Історія справи

Постанова КАС ВП від 17.09.2025 року у справі №300/6565/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року

м. Київ

справа №300/6565/23

адміністративне провадження № К/990/36117/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (головуючий суддя Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Гуляк В.В.) у справі № 300/6565/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі також відповідач-2), в якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 050130002098 від 09 червня 2023 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 1 частини статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 18.04.1983 до 29.04.1985 службу в армії; з 02.12.1985 до 29.07.1987 у ПМК-267 Тресту «Донецьксільбуд»; з 24.08.1987 у до 26.02.1990 року у Тирниаузькому шахтобудівельному управлінні, яке було реорганізовано в «Трест Севкавцветметшахтопроходка» ШСУ-2; з 09.06.1994 до 03.10.1994 у Малому підприємстві «Оптиміст»; з 01.07.1994 до 01.07.1995 у приватному підприємстві «Орфей»; з 01.07.1995 до 04.01.1996 у Приватному підприємстві «Акцент»; з 04.01.1996 до 25.06.1997 у ТОВ «Маяк», до пільгового стажу за списком № 2 періоди роботи позивача з 04.07.1985 по 11.11.1985 в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж», до пільгового стажу позивача за списком № 1 період роботи позивача 20.03.1990 по 09.06.1994 в Малому підприємстві «Конкурент» та з 07.07.1997 по 13.06.2002 у ПАТ «Авдіївській коксохімічний завод» на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 01.06.2023.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 050130002098 від 09 червня 2023 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 1 частини статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 18.04.1983 року до 29.04.1985 року службу в армії; з 02.12.1985 року до 29.07.1987 року у ПМК-267 Тресту «Донецьксільбуд»; з 24.08.1987 до 26.02.1990 року у Тирниаузькому шахтобудівельному управлінні, яке було реорганізовано в «Трест Севкавцветметшахтопроходка» ШСУ-2; з 09.06.1994 року до 03.10.1994 рік у Малому підприємстві «Оптиміст»; з 01.07.1994 до 01.07.1995 у приватному підприємстві «Орфей»; з 01.07.1995 до 04.01.1996 у Приватному підприємстві «Акцент»; з 04.01.1996 до 25.06.1997 у ТОВ «Маяк», до пільгового стажу за списком №2 періоди роботи з 04.07.1985 по 11.11.1985 в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж», до пільгового стажу позивача за списком № 1 період роботи 20.03.1990 по 09.06.1994 в Малому підприємстві «Конкурент» та з 07.07.1997 по 13.06.2002 у ПАТ «Авдіївській коксохімічний завод» на підставі записів трудової книжки НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01 червня 2023 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 300/6565/23 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 050130002098 від 09 червня 2023 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.06.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.06.2023 року, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 службу в армії з 18.04.1983 до 29.04.1985 та наступні періоди роботи:

з 02.12.1985 до 29.07.1987 у ПМК-267 Тресту «Донецьксільбуд» на посаді муляра;

з 24.08.1987 по 22.08.1988 та з 23.08.1988 до 26.02.1990 у Тирниаузькому шахтобудівельному управлінні, яке було реорганізовано в «Трест Севкавцветметшахтопроходка» ШСУ-2 на посаді муляра та учня прохідника на УКР-4 ШПУ-2, відповідно;

з 09.06.1994 до 03.10.1994 у Малому підприємстві «Оптиміст» на посаді вогнетривника;

з 01.07.1994 до 01.07.1995 у приватному підприємстві «Орфей» на посаді вогнетривника;

з 01.07.1995 до 04.01.1996 у Приватному підприємстві «Акцент» на посаді вогнетривника;

з 04.01.1996 до 25.06.1997 у ТОВ «Маяк» на посаді вогнетривника;

з 07.07.1997 до 13.06.2002 на посаді вогнетривника у ПАТ «Авдіївській коксохімічний завод» на пільгових умовах за Списком № 1.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

23 вересня 2024 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

06 листопада 2024 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

Позовні вимоги мотивовані протиправною відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №050130002098 від 09 червня 2023 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до пункту 1 частини статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 01.06.2023 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області і за результатами розгляду заяви, 09.06.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було прийнято рішення № 050130002098 про відмову у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з незарахуванням до його пільгового стажу жодного періоду роботи.

Намагаючись врегулювати питання щодо незарахування періодів роботи позивача з 02.12.1985 по 29.07.1987 у ПМК-267 Тресті «Донецьксільбуд», з 09.06.1994 по 03.10.1994 Малому підприємстві «Оптиміст», з 04.10.1994 позивачем через його адвоката було подано адвокатський запит до Державного архіву Донецької області про витребування інформації та документів, що підтверджують трудову діяльність позивача на вищевказаних підприємствах.

11.07.2023 надійшла відповідь від Державного архіву донецької області № 01-31/324, у якій зазначено, що документи про підтвердження трудового стажу та заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи в ПМК-267 Тресту «Донецьксільбуд» з 02.12.1985 по 29.07.1987 зберігаються у Трудовому архіві Ясинуватської міської ради, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, тому отримати документи з даного архіву неможливо.

Також на підставі поданого 07.07.2023 адвокатського запиту, 14.07.2023 було отримано відповідь від Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області № 1149/01- 29, у якій зазначено, що місцезнаходження документів, які підтверджують період трудової діяльності позивача у Малому підприємстві «Оптиміст» з 09.06.1994 по 03.10.1994, з 04.10.1994 до 01.07.1995 у Приватному підприємстві «Акцент», з 04.01.1996 до 25.06.1997 у ТОВ «Маяк» невідомо.

04.08.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з заявою про зарахування до його стажу всіх періодів та призначення пенсії, однак, отримав відповідь від 30.08.2023, що дії ГУ ПФУ в Рівненській області є законними.

Не погоджуючись з цим рішенням позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу період роботи позивача з 18.04.1983 до 29.04.1985 службу в армії; з 02.12.1985 до 29.07.1987 у ПМК-267 Тресту «Донецьксільбуд»; з 24.08.1987 у до 26.02.1990 у Тирниаузькому шахтобудівельному управлінні, яке було реорганізовано в «Трест Севкавцветметшахтопроходка» ШСУ-2; з 09.06.1994 до 03.10.1994 у Малому підприємстві «Оптиміст»; з 01.07.1994 до 01.07.1995 у Приватному підприємстві «Орфей»; з 01.07.1995 до 04.01.1996 у Приватному підприємстві «Акцент»; з 04.01.1996 до 25.06.1997 у ТОВ «Маяк», оскільки про це є відповідні записи у трудовій книжці позивача.

Також суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу період роботи позивача за списком № 2 періоди роботи з 04.07.1985 по 11.11.1985 в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж», до пільгового стажу позивача за списком № 1 період роботи 20.03.1990 по 09.06.1994 в Малому підприємстві «Конкурент» та з 07.07.1997 по 13.06.2002 у ПАТ «Авдіївській коксохімічний завод», оскільки, про це є відповідні записи у трудовій книжці позивача, довідки про особливі умови праці та рішення про атестацію робочого місця.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції щодо зарахування до пільгового стажу роботи позивача: за списком № 2 періоду роботи з 04.07.1985 по 11.11.1985 в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» на посаді вогнетривника; за списком № 1 періодів роботи з 20.03.1990 по 09.06.1994 в Малому підприємстві «Конкурент» на посаді вогнетривника, зазначив таке.

У період роботи позивача на Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» з 04.07.1985 по 11.11.1985 посада вогнетривника 3 розряду не була передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діяв в період до 01 січня 1992 року.

Водночас суд зауважив, що позивач не надав документів, які підтверджують відповідні умови праці позивача на Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» з 04.07.1985 по 11.11.1985.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивач не має права на зарахування стажу роботи на посаді вогнетривника в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» з 04.07.1985 по 11.11.1985 до пільгового за Списком № 2.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не надав документів, які підтверджують відповідні умови праці позивача на приватному підприємстві «Конкурент» на посаді вогнетривника 4 розряд з 20.03.1990 до 01.01.1992, а тому, на думку суду, цей період не може бути зарахований до пільгового стажу роботи позивача.

Також суд акцентував увагу на тому, що позивач не надав уточнюючої довідки про роботу позивача повний робочий день на приватному підприємстві «Конкурент» на посаді вогнетривника 4 розряд з 01.01.1992 по 09.06.1994.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не має право на зарахування стажу роботи на посаді вогнетривника в Малому приватному підприємстві «Конкурент» з 20.03.1990 по 09.06.1994 до пільгового стажу за Списком № 1.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволення позовних вимог ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Стверджує, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки, викладені у постанові ВПВС від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

Також з покликанням на Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого 18.11.2005 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 (далі - Порядок № 383) зазначає, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи у трудовій книжці.

На думку скаржника, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або у випадку необхідності пошуку свідків.

З покликанням на висновки ВС у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Скаржник також зазначає, що ним було вжито всіх можливих заходів для подання необхідних довідок для призначення пенсії на пільгових умовах.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач наводить висновки суду апеляційної інстанції. Вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

За змістом статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції переглядає рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Так, предметом касаційного перегляду є відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача: за списком № 2 періоду роботи з 04.07.1985 по 11.11.1985 в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» на посаді вогнетривника; за списком № 1 періодів роботи з 20.03.1990 по 09.06.1994 в Малому підприємстві «Конкурент» на посаді вогнетривника.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абзацами першим та другим пункту 2 розділу Прикінцеві положення Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (частина перша статті 59 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі також Закон № 1788)).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 Порядку № 383 застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Ця постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Правилами пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442(набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442) окреслено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (пункт 4 Порядку № 442).

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 березня 2018 року в справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

На підставі записів у трудовій книжці та архівної довідки від 10.02.2020 № 07-04/026, що видана Військово-цивільною адміністрацією м. Авдіївка Донецької області, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач з 04.07.1985 по 11.11.1985 працював в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» на посаді вогнетривника 3 розряду.

Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діяв в період до 01 січня 1992 року, посада вогнетривника коксохімічного виробництва не передбачена Списком № 2.

Посада вогнетривника передбачена Списком № 2, який затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, і діяв в період з 01 січня 1992 року до 10 березня 1994 року, за кодом 2050000а-15416 «Вогнетривники».

Отже, у період роботи позивача на Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» з 04.07.1985 по 11.11.1985 посада вогнетривника 3 розряду не була передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діяв в період до 01 січня 1992 року.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що позивач не надав документів, які підтверджують відповідні умови праці позивача на Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» з 04.07.1985 по 11.11.1985.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на зарахування стажу роботи на посаді вогнетривника в Авдіївському спеціалізованому управлінні «Коксохіммонтаж» з 04.07.1985 по 11.11.1985 до пільгового за Списком № 2.

Також суд апеляційної інстанції на підставі записів у трудовій книжці та архівної довідки від 10.02.2020 № 07-04/030, що видана Військово-цивільною адміністрацією м. Авдіївка Донецької області, встановив, що позивач з 20.03.1990 по 09.06.1994 працював у Малому приватному підприємстві «Конкурент» на посаді вогнетривника 4 розряду.

Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діяв в період до 01 січня 1992 року, посада вогнетривника коксохімічного виробництва не передбачена Списком № 1.

Посада вогнетривника вперше внесена до Списку № 1, який затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, і діяв в період з 01 січня 1992 року до 10 березня 1994 року та передбачена Списком № 1, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162 і діяв в період з 11 березня 1994 року до 31 січня 2003 року.

В контексті спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що за змістом пунктів 3 та 4.3 Порядку № 383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку

Беручи до уваги, що атестація по МП «Конкурент» була проведена вперше 14.08.95 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками.

Водночас до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Більш того, відповідальною особою за правильність та повноту ведення трудових книжок є керівник підприємства, установи, організації або уповноважена ним особа, а не працівник. Тому позивач не може нести відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами (за неповноту вказаної інформації).

Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 677/277/17 та від 13 червня 2018 року в справі № 813/782/17, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

Водночас на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Водночас Суд акцентує увагу на тому, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За такого правого регулювання та встановлених судами обставин, колегія суддів враховує наявність архівної довідки від 10.02.2020 № 07-04/030, що видана Військово-цивільною адміністрацією м. Авдіївка Донецької області, за змістом якої позивач з 20.03.1990 по 09.06.1994 працював у Малому приватному підприємстві «Конкурент» на посаді вогнетривника на горячих ділянках робіт 4 розряду, а також наказ від 14.08.1995 № 5 «Про результати атестації робочих місць», серед яких передбачено «вогнетривник на горячих ділянках робіт» (список №1).

Отже, позивач у період з 20.03.1990 по 09.06.1994 безперервно працював за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Враховуючи, що записами у трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та зібраними по справі доказами підтверджено, що позивач з 20.03.1990 по 09.06.1994 працював вогнетривником на горячих ділянках робіт 4 розряду, тобто виконував роботу, яка включена до списку № 1, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем обґрунтовано не зараховано роботу позивача у період з 20.03.1990 по 09.06.1994 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1.

В решті оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим.

За змістом статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 КАС України, Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 300/6565/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступного періоду: з 20.03.1990 по 09.06.1994 на посаді вогнетривника 4 розряду у Малому приватному підприємстві «Конкурент».

В цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 300/6565/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко