Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

справа №560/2400/20

адміністративне провадження № К/9901/28309/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 (головуючий суддя Мацький Є.М., судді Сушко О.О., Залімський І.Г.)

у справі №560/2400/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 100 відсотків підвищення пенсії та заниження відсотка сум грошового забезпечення до 70%;

1.2. зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум;

1.3. зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум;

1.4. допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнень за один місяць.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2020 позов задоволено частково:

2.1. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру призначеної пенсії до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018.

2.2. Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 01.01.2018, виходячи із розміру 71% відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.

2.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум скасовано.

3.1. Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

3.2. Зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

3.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 виправлено описки, допущені в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 в адміністративній справі № 560/2400/20.

4.1. Замінено в вступній частині тексту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 відсоток з "71 %" на "100 %".

4.2. Замінено у абзаці 2 та 4 резолютивної частини тексту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 відсоток з "71 %" на "100 %".

5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

5.1. З 2007 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області, як одержувач пенсії згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

5.2. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Головним Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

5.3. Відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 71% на 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

5.4. Позивач у квітні 2020 року звернувся до відповідача із заявами про проведення з підстав, передбачених постановою КМУ №704, перерахунку раніше встановленої пенсії з застосуванням для визначення основного її розміру 71% грошового забезпечення, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

5.5. У відповідь на вказану заяву позивач отримав лист 27.04.2020 за №2200-0324-8/16052, яким відповідач відмовив в перерахунку і виплаті пенсії, з огляду на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача розмір пенсії обчислено у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку), виходячи з 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також, відповідач відмовив здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

5.6. Не погоджуючись з такими відмовами відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям працівникам ОВС має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. При цьому, на переконання суду першої інстанції, обмеження розміру пенсії 70 % грошового забезпечення відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" безпідставне, оскільки таке обмеження стосується призначення нових пенсій. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині здійснення перерахунку на виплати ОСОБА_1 пенсії з врахуванням 100 відсотків суми підвищення її розміру з тих підстав, що такі вимоги є передчасними.

7. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що відповідач у 2018 році безпідставно здійснив нарахування підвищення до пенсії, перерахованої з 01.01.2018 з урахуванням лише 50% підвищення до пенсії, у зв`язку з чим вказав на необхідність відновлення права позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018. Рішення мотивоване тим, що станом на момент розгляду цієї справи пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), який передбачав поетапну виплату пенсіонерам суми підвищення перерахованої пенсії, визнаний протиправним та нечинним, а також тим, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Відповідач - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишити без змін.

8.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Доводи касаційної скарги пенсійного органу зводяться до незгоди з висновком оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для виплати позивачу 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018. Підставою відкриття касаційного провадження у справі стало, як стверджує відповідач, застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування. Зокрема, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 06.08.2019 по зразковій справі №160/3586/19, за якими позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.

8.2. До касаційної скарги також було додано клопотання про зупинення провадження до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а з підстав, передбачених пунктом 9 частини 9 статті 236 КАС України.

9. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів касаційної скарги та просив залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

9.1. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали відносно ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

11. Переглядаючи постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 в межах доводів касаційної скарги, Суд оцінює правомірність вимог щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше виплачених сум. Питання відсоткового розміру суми грошового забезпечення, з якого вираховується пенсія, у межах касаційної скарги не ставиться.

12. Таким чином, ключовим питанням у цій справі є право позивача на отримання 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018, у зв`язку із втратою чинності пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

13. Це питання вже було предметом розгляду у Верховному Суді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 зазначила наступне:

«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

…

Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.».

14. Суд не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.

15. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

16. У зв`язку з цим, Суд вважає, що до правовідносин, які виникли у цій справі, підлягають застосуванню висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.

17. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність права у позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії.

18. Разом з цим, колегія суддів не може погодитись із резолютивною частиною постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020, з урахуванням ухвали про виправлення описки, оскільки в такому випадку вирішено питання відсоткового розміру суми грошового забезпечення, а не відсоткового розміру підвищення пенсії.

19. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

20. Оскільки судом не було встановлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає зміні її резолютивної частини.

21. Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про зупинення провадження до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а на підставі пункту 9 частини 2 статті 236 КАС України, оскільки справа №510/1286/16-а не є зразковою, а справа №560/2400/20, відповідно, не має ознак типової.

22. Не підлягає задоволенню клопотання позивача про постановлення окремої ухвали, оскільки останнім не наведено переконливих аргументів про умисне та систематичне порушення закону відповідачем, а доводи зводяться лише до незгоди із позицією пенсійного органу щодо тлумачення законодавства України в процесі судового розгляду цієї справи.

Керуючись 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Змінити резолютивну частину постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020.

Абзац 2 резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 викласти у такій редакції: «Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 100 відсотків підвищення пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018, скасувати».

Абзац 4 резолютивної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 викласти у такій редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.».

В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

С.М. Чиркін