Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №813/3146/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2019 року

Київ

справа №813/3146/16

адміністративне провадження №К/9901/2428/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (суддя Гулик А.Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року (головуючий суддя Сапіга В.П., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.) у справі №813/3146/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Брик Олени Богданівни, Державного реєстратора приватного нотаріуса Лаврик Тетяни Ярославівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат», Управління державної реєстрації Львівської міської ради, ОСОБА_4, про скасування записів про державну реєстрацію,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора Брик Олени Богданівни (далі по тексту - відповідач-1), Державного реєстратора приватного нотаріуса Лаврик Тетяни Ярославівни (далі по тексту - відповідач-2), в якому просила, з урахуванням об'єднаного провадження у справі №813/3914/16:

- скасувати запис про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Агат», згідно з яким ОСОБА_4 з 04 квітня 2014 року є керівником вказаного товариства;

- скасувати запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю «Агат» від 26 квітня 2016 року за №14151110011012716.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року замінено відповідача у справі з державного реєстратора реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Брик Олени Богданівни на державного реєстратора приватного нотаріуса Лаврик Тетяну Ярославівну в частині позовних вимог про скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Агат» від 26 квітня 2016 року за №14151110011012716.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що відповідачі протиправно здійснили реєстраційні дії, оскільки слідче управління Головного управління Національної поліції у Львівській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205-1, частиною 1 статті 206-2 Кримінального кодексу України. Згідно з висновком судової технічної експертизи друкарських форм, на думку позивача, встановлено, що відтиски печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Агат», які використовувались, починаючи з січня по квітень 2016 року, при поданні державному реєстратору документів щодо змін в установчих документах та припинення юридичної особи, є підробленими. З огляду на вказане, позивач вважає, що рішення щодо зміни керівника товариства та про припинення діяльності товариства не приймалось. Позивач також посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агат» не здало до архівної установи документи, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням судів попередніх інстанцій, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що право на зміну керівника товариства як відповідно до приписів чинного на той час законодавства, так і відповідно до положень Статуту товариства, мали лише загальні збори останнього, які фактично проведені не були, оскільки позивач у них участі не брала, а відомості щодо її участі є неправдивими та підробленими. Акт ЛМКП «Айсберг» від 04 квітня 2014 року про ніби-то підтвердження факту проведення загальних зборів ТОВ «Агат» визнаний в судовому порядку недійсним. Усі підписи на документах, що подавались до державного реєстратора для проведення реєстрації зміни керівника товариства були скріплені підробленою печаткою, що підтверджується висновком № 4599 судової технічної експертизи друкарських форм за матеріалами кримінального провадження, складений 31 жовтня 2016 року судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Інші особи, які беруть участь у справі, правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій установили, що для здійснення реєстраційної дії про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника юридичної особи ТОВ «Агат» державному реєстратору реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Брик О.Б. було подано: реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу від 04 квітня 2014 року; наказ ТОВ «Агат» від 04 квітня 2014 року; протокол загальних зборів учасників від 04 квітня 2014 року.

На підставі поданих документів відповідачем-1 здійснено запис про державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника юридичної особи ТОВ «Агат», згідно з яким ОСОБА_4 з 04 квітня 2014 року є керівником вказаного товариства.

26 квітня 2016 року до державного реєстратора приватного нотаріуса Лаврик Т.Я. звернувся ОСОБА_6 з заявою про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ "Агат", код ЄДРПОУ 723270989, в результаті її ліквідації. Для проведення цієї реєстраційної дії відповідно ним було подано наступні документи: заяву про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 06 січня 2016 року № 15/5; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, видану Приватною архівною установою «Трудовий архів» 26 січня 2016 року за № 6-Р. Особу ОСОБА_6 встановлено на підставі поданого ним паспорта, а його повноваження перевірено на підставі довіреності, виданої на його ім'я головою ліквідаційної комісії - ліквідатором ТОВ «Агат» ОСОБА_4 15 грудня 2015 року. Інформація про ТОВ «Агат», його засновників, керівника, підписанта, ліквідатора державним реєстратором було перевірено шляхом безпосереднього доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого встановлено, що 21 жовтня 2015 року державним реєстратором ОСОБА_7 було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації та призначено ОСОБА_4 ліквідатором.

На підставі поданих документів відповідачем-2 здійснено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Агат» від 26 квітня 2016 року за №14151110011012716.

Не погоджуючись із внесенням відповідачами вказаних записів про зміну керівника ТОВ «Агат» та реєстрацію припинення вказаної юридичної особи, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державним реєстраторам як при державній реєстрації внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника юридичної особи ТОВ «Агат», так і при проведенні реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи, було подано весь належний пакет документів, а тому вчинення відповідних реєстраційних дії було правомірним, підстави для відмови, визначені чинним законодавством, були відсутні. При цьому висновок №4599 судової технічної експертизи друкарських форм за матеріалами кримінального провадження, складений 31 жовтня 2016 року судовим експертом Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз, не містить відомостей про використання підробленої печатки на документах, які подавались для державної реєстрації припинення юридичної особи ТОВ «Агат». Крім того, порушене право позивача фактично відсутнє, оскільки ОСОБА_1 виключена зі складу учасників ТОВ «Агат» на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Агат» від 04 квітня 2014 року, правомірність чого підтверджена в межах справи № 914/3339/14.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів, оскільки вирішуючи спір між сторонами, суди виходили з того, що він є публічно-правовим, проте не врахували такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми права узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Колегія суддів касаційного суду зауважує, що ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду дії суб'єктів владних повноважень - державних реєстраторів, пов'язані із внесенням змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Агат», припиненням юридичної особи, посилаючись при цьому на їх незаконність через порушення встановленого законом порядку проведення такої реєстрації з огляду на надання підробних документів.

При цьому з висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов'язані з тим, що 04 квітня 2014 року загальні збори ТОВ «Агат» не проводились, позивач, яка є учасником вказаного ТОВ в розмірі 48%, участі в таких зборах не брала, а відомості вказані у відповідному протоколі не відповідають дійсності. Зокрема, позивач вважає, що реєстраційні дії були вчинені на підставі документів, скріплених підробленою печаткою, та підписаних керівником ТОВ «Агат» ОСОБА_4, яка у незаконний, на думку ОСОБА_1, спосіб отримала повноваження керівника.

Згідно з частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, зміст суб'єктивного права, про порушення якого стверджується в позовній заяві, доводи, висловлені на підтвердження вказаних обставин, свідчать про звернення ОСОБА_1 до суду з метою захисту своїх корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, дійшла висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі №805/4505/16-а, від 16 жовтня 2018 року у справі №П/811/1296/17, від 28 листопада 2018 року у справі №815/3490/16.

Відповідно до пункту 5 частини першої стаття 349 КАС України, в редакції діючій з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно зі статтею 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Таким чином, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження - закриттю, у зв'язку з неналежністю розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 238, 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі №813/3146/16 скасувати.

Провадження у справі №813/3146/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Брик Олени Богданівни, Державного реєстратора приватного нотаріуса Лаврик Тетяни Ярославівни, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агат», Управління державної реєстрації Львівської міської ради, ОСОБА_4, про скасування записів про державну реєстрацію, закрити.

Роз'яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду