Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.02.2019 року у справі №813/2015/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №813/2015/18

адміністративне провадження №К/9901/4858/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької митниці ДФС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (суддя-доповідач Хобор Р. Б., судді: Іщук Л. П., Онишкевич Т. В. ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтезгруп" до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтезгруп" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 12 квітня 2018 року №KT-UA401000-0008-2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401050/2018/00001; зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товарів за кодом УКТ ЗЕД 2709009000, вказаному у графі 33 митної декларації №UA401050.2018.002710 від 10 квітня 2018 року, та з описом товару, наведеним у графі 31 зазначеної митної декларації.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року позов задоволено повністю.

Вважаючи зазначене рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, Митниця 10 грудня 2018 року подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу повернуто Митниці на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки її подано особою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності.

При цьому, як зазначив суд, апеляційна скарга від імені Митниці підписана та подана представником ОСОБА_1, втім додана на підтвердження повноважень останнього копія довіреності від 05 лютого 2018 року засвідчена підписом особи, щодо якої немає відомостей про її посаду, прізвища та ініціалів, а також дати засвідчення копії.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 січня 2019 року, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для відкриття апеляційного провадження.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав, що представник Митниці ОСОБА_1 вже здійснював представництво її інтересів у даній справі в суді першої інстанції, подавав відповідні клопотання, заяви, тощо і в матеріалах справи містились документи, що підтверджували його повноваження; разом з тим у випадку виникнення у суду сумнівів щодо повноважень представника ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги й з метою дотримання прав Вінницької митниці ДФС на апеляційне оскарження суд не був позбавлений можливості залишити апеляційну скаргу без руху, надавши Митниці строк на додаткове підтвердження повноважень представника.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому за змістом частини 1 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина 3 статті 59 КАС України).

Згідно із частинами 5 та 6 вказаної статті КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, в іншому випадку така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.

Разом з тим, частина 8 статті 59 КАС України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Матеріали справи свідчать, що апеляційну скаргу від імені Митниці підписав ОСОБА_1, проте до апеляційної скарги копії засвідченої у встановленому законом порядку довіреності на підтвердження таких повноважень останнього додано не було. Факт неподання представником оригіналу довіреності або належним чином завіреної її копії, а не копії цього документа завіреної безпосередньо ОСОБА_1, яка не вважається документом, що підтверджує повноваження представника у розумінні процесуального закону, відповідачем не заперечується.

В той же час посилання Митниці в касаційній скарзі на те, що її представник ОСОБА_1 вже здійснював представництво інтересів у даній справі в суді першої інстанції, подавав відповідні клопотання, заяви, тощо і в матеріалах справи містились документи, що підтверджували його повноваження, не приймаються касаційним судом до уваги, оскільки згідно із наявними у справі протоколами та витягами з протоколів судових засідань Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 не приймав участі в засіданнях цього суду, а відтак останнім й не перевірялись та не встановлювались його повноваження, враховуючи, що частиною 1 статті 202 КАС України передбачено такий обов'язок саме для головуючого у судовому засіданні.

В матеріалах же даної справи хоча й містяться документи (зокрема відзив на позов, заяви про розгляд справи в режимі відеоконференції, про отримання копії судового рішення тощо), підписані ОСОБА_1 як представником Митниці, однак до них додані копії довіреності від 05 лютого 2018 року, які також засвідчені самою ж цією особою, а отже належного підтвердження повноважень останнього на представництво інтересів відповідача справа також не містить.

Враховуючи викладене, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано повернуто апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року.

Доводи ж касаційної скарги за наведеного та обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення допустив порушення норм процесуального права, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 328, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вінницької митниці ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду