Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2018 року

Київ

справа № 820/1041/16

провадження № К/9901/17254/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання незаконними дій, скасування наказу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (суддя Зінченко А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (судді Ральченко І.М., Бершов Г.Є., Катунов В.В.),

в с т а н о в и в :

У березні ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

визнати протиправним та нечинним з моменту його затвердження висновок «за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка» в стані алкогольного сп'яніння», затверджений 21 січня 2016 року за підписом начальника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника Зайцева Ю.О., підписаний заступником начальника загону - начальником інженерно-технічного відділу полковником Циганок В.М., начальником відділення автотехнічного забезпечення майором Білан П.І., погоджений помічником начальника загону з правової роботи - начальником групи правового забезпечення майором юстиції Івановим І.Д., здійснений на підставі наказу начальника Харківського прикордонного загону від 27 листопада 2015 року № 1709-АГ «Про призначення службового розслідування»;

визнати протиправним та нечинним з моменту його затвердження наказ №133-АГ від 1 лютого 2016 року 01.02.2016р. прийнятий начальником Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковником Зайцевим Ю.О.;

визнати незаконними дії по призначенню та проведенню службового розслідування Луганським прикордонним загоном стосовно події, що відбулася 14 жовтня 2015 року близько 18:30 на ділянці Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління та скасувати наказ начальника Луганського прикордонного загону від 15 жовтня 2015 року № 1020-аг «Про призначення службового розслідування»;

визнати незаконними дії по призначенню та проведенню службового розслідування Харківським прикордонним загоном та скасувати наказ начальника Харківського прикордонного загону від 27 листопада 2015 року № 1709-АГ «Про призначення службового розслідування групою у складі заступника начальника загону - начальника інженерно-технічного відділу полковника Циганка В.М., начальника відділення автотехнічного забезпечення інженерно-технічного відділу майора Білана П.І.» по проведенню службового розслідування за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка» в стані алкогольного сп'яніння;

визнати незаконними дії начальника Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України полковника Зайцева Ю.О. по затвердженню 21 січня 2016 року висновку «за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка» в стані алкогольного сп'яніння», дії заступника начальника загону - начальника інженерно-технічного відділу полковника Білана П.І. - по узгодженню та підписанню висновку «за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка» в стані алкогольного сп'яніння», дії помічника начальника загону з правової роботи-начальника групи правового забезпечення майора юстиції Іванова І.Д. по погодженню висновку «за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КРАЗ-5233ВЕ військовий номер НОМЕР_1 по ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка» в стані алкогольного сп'яніння».

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що службове розслідування стосовно нього проведено із порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року за № 243/95-ВР (далі Положення № 243/95-ВР); висновки службового розслідування ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належними та допустимими доказами; рішення прийняті без урахування усіх обставин справи.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 22 вересня 2016 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував пункт 2 наказу № 133-АГ від 1 лютого 2016 року, прийнятого начальником Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Зайцевим Ю.О.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від20 грудня 2016 року змінив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року в частині підстав і мотивів прийнятого рішення; в решті постанову суду першої інстанції в цій справі залишив без змін.

У касаційній скарзі представник Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Харківський прикордонний загін), посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої вимоги відповідач, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 був визначений як старший машини, на яку оформлено маршрутний лист від 29 вересня 2015 року № 5124. Тож протягом усього часу перебування на марші і виконання завдання в зоні АТО аж до повернення до Харківського прикордонного загону ОСОБА_1 відповідав як за виконання завдання, так і за ввірене йому державне майно. З посиланням на пункт 13 Положення № 243/95-ВР відповідач зазначив, що саме позивач повинен нести відповідальність за заподіяну державі шкоду у стані алкогольного сп'яніння.

Ухвалою від 27 лютого 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII). Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Ухвалою від 7 лютого 2018 року суддя-доповідач Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді прийняв справу за позовом ОСОБА_1 до провадження.

У задоволенні касаційної скарги слід відмовити з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Харківському прикордонному загоні та обіймав посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії-кулеметник, 3 групи інспекторів прикордонної служби, 3 відділення інспекторів прикордонної служби 1 приказ ПКШР, має спеціальне військове звання - сержант.

14 жовтня 2015 року за його участі на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка», в районі південно-західної околиці населеного пункту Красний Деркул в 3 км. від лінії державного кордону, під час проведення заготівлі дров, здійснено наїзд автомобіля КРАЗ, військовий номер 0941Ю4, на невідомий вибуховий пристрій, внаслідок чого стався підрив, який спричинив тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості дев'ятьом військовослужбовцям 1-ої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону, які були в автомобілі, в т.ч. позивачеві.

Наказом начальника Луганського прикордонного загону № 1020-г від 15 жовтня 2015 року призначено службове розслідування за фактом неналежного виконання службових обов'язків низкою посадових осіб.

Згідно з висновком начальника Луганського прикордонного загону від 5 листопада 2015 року, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених статтями 172-15 та 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

За цим висновком, зазначена подія стала можливою внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог пункту 4.4 Інструкції про порядок використання автомобільної техніки в Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Адміністрації ДПС від 29 грудня 2003 року № 429 (далі - Інструкція № 429), що виявилося в недбалому виконанні ним обов'язків старшого машини.

Враховуючи, що під час вчинення дисциплінарного проступку та заподіяння матеріальної шкоди сержант за призовом ОСОБА_1 фактично не передбачав настання негативних наслідків, пов'язаних з порушенням законодавства та вимог керівних документів, але повинен був і міг передбачити такі негативні наслідки, група, яка проводила дане службове розслідування, дійшла висновку про вчинення цим військовослужбовцем дисциплінарного правопорушення з необережною формою провини.

Водночас у висновку зазначено, що порушення вказаних вище вимог законодавства ОСОБА_1 перебуває у причинному зв'язку зі встановленим фактом неналежного виконання ним вимог керівних документів.

На підставі вказаного висновку службового розслідування, наказом начальника Харківського прикордонного загону від 27 листопада 2015 року № 1709-АГ призначено службове розслідування за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону під час руху на службовому автомобілі КрАЗ-5233 BE військовий номер НОМЕР_1 ділянкою відповідальності відділу прикордонної служби «Красна Талівка» в стані алкогольного сп'яніння.

За результатами службового розслідування склали висновок від 21 січня 2016 року, відповідно до якого на підставі абз. 3 пункту 13 Положення № 243/95-ВР та на підставі висновків експертного автотоварознавчого дослідження №0278/15 від 16 січня 2016 року запропоновано притягнути сержанта за призовом ОСОБА_1 за заподіяну державі шкоду до матеріальної відповідальності у розмірі 310328,45 грн.

За цим висновком, сержант за призовом ОСОБА_1 своїми діями спричинив матеріальну шкоду державі, що складає, з урахуванням інших винних військовослужбовців, 310328,45 грн. і полягає у виконанні обов'язків військової служби в нетверезому стані, недбалому виконанні обов'язків старшого машини, що призвело до підриву службового автомобіля КрАЗ5233ВЕ, військовий номер НОМЕР_1.

Наказом начальника Харківського прикордонного загону полковника Зайцева Ю.О. від 1 лютого 2016 року № 133-АГ «Про підсумки проведення службового розслідування» на підставі абз. 3 пункту 13 Положення № 243/95-ВР та на підставі висновків експертного автотоварознавчого дослідження №0278/15 від 16 січня 2016 року сержанта за призовом ОСОБА_1, за заподіяну державі шкоду притягнули до матеріальної відповідальності у розмірі 310328,45 грн.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що недоведеним є те, що позивач заподіяв державі матеріальну шкоду в нетверезому стані, а тому притягнення його відповідно до наказу начальника Харківського прикордонного загону полковником Зайцева Ю.О. від 1 лютого 2016 року № 133-АГ до матеріальної відповідальності на підставі абз. 3 пункту 13 Положення № 243/95-ВР є протиправним.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, однак вважає, що перебування в стані алкогольного сп'яніння впливає лише на розмір відшкодування, тоді як у цій справі визначальним є наявність винних протиправних дій позивача у настанні наслідків, які в підсумку призвели до заподіяння державі матеріальної шкоди. До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов виходячи з такого.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

У пункті 3 Положення № 243/95-ВР передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Відповідно до пункту 19 Положення № 243/95-ВР розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

У цьому зв'язку апеляційний суд зазначив, що в порушення вимог пункту 19 Положення № 243/95-ВР у висновку службового розслідування не викладено, які конкретно дії був зобов'язаний вчинити ОСОБА_1 як старший машини, в межах обов'язків військової служби, передбачених пунктом 4.4 Інструкції № 429, та відповідно в порушення зазначених вимог не виконав, що мало причинний зв'язок з настанням шкоди. За висновками згаданих службових розслідувань встановлено, що наказ про заготівлю дров віддав старший командир молодший лейтенант Мірошник Д.О., який не визначив конкретного маршруту руху. Про розміщення мінного поля в районі заготівлі дров та по маршруту руху транспортного засобу ні йому, ні іншим військовослужбовцям, у тому числі ОСОБА_1, відомо не було.

Відтак апеляційний суд зазначив, що оскільки ОСОБА_1, виконуючи наказ начальника, не знав та не міг знати або припустити про існування обставин, які могли спричинити пошкодження транспортного засобу, то і наявність причинного зв'язку між його поведінкою і настанням шкоди не може вважатися доведеною.

Відповідно до пункту 37 Положення № 243/95-ВР матеріальна відповідальність не настає у випадках, зокрема, коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій.

Тож суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 в заподіянні шкоди не була належним чином доведена, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про скасування пункту 2 наказу № 133-АГ від 1 лютого 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 310328,45 грн. за шкоду, заподіяну державі.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції та висновками судів в частині задоволення позовних вимог. З приводу доводів відповідача, висловлених в касаційній скарзі, слід зазначити, що самого факту, що позивач був старшим машини, недостатньо для висновку про його винуватість у заподіянні державі матеріальної шкоди. Цій обставині слід давати оцінку у сукупності з іншими, зокрема з тим, чи є у поведінці/діях військовослужбовця ознаки протиправності, у чому вони полягають, відтак чи спричинила така протиправна поведінка/дії наслідки, до матеріальної відповідальності за настання яких притягається військовослужбовець.

Суд апеляційної інстанції з'ясував обставини, про які зазначено вище, і доводи касаційної скарги встановлених обставин і висновків цього суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що висновки судів попередніх інстанцій в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (з урахуванням змін мотивувальної частини цієї постанови згідно з постановою суду апеляційної інстанції) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець