Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.05.2019 року у справі №1440/1595/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2019 року

Київ

справа №1440/1595/18

адміністративне провадження №К/9901/14345/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 1440/1595/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Лісовської Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Семенюк Г.В., суддів: Потапчук В.О. , Шляхтицький О.І.), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУ НП в Миколаївській області). Під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Згідно з останньою заявою про зміну позовних вимог від 02 листопада 2018 р., позивач просив суд зобов`язати видати йому службове посвідчення, яке підтверджує його повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції і ознайомити його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за вказаною посадою.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в грудні 2016 р. його було звільнено зі служби в поліції. Рішенням суду по справі № 814/2851/16 від 31.05.2017 наказ про звільнення судом визнано протиправним та скасовано, а позивача поновлено на посаді з 23.12.2016. Натомість Відповідач ухилявся від виконання рішення суду в повному обсязі. Відповідач формально виконав рішення суду про поновлення Позивача на посаді, а саме: видав наказ про скасування попереднього наказу про звільнення та зробив запис у трудовій книжці, при цьому не видав службове посвідчення заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, не ознайомив його з функціональними обов`язками та фактично не допустив до виконання службових обов`язків за цією посадою. Замість цього відповідач видав декілька разів Накази на призначення Позивача на інші нижчі посади у відділення поліції, що породило низку судових позовів та рішень на поновлення порушених прав Позивача. Судом тричі винесено рішення про поновлення Позивача на посаді саме «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області» (справа № 814/2851/16; справа № 814/1440/17; справа №1440/2177/18).

У травні 2018 року позивач звертався до відповідача з вимогою видати йому службове посвідчення, ознайомити його з посадовими обов`язками та забезпечити безперешкодний доступ до робочого місця. Листом від 14.06.2018 р. відповідач повідомив про відмову видати позивачу службове посвідчення, ознайомити його з посадовими обов`язками та забезпечити безперешкодний доступ до робочого місця, посилаючись на те, що стосовно Позивача проводиться службове розслідування, а на цей час службове посвідчення повинно вилучатися. Позивач зазначає, що відповідач навмисно перешкоджає йому проходити службу, зухвало не виконує рішення суду про поновлення на роботі, а як наслідок, не видає службове посвідчення, що посвідчує належність його до Національної поліції та підтверджує повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов задоволено.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області видати ОСОБА_1 службове посвідчення, яке підтверджує його повноваження заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та спеціальне звання полковник поліції.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Миколаївській області ознайомити ОСОБА_1 з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач має вчинити дії, направлені на виконання рішення суду та виконати обов`язкові дії щодо видачі позивачеві службового посвідчення, ознайомити його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за відповідною посадою, на яку він поновлений відповідно до Наказу ГУНП у Миколаївській області № 342 о/с від 26.11.2018, а тому наявні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, - залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року по справі № 1440/1595/18, - залишено без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. 20 травня 2019 року ГУ НП в Миколаївській області (касатор) подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

Скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 1440/1595/18, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

Рух адміністративної справи в сууді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків судів обставинам справи. Зазначає, що задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що на посаді на якій було поновлено позивача вже працює інша людина.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

13. 01 вересня 2016 року Наказом № 1093 Позивача було звільнено зі служби в поліції. Вказаний Наказ був оскаржений ОСОБА_1 до суду.

14. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/1856/16 від 09.12.2016, яка була залишена без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, оскаржуваний Наказ відповідача № 1093 від 01.09.2016 було скасовано.

15. 22 грудня 2016 року Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 356 о/с позивача вдруге звільнено зі служби в поліції.

16. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 по справі № 814/2851/16 наказ від 22.12.2016 №356 о/с визнано протиправним та скасовано, а позивача поновлено на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 23.12.2016. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, але наказ від 22.12.2016 № 356 о/с також визнано протиправним та скасовано, а позивача поновлено на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 23.12.2016.

17. Відповідач рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області» виконав шляхом видачі Наказу про скасування Наказу про звільнення та поновлення на посаді «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області», про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці. Але фактично Позивача не було допущено до виконання посадових обов`язків «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області» (відповідач не ознайомлював його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за відповідною посадою). Окрім того, Позивача не було допущено до робочого місця, оскільки посвідчення «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області» не було видано, що позбавляє Позивача права входити до приміщення ГУНП у Миколаївській області.

18. Бездіяльність відповідача щодо невиконання (неналежного виконання) рішення суду та низка наказів, направлених на перешкоджання поновленню позивача на посаді «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області», були предметом розгляду адміністративних справ № 814/2851/16 та № 814/1440/17.

19. Рішенням суду від 21.02.2018 у справі №814/1440/17 скасовано накази від 22.06.2017 №146 о/с, №742, №147 о/с і від 08.09.2017 №224 о/с., позивача вдруге поновлено на посаді «заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області». Але у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності при виконанні постанови суду про поновлення на роботі від 31.05.2017 по справі №814/2851/16 в частині негайного поновлення на посаді відмовлено, через те, що ці позовні вимоги мали бути заявлені та розглянуті в порядку ст. 383 КАС України (в редакції від 15.12.2017 р.). Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 рішення суду першої інстанції залишене без змін.

20. 31 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про набрання рішенням у справі № 814/1440/17 законної сили та просив видати йому службове посвідчення, ознайомити з посадовими (функціональними) обов`язками та забезпечити безперешкодний доступ до робочого місця. Повторні звернення датовані 04.06.2018, 06.06.2018 і 08.06.2018.

21. 08 червня 2018 року відповідачем видано наказ №163 о/с на виконання рішення суду по справі №814/1440/17. Цього ж дня видано також наказ №691 про призначення і проведення службового розслідування щодо позивача, яким останнього відсторонено від виконання службових обов`язків.

22. Листом від 14.06.2018 відповідач повідомив позивача про виконання рішення суду по справі №814/1440/17 шляхом лише внесення до трудової книжки відповідного запису та відсутність підстав для звільнення працівника, який працює на посаді, що займав позивач раніше, а також про відсутність підстав для видачі службового посвідчення та ознайомлення з посадовими (функціональними) обов`язками.

23. Наказом від 03.09.2018 №1022 о/с позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, та Наказом від 17.09.2018 №258 о/с позивача призначено на посаду слідчого відділення Березнегуватського відділення поліції Снігурівського відділу поліції та одночасно увільнено від посади заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління.

24. Наказом від 03.10.2018 №1125 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Наказом від 05.10.2018 №283 о/с позивача звільнено зі служби в поліції.

25. Вказані накази оскаржені позивачем до суду. Рішенням від 19.11.2018 по справі №1440/2177/18 зазначені вище накази визнано протиправними та скасовано, а позивача втретє поновлено на штатній посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Рішення в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

26. Вимоги позивача в даній справі стосуються бездіяльності відповідача в частині невидачі службового посвідчення заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та не ознайомлення його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за посадою, на яку його поновлено судом (рішення суду № 814/2851/16 від 31.05.2017, рішення суду № 814/1440/17 від 21.02.2018, рішення суду № 1440/2177/18 від 19.11.2018).

27. Разом з тим, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції Головним управління Національної поліції в Миколаївській області було надано наказ від 20.02.2019 року №46 о/с, відповідно до якого полковника поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 6 Закону України «Про Національну поліцію».

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

28. Конституція України від 28 червня 1996 року

28.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28.2. Згідно зі ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

28.3. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.

29. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII

29.1. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

29.2. У відповідності до вимог пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

30. Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII

30.1. Відповідно положень ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

31. Порядок оформлення, виготовлення, обліку, видачі та знищення службових посвідчень Національної поліції України, затверджений Наказом МВС України № 347 від 26.04.2017 р. (далі - Порядок)

31.1. Обов`язок щодо виготовлення та видачі службових посвідчень поліцейських розділом ІІ Порядку покладено на Головні Управління Національної Поліції, а саме: на керівника підрозділу кадрового забезпечення (п. 3 розділ ІІ Правил). В розділі ІІІ ч. 1 зазначено, що службові посвідчення отримують поліцейські, які перебувають на службі в органах (підрозділах) поліції, установах, що належать до сфери управління Національної поліції України і яким присвоєні спеціальні звання поліції.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

33. Як слідує з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій рішення суду №1440/2177/18 від 19.11.2018 р. в частині поновлення на посаді, виконано відповідачем шляхом видачі Наказу № 342о\с від 26.11.2018 р., яким скасовані пункти Наказів про переведення та призначення ОСОБА_1 та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 з поліції та поновлено позивача на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

34. У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що на посаду, на яку позивач просить його поновити, призначено ОСОБА_2 . Виключні підстави звільнення працівника поліції визначені ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», в якій не передбачено звільнення поліцейського зі служби в поліції та припинення служби в поліції з підстав поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

35. Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно вказано, що до спірних правовідносин застосовуються норми Кодексу Законів про працю України, оскільки за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Як наслідок, правильним є висновок апеляційного суду, що суди під час поновлення ОСОБА_1 на посаді (в попередніх адміністративних справах) застосували окремі положення Кодексу Законів про працю (субсидіарне законодавство), оскільки положення спеціального законодавства, а саме норми Закону України "Про Національну поліцію" не встановлюють підстави для звільнення працівника поліції в разі поновлення на посаді працівника, який раніше виконував цю роботу.

36. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо критичної оцінки та не прийняття доводів відповідача про неможливість видачі службового посвідчення та ознайомлення з посадовими обов`язками через зайнятість посади заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області іншою особою, оскільки хибність цієї позиції неодноразово висвітлювалася в рішеннях судів різних інстанцій по даному спору щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді (справи № 814/2851/16; № 814/1440/17; № 814/494/18; №1440/2177/18), де було підкреслено, що до спірних правовідносин застосовуються окремі положення Кодексу законів про працю України (субсидіарне законодавство).

37. Крім того доцільно зауважити, що ані Закон України «Про Національну поліцію», ані Порядок № 347 не передбачають випадків позбавлення особи права на видачу службового посвідчення через порушення відносно цієї особи службового розслідування.

38. Судове рішення від 19.11.2018 у справі №1440/2177/18 (поновлення на посаді) призвело до відновлення порушених прав позивача шляхом поновлення його на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління. Окрім того Наказом № 342о/с від 26.11.2018 ГУНП у Миколаївській області Позивача поновлено на посаді, а відтак видача службового посвідчення за відповідною посадою є обов`язком Відповідача, як і ознайомлення з функціональними обов`язками за цією посадою.

39. Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, що під час розгляду справи судом першої були вірно зазначено, а судом апеляційної інстанції підтримано, що в силу обов`язковості судових рішень, задекларованої ст. 14 КАС України, відповідач мав вчинити дії, направлені на виконання рішення суду та виконати обов`язкові дії щодо видачі позивачеві службового посвідчення, ознайомити його з нормативно-правовими актами, наказами керівництва, посадовими (функціональними) обов`язками за відповідною посадою, на яку він поновлений відповідно до Наказу ГУНП у Миколаївській області №342 о/с від 26.11.2018 р.

40. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

41. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

45. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А.В.

судді Мартинюк Н.М.

Мельник-Томенко Ж.М.