ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №813/4153/17

адміністративне провадження №К/9901/58348/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року (судді: Старунський Д.М. (головуючий), Багрій В.М., Рибачук А.І.)

у справі № 813/4153/17

за позовом Головного управління ДФС у Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ»

про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, контролюючий орган) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» (далі - Товариство), в якому просило застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках Товариства, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДФС у Львівській області зазначило, що Товариство не допустило посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що відповідно до статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Львівський окружний адміністративний суд (суддя Лунь З.І.) постановою від 06 грудня 2017 року адміністративний позов ГУ ДФС у Львівській області задовольнив: застосував адміністративний арешт коштів на рахунках Товариства, що знаходяться на рахунках платника податків у банківських установах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у контролюючого органу були наявні правові підстави для звернення до суду із даним позовом, оскільки Товариство не допустило посадових осіб ГУ ДФС у Львівській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Натомість Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 липня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ГУ ДФС у Львівській області відмовив.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що підстави для застосування арешту коштів на рахунках Товариства, що знаходяться в банку, відсутні, оскільки наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 03 листопада 2017 року № 5249 скасовано в судовому порядку.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Львівській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована доводами, які є аналогічними тим, що викладені в позовній заяві.

Товариство не скористалося своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» зареєстроване як юридична особа 17 грудня 2003 року, код ЄДРПОУ - 32789941, місцезнаходження: Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. Б. Пасічника, 1. Позивач перебуває на обліку в Городоцькій об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Львівській області.

Згідно з наказом ГУ ДФС у Львівській області від 03 листопада 2017 року № 5249 призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин із ТОВ «КРТ» за період лютий 2015 року, липень - листопад 2015 року, січень - квітень 2016 року та із ДП «Енергоринок» за період липень 2015 року.

На підставі вказаного наказу ГУ ДФС у Львівській області виписано направлення від 03 листопада 2017 року № 8762 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства.

03 листопада 2017 року з метою проведення перевірки головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області Огоновський Ю.А. здійснив вихід за юридичною адресою відповідача для проведення вищевказаної перевірки.

Проте головний бухгалтер Товариства Романюк М.В. відмовив посадовій особі контролюючого органу у допуску до проведення перевірки, у зв'язку з чим складено акт недопуску до проведення документальної позапланової перевірки Товариства від 03 листопада 2017 року № 582/13-01-14-13/32789941.

На підставі вказаного акта та звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків начальник ГУ ДФС у Львівській області прийняв рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 10 листопада 2017 року № 20155/10/13-01-14-13-15.

Враховуючи недопуск відповідачем посадової особи контролюючого органу до проведення перевірки, позивач звернувся до суду із даним позовом про застосування арешту коштів на рахунках Товариства.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, у справі № 813/4379/17 наказ ГУ ДФС у Львівській області від 03 листопада 2017 року № 5249 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства визнано протиправним та скасовано.

Отже, під час розгляду справи № 813/4379/17, в якій брали участь ГУ ДФС у Львівській області та Товариство, встановлено незаконність наказу контролюючого органу про проведення перевірки, тобто встановлено відсутність законних підстав для її проведення.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зі скасуванням наказу про проведення перевірки відпали підстави для її проведення та, відповідно, для допуску посадових осіб позивача до проведення такої перевірки, що унеможливлює задоволення адміністративного позову ГУ ДФС у Львівській області про накладення арешту на кошти Товариства.

Доводи контролюючого органу, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Щодо клопотання скаржника про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то колегія суддів не вбачає підстав, визначених статтею 346 КАС України, для його задоволення.

Разом із тим, Суд зазначає, що при розгляді цієї справи враховано висновки щодо застосування положень статті 94 Податкового кодексу України, викладені в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 820/1929/17.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова