Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №826/18588/15

адміністративне провадження №К/9901/44273/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі судді Губської О.А. від 03.07.2017 у справі №826/18588/15 за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Тунельного загону-14 ПАТ "Київметробуд" про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Тунельний загін № 14 ПАТ «Київметробуд» (боржник) звернувся до суду із заявою, у якій просив розстрочити виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2017 року заяву задоволено.

На вказане рішення Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту тридцятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, зокрема, надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

Копію ухвали від 24.05.2017 отримано відповідачем 25.05.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали позивачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин. Оскаржуване рішення отримано представником управління 28.04.2017 та передано до адміністративно-господарського відділу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Однак, через велике навантаження та фізично неможливе своєчасне опрацювання всього обсягу справ зареєстроване та завізоване лише 03.05.2017 за вх.№ 19873/03 та спеціалістом юридичного відділу помилково обраховано строк апеляційного оскарження від вхідної дати

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення отримане представником управління 28.04.2017 та передане до адміністративно-господарського відділу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Однак, через велике навантаження та неможливість своєчасного опрацювання всього обсягу справ, зареєстроване та завізоване лише 03.05.2017 за вх.№ 19873/03, а спеціалістом юридичного відділу помилково відраховано строк апеляційного оскарження від вхідної дати

Частиною першою статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що значне навантаження працівників та реорганізація управління не можуть бути поважними причинами, оскільки не звільняють від належного виконання власних посадових обов'язків.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду