Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 826/23054/15

адміністративне провадження № К/990/22931/22

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №826/23054/15

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року (головуючий-суддя Карпушова О.В., судді: Губська Л.В., Епель О.В.)

в с т а н о в и в :

У 2015 році позивач звернулася до суду з даним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивачки до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк» Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивачки до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо тимчасового обмеження (блокування) виплати на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачці за договором банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» за № 25886-43.7 від 19.03.2015, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь»;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачку до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити позивачці кошти у розмірі 195 000 гривень за договором банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» за № 25886-43.7 від 19.03.2015, укладеним з ПАТ «Банк «Київська Русь».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемним правочину Банку від 19.03.2015 щодо виконання платіжного доручення № 5939 від 19.03.2015, яке надане ТЛУМАЦЬКИМ РАЙСТ з перерахування грошових коштів з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» у розмірі 195 000 грн на користь позивачки на рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Банк «Київська Русь» з призначенням платежу «Поворотня фінансова допомога»;

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивачки до переліку та реєстру (загального реєстру) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачку, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Договору банківського вкладу на вимогу у національній валюті «Стабільний прибуток» № 25886-43.7 від 19.03.2015, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачкою;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із указаним рішенням, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто заявникові згідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга підписана представником заявника - Ярошенко А.С. без надання документів, що підтверджують повноваження адвоката, натомість додана довіреність від 30 грудня 2021 року № 60-17951/21 не засвідчена в установленому законом порядку.

Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Суд заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 № 2147-VIII положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII (далі - Закон № 1401-VIII).

Законом № 1401-VIII доповнено розділ XV «Перехідні положення» Конституції України пунктом 11, відповідно до якого представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (абзац перший пункту).

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 01 січня 2020 року (абзац другий пункту).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Звертаючись з апеляційною скаргою, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ярошенко А.С. надала довіреність від 30 грудня 2021 року № 60-17951/21, з якої вбачається, що Ярошенко А.С. здійснює представництво Фонду у якості адвоката (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 000830 від 01 грудня 2017 року).

Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції згідно з пунктом 1 частини 4 зазначеної статті КАС України, зокрема, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Для застосування пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України суди апеляційної інстанції мають з`ясувати на підставі доданих до апеляційної скарги матеріалів наявність у особи, що її підписала, адміністративної процесуальної дієздатності, повноваження її підписувати.

Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно із частинами 5,6 статті 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 ст. 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Згідно з частини 4 статті 26 Закону № 5076-VI України адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VІ адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга від імені заявника підписана адвокатом Ярошенко А.С., яка на підтвердження своїх повноважень надала копію довіреності від 30 грудня 2017 року, засвідчена цим адвокатом.

Зі змісту довіреності від 30 грудня 2021 року № 60-17951/21вбачається, що адвокат Ярошенко А.С. уповноважена, зокрема, подавати від імені та в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб апеляційні та касаційні скарги.

Крім того, до апеляційної скарги також було додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000830 від 01 грудня 2017 року, що підтверджує право Ярошенко А.С. станом на час подання апеляційної скарги здійснювати адвокатську діяльність.

Отже, з огляду на те, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності від 30 грудня 2017 року засвідчена відповідності до пункту 9 частини 1 статті 20 Закону № 5076-VІ, вона є належним документом, що підтверджує право особи, як підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої процесуальної дії.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Інших вимог до копій письмового документа процесуальний закон не містить.

Отже, мотиви оскаржуваної ухвали не відповідають нормам процесуального права та нормам матеріального права, що призвело до обмеження адвоката Ярошенко А.С. у реалізації професійних прав, а його довірителя Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - права на доступ до суду.

У зв`язку з викладеним, Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 03.10.2018 у справі № 803/886/18 та у постанові від 19.08.2021 у справі №818/3711/15.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню, а справа, відповідно до правил статті 353 КАС України, направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 343 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз С.Г. Стеценко А.І. Рибачук