статті 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС.

Статтею 531 МК України передбачені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення. Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Положеннями статті 531 МК України встановлені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення:

1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;

2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду;

3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;

4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;

5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;

6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Статтею 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Судами встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. Підстав для скасування постанови від 24.05.2017 у справі про порушення митних правил №1598/20500/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500грн. під час судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду