Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 серпня 2018 року

справа №166/46/17

адміністративне провадження №К/9901/37278/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І .Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у складі колегії суддів Носа С.П., Кухтея Р.В., Яворського І.О. у справі №166/46/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову №3801/20911/16 від 28 вересня 2016 року, якою його визнано винним у порушенні митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на суму 8 500 грн.

Позов мотивований тим, що накладення на нього адміністративного стягнення після спливу шестимісячного строку з для його виявлення є протиправним.

Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року позов задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил №3801/20911/16 від 28 вересня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 гривень за порушення вимог частини третьої статті 470 Митного кодексу України.

Суд першої інстанції виходив з того, що адміністративне стягнення накладене поза межами шестимісячного строку з моменту виявлення правопорушення, при цьому відлік строку розпочато з 24 лютого 2016 року - з дня, коли структурний підрозділ відповідача своїм листом повідомив про відсутність інформації щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт виявлення правопорушення відбувся в момент складання протоколу про його фіксацію - 1 вересня 2016 року, а об'єктивна сторона підтверджена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, відтак позивача притягнуто до відповідальності правомірно.

У жовтні 2017 року позивачем подана касаційна скарга на судове рішення суду апеляційної інстанції, 30 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Стрелець Т.Г.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №166/46/17 з суду першої інстанції.

13 березня 2018 року справу №166/46/17 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

У касаційній скарзі позивач доводить, що інформація про порушення строку доставки транспортного засобу була наявна у відповідача задовго до складання протоколу у справі про порушення ним митних правил, тому його притягнуто до адміністративної відповідальності поза межами встановленого законом строку. Крім того, доводить, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться суперечливі відомості щодо факту вивезення ним спірного транспортного засобу станом на 31 серпня 2016 року. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу митний орган відтворює доводи, викладені в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

Постановою посадової особи митного органу від 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення в у виді штрафу у розмірі 8500,00 гривень.

Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 03 червня 2013 року через митний пост «Доманове» Волинської митниці Державної фіскальної служби ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «Mitsubishi» VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, в митному режимі «транзит». Станом на 01 вересня 2016 року з митної території України позивач транспортний засіб не вивіз, чим порушив встановлені статтею 95 Митного кодексу України, строки.

Вказаний автомобіль, з урахуванням вимог статті 95 Митного кодексу України, підлягав вивезенню з митної території України в строк до 13 червня 2013 року.

Згідно з інформацією в ПІК «Інспектор» та ЄАІС Державної фіскальної служби і за результатами службового розслідування, проведеного ЛМ Державної фіскальної служби, встановлено, що станом на 31 серпня 2016 року транспортний засіб «Mitsubishi» VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, з території України вивезений не був.

Окрім того, як вбачається з Акту службового розслідування від 08 квітня 2016 року, органи Державної фіскальної служби володіли інформацією щодо невивезення позивачем зазначеного автомобіля ще 24 лютого 2016 року, що зафіксовано у листі Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України №149/99-99-26-03-01-18.

Відповідно до мотивувальної частини вказаного Акту, листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України №149/99-99-26-03-01-18 від 24 лютого 2016 року, з якого вбачається, що вказаний підрозділ Державної фіскальної служби повідомив, що за інформацією, отриманою з використанням Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів, які перетинають кордон (система «Аркан»), факту перетину державного кордону України в тому числі автомобілем марки «Mitsubishi» VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, не зафіксовано.

З огляду на наведене, днем виявлення адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 є 24 лютого 2016 року. Таким чином, строк, протягом якого можна притягнути ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності, сплив 24 серпня 2016 року.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем пропущено строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Така позиція обґрунтована тим, що митний орган виявив правопорушення, інкриміноване позивачу, 24 лютого 2016 року, коли відповідні обставини знайшли своє відображення у листі структурного підрозділу Державної фіскальної служби, а не в момент складання протоколу про порушення митних правил - 1 вересня 2016 року.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил регламентовано главою 69 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Посилання митного органу на те, що саме протокол про порушення митних правил є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення порушення митних правил, і складається відповідною посадовою особою невідкладно у випадку виявлення правопорушення є правильним, разом з тим оцінюючі спірні відносини суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку що до складання протоколу від 1 вересня 2016 року факт правопорушення не був виявлений.

Всі обставини для складання протоколу були наявними ще з 24 лютого 2016 року.

Таким чином, момент виявлення адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачу, та його фіксування 1 вересня 2016 року в результаті проведених контрольно-з'ясувальних заходів, спрямованих на встановлення обставин справи про порушення митних правил, є двома різними юридичними фактами, як правильно встановлено судом першої інстанції.

Відтак, накладення митним органом адміністративного стягнення спірною постановою у вигляді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на суму 8 500 грн є протиправним з огляду на сплив строку притягнення позивача до відповідальності.

За змістом статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі №166/46/17 скасувати.

Постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2017 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер