Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.12.2020 року у справі №821/1500/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 821/1500/16

адміністративне провадження № К/9901/31287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В. П.,

суддів: Васильєвої І. А., Пасічник С. С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя - О. Й. Кисильова) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 (колегія суддів:

А. Г. Федусик, Л. Є. Зуєва, О. А. Шевчук) у справі № 821/1500/16 за позовом Приватного підприємства "ТІН СЕРВІС" до Головного управління ДФС України у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Тін Сервіс" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 року № 0001011422, яким позивачу зменшено суму податкового кредиту за листопад 2015 року у розмірі 22353,00 грн. ; № 0001021422, яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ за загальну суму 1010263,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 808211,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 202052,75 грн. ; № 0001031422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 688628,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит в період 2015-2016 років за результатами здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Маштехсервіс", з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
23.03.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 15.07.2016 року № 0001011422, яким ПП "ТІН СЕРВІС" зменшено суму податкового кредиту за листопад 2015 року в розмірі 22353,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 15.07.2016 року № 0001021422, яким ПП "ТІН СЕРВІС" збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 1010263,75 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Херсонській області від 15.07.2016 року № 0001031422, яким ПП "ТІН СЕРВІС" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 688628,00 грн.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар/послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень такі докази не були прийняті до уваги. Також судом було зазначено, що придбані у контрагента товари були використані позивачем у власній господарській діяльності

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з'ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентом.

Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2016 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС у Херсонській області згідно ст. 20, пп. 78.1.4 п.
78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Тін Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Маштехсервіс" за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, подальшого використання, придбаних у платника податків товарно-матеріальних цінностей (товарів) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт № 69/21-22-14-06/39029671 від 24.06.2016.

За висновками даного акту податковим органом зафіксовані наступні порушення:

1) п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за період травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ по взаєморахунках з ТОВ "Маштехсервіс", яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 808211 грн. (в тому числі за травень 2015 р. - на суму 67618 грн., за червень 2015 р. - 54167 грн., за серпень - 2015 р. - 91667 грн., за жовтень 2015 р. - 32536 грн., за листопад 2015 р. - 2655 грн., за грудень 2015 р. - 157723 грн., за лютий 2016 р. - 401845 грн. ); завищення сум від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаєморахунках з ТОВ "Маштехсервіс" у сумі 688628 грн. за лютий 2016 року;

2) п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2015 року на суму 22353 грн.

3) п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань у листопаді 2015 року на суму 22353 грн. з покупцем ТОВ "Арт-Марк".

У зв'язку із чим, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016:

- № 0001011422, яким зменшено суму податкового кредиту за листопад 2015 року в розмірі 22353,00 грн. ;

- № 0001021422, яким нараховано податкове зобов'язання по ПДВ у розмірі 1010263,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 808211 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 202052,75 грн. );

- № 0001031422, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 688628 грн.

Висновки відповідача про завищення податкового кредиту та відповідне заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету ґрунтується на визнанні безтоварними операцій, здійснених позивачем з контрагентом-постачальником ТОВ "Маштехсервіс" за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий 2016 року, внаслідок їх документування неналежним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що унеможливлює встановлення обставин реального здійснення таких операцій, в тому числі факту постачання обладнання.

Зі змісту акту вбачається, що під час перевірки контролюючим органом встановлено наступні недоліки первинних бухгалтерських документів:

- у всіх товарно-транспортних накладних (далі-ТТН) у графі "Автомобільний перевізник" зазначено ТОВ "Маштехсервіс" у той час, як у штаті вказаного Товариства одна особа, тобто, останній не може бути автомобільним перевізником.

Також у ТТН вказані 7 різних водіїв, різні автомобілі та причепи/напівпричепи;

- відсутність ТТН по транспортуванню обладнання "Панелей до сушильної печі";

- відсутність у ТТН адреси місцезнаходження підприємств ТОВ "Маштехсервіс" і ПП "Тін Сервіс" та реквізитів "номер посвідчення водія";

- відсутність у видаткових накладних від 08.08.2015 р. № РН-0000011, від
10.02.2016р. № 2, від 12.02.2016р. № 3 у графі "Місце складання" повної адреси, де саме здійснювалась дана господарська операція, зазначено лише м. Херсон;

- відсутність коду УКТ ЗЕД у податкових накладних від 12.05.2015 № 2, від
04.06.2015 № 1 та від 05.06.2015 № 3, також у вказаних податкових накладних у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" зазначено: "Ножиці гильойтинного типу фірми "Каргес Хаммер" (Германія)", тобто номенклатура товару, який імпортувало підприємство ТОВ "Маштехсервіс" (виробник Karges Hammer Maschinen GmbH & Co Braunschweig Deutschland Німеччина. Торговельна марка: "Karges Hammer" Країна виробництва: Німеччина (DE) Країна походження: невідомий. Код УКТ ЗЕД - 8462 39 10 00), відрізняється від номенклатури товару, реалізованої на адресу ПП "Тін Сервіс";

- відсутність кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних від 16.10.2015 № 1 та від
02.12.2015 №1.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду, який їх скасував, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між позивачем та ТОВ "Маштехсервіс" було укладено наступні правочини: договір поставки обладнання №28/04/01 від 28 квітня 2015 року; договір поставки обладнання №27/07 від 27 липня 2015 року; договір поставки обладнання №12/10 від 12 жовтня 2015 року; договір поставки обладнання №17/11 від 17 листопада 2015 року; договір поставки обладнання №02/12 від 2 грудня 2015 року; договір поставки обладнання №13/01 від 13 січня 2016 року.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: податкові та видаткові накладні, ТТН, а також платіжні доручення.

З урахуванням того, що матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідної угоди між позивачем та названим суб'єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаних послуг у своїй господарській діяльності відповідачем надано не було, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки є неприйнятними. При цьому відповідні докази використання вказаної продукції у власній господарській діяльності Підприємством, було встановлено судами, що відображено у судових рішеннях.

Отже, висновки, що викладені відповідачем в акті перевірки були вірно відхилені судами попередніх інстанцій, так вони побудовані на припущеннях і на непідтверджених перевіркою фактах.

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названим Товариством, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно нього, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності у позивача первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне відзначити, що суд першої інстанцій у послідовності виявлених відповідачем в Акті порушень надавав їм правильну оцінку. Судом було спростовані доводи відповідача щодо відсутності у штаті позивача відповідної кількості найманих працівників, з огляду на ту кількість осіб вписаних в ТТН так як і відсутності такого суб'єкта господарювання за його місцем знаходження та припинення ним ведення господарської діяльності. Водночас, судами було вірно відзначено, що відповідач під час перевірки фактично здійснював аналіз господарської діяльності ТОВ "Маштехсервіс" та документів, які ним були створені та надані позивачу на підтвердження їх правовідносин в межах згадуваних угод, за що останній не може нести відповідальності.

Окрім того, суд першої інстанції встановив відсутність відповідних Вироків чи розпочатих кримінальних проваджень відносно керівного складу позивача та його контрагента по звинуваченню їх у фіктивному підприємництві або несплаті податків (обов'язкових платежів), про що не заперечую відповідач в касаційній скарзі.

Суд визнає, що відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних податкових повідомлень-рішень що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС України у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від
23.03.2017 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ. П. Юрченко І. А. Васильєва С. С. Пасічник