Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №818/1104/17

адміністративне провадження №К/9901/28383/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 (судді- Макаренко Я.М., Бартош Н.С., Мінаєва О.М.) у справі №818/1104/17

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Практика»

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Приватне науково-виробниче підприємство «Практика» (далі - Товариство) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0002501407.

В обґрунтування позову Товариство зазначило, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, факт здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Герц Проект» підтверджується відповідними первинними документами, які оформлені з деякими недоліками, однак, зазначені недоліки носять оціночний характер і не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Позивач в ході перевірки надавав можливість особам, які проводили перевірку, оглянути товари, що є підтвердженням факту реального їх придбання та використання у господарській діяльності Товариства.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанцій дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами реальності господарських операцій із ТОВ «Герц Проект», оскільки з наявних первинних документів не можливо встановити та підтвердити постачання ТМЦ, отже, реальність отримання платником податків товарно-матеріальних цінностей від контрагента за період лютий 2017 року не підтверджується.

Оскаржуваною постановою 18.01.2018 Харківський апеляційний адміністративний суд постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017 по справі №818/1104/17 скасував, прийняв нову постанову, якою позов Приватного науково-виробничого підприємства «Практика» до Головного управління ДФС у Сумській області задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0002501407.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не заперечується факт обліку на складі позивача товару отриманого від ТОВ «Герц Проект» та його подальшої часткової реалізації покупцям, а доводи контролюючого органу щодо неправомірності формування податкового кредиту позивачем через відсутність сертифікатів якості на товар та наявність певних недоліків у подорожньому листі службового автомобіля та товарно-транспортних документах є необґрунтованими. Сертифікати якості на товар та товарно-транспортні накладні не є тими обов'язковими первинним документами, які підтверджують право на податковий кредит позивача, а правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку. Вказані документи також не відображають зміст господарських операцій з поставки товару, а лише є додатковими доказами підтвердження обставин фізичного переміщення придбаного товару та реального виконання господарських операцій. Також, судом апеляційної інстанції відхилено доводи контролюючого органу про неправомірність віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту за спірними господарськими операціями, оскільки видаткові накладні містять певні недоліки, а саме: в видаткових накладних зазначено особу відповідальною за здійснення господарських операцій ОСОБА_4, який не має відношення до господарської діяльності ТОВ «Герц Проект», оскільки згідно листа ТОВ «Герц Проект» від 30.06.2017 р. № 10 такі помилки були допущені з технічних причин, а в акті перевірки (а.с.34) відповідачем не заперечується, що видаткові накладні підписані директором ТОВ «Герц Проект» ОСОБА_5

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанцій Головне управління ДФС у Сумській області звернулось із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.08.2017.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на допущення судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, суперечність оскаржуваної постанови правовій позиції Верховного Суду України висловленій у постанові від 27.06.2016 у справі №21-3418а16.

Скаржник зазначив про ненадання оцінки обставинам, встановленим судом першої інстанції, які пов'язані із неправильним оформленням первинних бухгалтерських документів, зокрема, надання для перевірки платником податків видаткових накладних різного змісту, частково та невірно заповнених подорожніх листів та ТТН, не врахування судом під час прийняття постанови тієї обставини, що перевезення не могло бути здійснено автомобілем РЕНО держномер НОМЕР_1, оскільки за вказаним держномером за перевізником зареєстрований автомобіль ДАФ.

08.06.2018 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник, із посиланням на додержання судом апеляційної інстанції процесуальних та матеріальних норм права, просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції щодо неправомірності нарахування платнику податків грошових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням 17.07.2017 №0002501407, підтвердження матеріалами справи реальності відображених в податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій.

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Доводи скаржника щодо про ненадання оцінки обставинам, встановленим судом першої інстанції, які пов'язані із неправильним оформленням первинних бухгалтерських документів, є необґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлені обставини складення видаткових та податкових накладних, та правомірно здійснено висновок, що визначені в акті перевірки помилки в первинних документах та виявлені недоліки товарно-транспортних документів не можуть беззаперечно свідчити, що господарська операція не відбулася.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильн ого застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області належить залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі №818/1104/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова