Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2020 року у справі №300/34/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 300/34/20

адміністративне провадження № К/9901/22392/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 (суддя-доповідач - В. Д. Гундяк)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 (суддя-доповідач - Р. Й. Коваль, судді - В. В. Гуляк, Н. В. Ільчишин)

у справі № 300/34/20

за позовом ОСОБА_1

до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області,

Служби безпеки України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання до вчинення дій,

встановив:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, Служби безпеки України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Служби безпеки України № 327-ОС від 07.03.2018 про звільнення ОСОБА_1 із посади першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області та зарахування в розпорядження;

- поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області із 07.03.2018;

- стягнути із Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного перебування в розпорядженні внаслідок незаконного звільнення з посади першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 07.03.2018 до дати ухвалення судового рішення;

- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області щодо непризначення ОСОБА_1 на рівнозначну або на ступінь нижчу посаду протягом часу із 07.03.2018 до дати ухвалення судового рішення;

- зобов'язати Службу безпеки України та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 на рівнозначну займаній на час звільнення посаду або на ступінь нижчу посаду;

- визнати протиправними дії Служби безпеки України та Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, спрямовані на звільнення ОСОБА_1 з військової служби;

- зобов'язати Службу безпеки України залишити без задоволення подання від
03.01.2020 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби;

- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області відкликати подання від 03.01.2020 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
15.07.2020, позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу голови Служби безпеки України № 327- ОС від 07.03.2018 та поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області з 07.03.2018 року залишено без розгляду.

3. Суд першої інстанції з посиланням на положення пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву ОСОБА_1 в частині оскарження наказу про звільнення позивача і зарахування в розпорядження та поновлення на посаді залишив без розгляду, оскільки дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, який встановлений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд апеляційної інстанції підтримав такі висновки суду першої інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що судами не досліджено та не взято до уваги надані позивачем докази про те, що він не мав можливості раніше вільно ознайомитись з документами та інформацією щодо підстав звільнення його з посади та вчасно дізнатись про порушення своїх прав.

Позиція інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

8. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2021 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

9. Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

10. За змістом статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

11. Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

12. Відповідно до частин 3 , 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи частин 3 , 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

13. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

14. Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

15. Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

16. Згідно із пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим пунктами 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

17. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінка Верховного Суду

18. З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1.

19. Позивач у позовній заяві зазначає про дотримання ним строків подачі позову, оскільки про незаконне звільнення з військової служби йому стало відомо
16.12.2019.

20. В ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 судом зазначено, що питання дотримання позивачем строків звернення до суду з позовом буде вирішено після відкриття провадження.

21.13.03.2020 ухвалою Івано-Франківський окружний адміністративний суд позов ОСОБА_1 залишив без розгляду в частині на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

22. Вказану ухвалу постановлено судом першої інстанції з посиланням на приписи частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

23. При прийнятті ухвали від 13.03.2020 суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до адміністративного суду поза межами місячного строку звернення, визначеного частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, однак позивачем жодних заяв щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду не надано.

24. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо правильності висновків суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення.

25. Частинами 1 -4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному Частинами 1 -4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на таке.

27. Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

28. Частина 4 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

29. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. В силу положень статей 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви перевіряє на дотримання вимог законодавства подані до суду документи та наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на стадії вирішення питання про відкриття провадження.

31. Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

32. Проте, як встановлено Верховним Судом, суд першої інстанції не вирішував питання про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та не визнавав підстави такого пропуску поважними чи ні.

33. Верховний суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не повною мірою вирішив питання щодо поважності їх пропуску.

34. Посилання суду першої інстанції на положення частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України є помилковим, так як, факт пропуску позивачем процесуального строку був відомий ще на стадії відкриття провадження у справі.

35. Крім того, системний аналіз положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

36. Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин 3 та 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

37. Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

38. Судом апеляційної інстанції вказаної помилки процесуального закону не виправлено.

39. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

41. За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі № 300/34/20 скасувати.

3. Справу № 300/34/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк