Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

18 вересня 2018 року

справа №826/4010/15

адміністративне провадження №К/9901/9474/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року у складі судді Качура І.А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у складі суддів Ісаєнко Ю.А., Губської Л.В., Федотова І.В. у справі №826/4010/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рек Альфа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

06 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рек Альфа» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 06 жовтня 2014 року №0000102152, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3634402 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 908600 грн. 50 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

04 серпня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми від 06 жовтня 2014 року №0000102152.

23 листопада 2015 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2015 року змінено в мотивувальній частині щодо підстав для задоволення позову. В іншій частині постанову залишено без змін.

14 грудня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень пункту 48.1 статті 48, пунктів 200.4 та 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

21 березня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №826/4010/15 із Окружного адміністративного суду міста Києва.

06 жовтня 2016 року справа №826/4010/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

01 квітня 2016 року Товариством подані заперечення на касаційну скаргу податкового органу, якими просить залишити постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

25 січня 2018 року справа №826/4010/15 та матеріали касаційної скарги К/9901/9474/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36588691, перебуває на податковому обліку з 22 липня 2009 року, є платником податку на додану вартість з 29 липня 2009 року.

У вересні 2014 року посадовими особами податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень, квітень, травень 2011 року, лютий, березень, квітень, травень, червень, грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року, результати якої викладено а акті перевірки від 22 вересня 2014 року №63/26-55-15-02/36588691 (далі - акт перевірки).

06 жовтня 2014 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000102152, яким за порушення вимог пункту 48.1 статті 48 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3634402,00 грн., в тому числі за березень 2011 року на 174287,00 грн., квітень 2011 року 3460115,00 грн. та застосовані штрафні фінансові (санкції) у сумі 908600, 5 грн., у тому числі за березень 43571 грн. 75 коп. та 865028 грн. 75 коп.

Склад податкового правопорушення за висновком податкового органу, викладеного в акті перевірки, полягає у безпідставному декларуванні Товариством у червні 2011 року суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом 03 квітня 2012 року прийняте податкове повідомлення - рішення №0000018156 про заниження суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року на 174287,00 грн. та квітень 2011 року на 3460115,00 грн., яке позивачем не оскаржено та реалізовано врахувавши ці суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах, шляхом подання уточнюючих розрахунків згідно з пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на системному аналізі положень пункту 50.1 та 50.3 статті 50, пунктів 200.1, 200.2, 200.4, 200.6, 200.7 статі 200, підпункту а) пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність складу податкового правопорушення покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність податкового правопорушення покладеного в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а також про те, що перевірка за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, призначена податковим органом поза строком та за відсутності підстав, передбачених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пунктом 200.11 статті 200 Податковим кодексом України та прийнятого на розвиток цієї норми Переліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку».

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі №826/4010/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер