Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року

м. Київ

справа №200/18631/21

касаційне провадження № К/990/19748/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Блохін А.А.; судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.)

у справі № 200/18631/21

за позовом Приватного підприємства «Адора»

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Приватне підприємство «Адора» (далі - ПП «Адора», позивач, платник, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач, податковий орган, контролюючий орган, скаржник) про визнання протиправним та скасування наказу від 28 квітня 2021 року № 709-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «Адора».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року позов задоволено.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження, а подане ним клопотання про поновлення зазначеного строку є необґрунтованим.

Не погодившись з таким судовим рішенням апеляційного суду, відповідач звернуся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган посилається на порушення судом норм процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження. Відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції не з`ясовано питання щодо дати отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, що має істотне значення для встановлення початку обчислення строку на апеляційне оскарження. Не досліджено питання доставки/недоставки електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень, тобто наявність/відсутність повідомлення про доставку. Крім того, зазначає, що судом не надано оцінки доводу скаржника, що про прийняте рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року стало відомо лише 22 березня 2023 року, після отримання та ознайомлення з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду про поновлення апеляційного провадження в справі № 200/8010/21, провадження у якій було зупинено до набрання законної сили оскаржуваним рішенням.

Ухвалою від 28 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Донецькій області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Судом встановлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду прийнято в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) 28 вересня 2022 року.

З апеляційною скаргою до суду ГУ ДПС у Донецькій області звернулося за допомогою підсистеми «Електронний суд» 06 квітня 2023 року.

Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження, який визначений статтею 295 КАС України.

Разом із апеляційною скаргою відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначив, що про прийняте судове рішення йому стало відомо 22 березня 2023 року, після отримання ухвали Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/8010/21, провадження у якій було зупинено до набрання законної сили оскаржуваним рішенням. Також вказав, що станом на 24 березня 2023 року в підсистемі «Електронний суд» не відображаються вчинені судом та сторонами процесуальні дії та прийняті рішення. Крім того, посилався на введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року, що не давало можливості відповідачу виконувати у повному обсязі визначені процесуальним законодавством права та обов`язки, зокрема, щодо своєчасного направлення до суду процесуальних та інших документів.

Ухвалою від 12 квітня 2023 року Перший апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху та надав скаржнику строк тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали для надання документа про сплату судового збору та наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на їх підтвердження.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала про залишення апеляційної скарги без руху отримана відповідачем 12 квітня 2023 року.

21 квітня 2023 року на адресу Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до апеляційного суду із скаргою скаржник посилався на обставини воєнної агресії Російської Федерації на території України, які призвели до захоплення адміністративних будівель, евакуації співробітників, втрати матеріалів судових справ і доступу до електронних баз даних ДПС, встановлення простою у роботі відповідача, що мають непереборний і об`єктивний характер. Наголосив, що про прийнятне судове рішення дізнався лише 22 березня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України.

За приписами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляє ухвалу.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд дійшов висновку, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Відповідач зазначає, що про прийняте рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року йому стало відомо лише 22 березня 2023 року, після отримання та ознайомлення з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду про поновлення апеляційного провадження в справі № 200/8010/21, провадження у якій було зупинено до набрання законної сили оскаржуваним рішенням.

Верховний Суд не приймає таке посилання скаржника, оскільки відповідно до довідки про доставку електронного листа рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Донецькій області 28 вересня 2022 року о 17 год. 44 хв.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Також передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу I «Загальні положення» Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.

Таким чином, повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет суб`єкта владних повноважень є належним доказом його вручення,

Тобто, з 29 вересня 2022 року відповідач мав можливість ознайомитися з повним текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

У наданій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження фактично були продубльовані доводи, приведені в апеляційній скарзі та яким судом вже було надано відповідну правову оцінку. Скаржник також додатково акцентував увагу суду на тому, що станом на 24 березня 2023 року в підсистемі «Електронний суд» не відображаються вчинені судом та сторонами процесуальні дії та прийняті рішення.

Разом з тим, жодних належних і допустимих доказів на підтвердження таких доводів відповідачем не надано.

При цьому, апеляційний судом обґрунтовано відхилено посилання податкового органу на введення в Україні воєнного стану внаслідок агресії Російської Федерації, оскільки введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Належних доказів на підтвердження факту існування обмежень, зумовлених впровадженням воєнного стану, податковим органом не надало.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що податковим органом у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнана сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Аргументи касаційної скарги про неправильність висновку апеляційного суду є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді С. С. Пасічник

Р. Ф. Ханова