ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/7560/14

адміністративне провадження №К/9901/28163/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у складі судді Лейко - Журомскої М.В.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у складі суддів Гулида Р.М., Кузьмича С.М., Довгої О.І.,

у справі № 813/7560/14

за позовом Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП»

до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій,

У С Т А Н О В И В :

05 листопада 2014 року Дочірнє підприємство «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП», з урахуванням уточнень позовних вимог (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки від 19 вересня 2014 року, визнання дій відповідача щодо проведення перевірки протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 жовтня 2014 року № 0000092200, № 0000082200, № 0000112200, № 0000102200, з мотивів безпідставності їх прийняття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у спірному наказі про проведення перевірки не вказана підстава для її проведення, а лише вказані статті Податкового кодексу України.

Вказано, що за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акта перевірки позивача, які в свою чергу ґрунтуються на актах перевірки інших податкових органів, якими встановлено неможливість проведення звірок (перевірок) контрагентів, взаємовідносини з якими перевірялись відповідачем або ненадання ними податкової звітності.

Додатково зазначено, що позивачем до перевірки надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача, проте вони не прийняті до уваги контролюючим органом.

17 червня 2015 року постановою Львівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року, частково задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу № 0000092200, № 0000082200, № 0000112200, № 0000102200 від 27 жовтня 2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

26 вересня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

28 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 29 вересня 2016 року та витребувана справа №813/7560/14 із Львівського окружного адміністративного суду.

26 січня 2017 року Підприємством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що касаційна скарга за змістом повністю дублює апеляційну скаргу, без зазначення суті неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм податкового законодавства, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

01 лютого 2017 року справа №813/7560/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

23 лютого 2018 року справа №813/7560/14 разом з матеріалами касаційної скарги №К/9901/28163/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32435513, перебуває на податковому обліку з 15 серпня 2003 року, є платником податку на додану вартість з 22 серпня 2003 року.

Податковим органом у вересні-жовтні 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків із Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-Сервіс-Плюс" за період січень, лютий, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року та за січень, лютий 2013 року, із Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Інвест Ріал Істейт" за період вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 року та січень 2014 року, із Товариством з обмеженою відповідальністю "Капістрано" за вересень 2013 року, із Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська девелоперська компанія" за березень-квітень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 15 жовтня 2014 року №5/22/32435513 (далі акт перевірки).

Висновками акта перевірки встановлено порушення Підприємством пункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 8 373,00 грн, завищення рядка 24 по податку на додану вартість за червень 2014 року на суму 1 498 498,00 грн, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145, пунктів 146.1, 146.2, 146.3, 146.12 статті 146 цього кодексу, що призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 262 451,00 грн.

27 жовтня 2014 року керівником податкового органу згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням №0000082200, збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12 559,50 грн, в тому числі за основним платежем на 8 373, 00 грн, за порушення пункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 4 186,50 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0000102200 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 393 676, 50 грн, в тому числі за основним платежем на суму 262 451,00 грн за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145, пунктів 146.1, 146.2, 146.3, 146.12 статті 146 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 131 225 грн 50 коп. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням-рішенням №0000092200 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 498 498,00 грн за червень 2014 року, за порушення пункту 14.1.181 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0000112200 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 613 458,00 грн, за півріччя 2014 року за порушення 44.1, 44.6 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 145.1.5 пункту 145.1 статті 145, пунктів 146.1, 146.2, 146.3, 146.12 статті 146 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" (Замовник) та ТзОВ "Електро-Сервіс-Плюс" (ПП "Електро-Сервіс-Плюс") (Підрядник) з січня 2012 року по січень 2013 року укладено ряд договорів щодо виконання проекту електроосвітлення та силового обладнання приміщень магазинів різних торгових марок "RESERVED", "GROPP TOWN", "MOHITO", "HOUZE", тощо. На виконання вказаних договорів Підрядником виписано податкові накладні та акти виконаних робіт.

Позивачем включено податок на додану вартість до податкового кредиту по вказаних податкових накладних та суми витрат по актах прийняття робіт відображено у відповідній декларації з податку на прибуток.

В основу складу податкового правопорушення щодо проведених взаєморозрахунків позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Електро-Сервіс-Плюс" за січень, лютий, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, за січень, лютий 2013 року покладено акт ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області №128/2203/35281705/253 від 15 липня 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Електро-Сервіс-Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень, лютий 2012 року, вересень 2012 року, лютий 2013 року, травень 2014 року", про що зазначено в акті перевірки.

Також під час перевірки отримано інформацію, про те що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження по ПП "Електро-Сервіс-Плюс", яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013040160000064 від 19.06.2013 року про вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України. Матеріали вказаного кримінального провадження скеровані відповідно до статті 218 КПК України до Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України для подальшого розслідування.

Податковий орган висновуючись на висновках акта перевірки ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області №128/2203/35281705/253 від 15 липня 2014 року та розбіжностях в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, доводить податкові правопорушення Підприємства за перевірений період.

Між позивачем та ТОВ "Град Інвест Ріал Істейт" укладено та виконано ряд договорів суборенди нерухомого майна, зокрема приміщення в ТРЦ в м. Суми з метою розташування на його площі об'єкту торгівлі, за умовами яких орендар є суборендарем приміщень на підставі укладеного з ТОВ "Грант Тайм" договору суборенди нежитлових приміщень № 8/0813-СУ від 06 вересня 2013 року, виконання якого підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт.

Податковий орган, посилаючись на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 719/26-55-22-08/36856932 від 01 серпня 2014 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Град Інвест Ріал Істейт" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати податків за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Грант Тайм" за період з 01.02.2013 року по 28.02.2014 року", доводить безтоварність проведених операцій з придбання ТМЦ ТОВ "Град Інвест Ріал Істейт" за період з 01.02.2013 року по 28.02.2014 року та розбіжності в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, податковим органом встановлено порушення ДП "ЛПП Україна" АТ "ЛПП" норм ПК України за перевірений період.

Відносно взаємовідносин Підприємства з ТОВ "Капістрано", встановлено, що між ними укладено та виконано договір про виконання робіт № 09-01/09 від 09.09.2013 року, відповідно до умов якого виконавець виготовив касетони з об'ємними літерами, здійснити їх монтаж та підключення у вказаному замовником місці: фасад ТРЦ "Порт City" м. Маріуполь, що підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт.

За вересень 2013 року Підприємством у цього ж контрагента придбані послуги із виготовлення та монтажу вивісок торгових марок "MOHITO" та "REZERVED", суми податку на додану вартість по яких включено позивачем до складу податкового кредиту підприємства у жовтні 2013 року.

ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомлено, на запит відповідача про проведення зустрічної звірки ТОВ "Капістрано", про наявну розбіжність в розрізі контрагентів, яку усунути неможливо, оскільки ТОВ "Капістрано" до ДПІ не звітує, остання звітність з податку на додану вартість подана за серпень 2013 року.

Враховуючи те, що Підприємством відображено суму податку на додану вартість у розмірі 19 074,38 грн у складі податкового кредиту, а ТОВ "Капістрано" не відображено цю суму у складі податкового зобов'язання з податку на додану вартість, контролюючий орган прийшов до висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також встановлено, що між позивачем та ТОВ "Кримська девелоперська компанія" укладено ряд договорів оренди частки нежитлової будівлі - багатофункціонального ТРК, магазину оптово-роздрібної торгівлі за адресою Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, виконання яких підтверджено податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт.

Не подання до органів ДПС податкової звітності з податку на додану вартість, цим контрагентом починаючи з квітня 2014 року (остання звітність подана за лютий 2014 року), наявність розбіжностей в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, обумовлює висновки податкового органу про податкові правопорушення.

Суди попередніх інстанцій здійснили системній аналіз підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, частини першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", проаналізували договори та копії первинних документів, які є в матеріалах справи, а саме податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, які свідчать про реальність господарських операцій, встановили відповідність цих документів вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вони містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання господарських операцій.

Актом перевірки встановлено, що контролюючий орган не встановив жодних недоліків у заповненні наданих до перевірки первинних документів та вважав інформацію, яка міститься у них належною та достатньою.

Предметом судових досліджень стали серед іншого Ліцензії ТОВ "Електро-Сервіс-Плюс" на здійснення будівельної діяльності за конкретним переліком, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (багатофункціональний ТРК, магазин оптово-роздрібної торгівлі) ТОВ "Кримська девелоперська компанія", копії локальних кошторисів, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав користування майном за договорами оренди, копії титульних сторінок робочих проектів проведених робіт, технічних звітів тощо. Результати досліджень зумовили висновок про факт реального виконання контрагентами позивача господарських операцій та спростували висновки податкового органу, які ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарських операцій.

Оцінюючи результати зустрічної звірки як заходу інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, суди попередніх інстанцій встановили її невідповідність критеріям належності доказам, з огляду на те, що результати звірки не містить та не можуть містити в собі аналіз господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів, а використання контролюючим органом акта перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу, є необґрунтованим.

Також встановлено, що рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо висновків акта перевірки № 719/26-55-22-08/36856932 від 01 серпня 2014 року по ТОВ "Град Інвест Ріал Істейт", а також коригування показників платника на підставі таких висновків.

Оцінюючи доводи неподання звітності контрагентами позивача ТОВ "Капістрано" та ТОВ "Кримська девелоперська компанія", суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, врахували при цьому правові позиції Верхового Суду України викладені у Постанові від 31 січня 2011 року по справі №21-47а10 та Постанові від 11 грудня 2007 року у справі №21-137.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки контролюючого органу про нереальність (безтоварність) спірних господарських операцій ґрунтуються на припущеннях, позивач як платник податків внаслідок проведення даних операцій одержав економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, не прагнув отримати вигоду виключно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту), висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами спростовуються належними та допустимими доказами і фактичними обставинами справи.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товарів (робіт, послуг) та їх використанні Підприємством у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаних позивачем товарів (робіт, послуг).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Доведеність здійснення позивачем реальних господарських операцій встановлена судами попередніх інстанцій, що вказує на правомірність формування позивачем, як витрат так і податкового кредиту по факту придбання товару (робіт, послуг) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків, зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі № 813/7560/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер