Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 м. Київ

№ К/9901/107/17

№ 686/13293/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року (головуючий суддя - Логінова С.М.,) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді - Мельник-Томенко Ж. М., Ватаманюк Р.В.),

у адміністративній справі № 661/518/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому (далі - Управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови в нарахуванні та виплаті їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Управління ПФУ зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 3 листопада 2008 року у ЗОШ № 23; зобов'язати Управління ПФУ нарахувати та виплатити їй грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову зазначила, що понад 30 років працювала на педагогічних посадах, які визначають право на призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач протиправно відмовив в зарахуванні їй до спеціального стажу період роботи з 3 листопада 2008 року на посаді вчителя у ЗОШ № 23 міста Хмельницького та, відповідно, порушив її право на отримання грошової допомоги.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління ПФУ щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Управління ПФУ зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи з 3 листопада 2008 року у ЗОШ № 23. Зобов'язано Управління ПФУ нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ оскаржило їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі зазначило, що рішення судів попередніх інстанцій необґрунтовані та прийняті з порушенням норм процесуального права, а їх висновки не відповідають дійсним обставина справи, оскільки посади «заступник директора з дошкільного виховання» та «вчитель початкових класів» не значиться в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року (далі - Перелік № 909), а тому вказані періоди роботи позивача не можуть бути зараховані до пільгового стажу та, відповідно, відсутні підстави для виплати грошової допомоги. У зв'язку з чим, ставить питання про скасування ухвалених рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач є пенсіонером за віком, працювала на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, загальний трудовий стаж становить понад 30 років, а тому має право на нарахування та виплату грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вирішуючи спір суди виходили з того, що 10 жовтня 2013 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 17 лютого 2017 року позивач звернулася до Управління ПФУ про виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додавши документи на підтвердження педагогічного стажу. Листом від 3 березня 2017 року Управління ПФУ повідомило, що спеціальний стаж позивача складає 29 років та 22 дні із необхідних 30 років. Періоди її роботи на посаді вихователя з 21 червня 1983 року по 23 липня 1984 року та з 23 липня 1984 року по 10 червня 1985 року у військовій частині № 40270 до розрахунку не увійшли.

20 червня 2017 року позивач повторно звернулася до Управління ПФУ надавши архівні документи, однак листом від 22 червня 2017 року за вих. № 270/К-12 їй знову було відмовлено у виплаті грошової допомоги, однак, з іншої підстави, оскільки з 3 листопада 2008 року, окрім посади вчителя початкових класів ЗОШ №23 міста Хмельницького, вона працювала на 0,5 ставки на посаді заступника директора з дошкільного виховання, які не передбачені Переліком № 909.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23 листопада 2011 року затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати.

Пунктом 2 зазначеного вище Порядку передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (909-93-п ) «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Пунктом 4 Порядку передбачено, що страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім цього, відповідно до пунктів 5-7 Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, передбачена посада «учитель» у загальноосвітніх навчальних закладах.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судами, згідно із записом № 30 в трудовій книжці ОСОБА_1, з 3 листопада 2008 року вона працювала в ЗОШ №23 міста Хмельницького та одночасно обіймала дві посади: заступника директора з дошкільного виховання на 0,5 ставки та вчителя молодших класів з повним навантаженням - 18 навчальних годин.

Вказана обставина також підтверджується довідкою Навчально-виховного об'єднання № 23 від 6 липня 2017 року № 115.

Враховуючи те, що позивач з 3 листопада 2008 року працювала в ЗОШ №23 міста Хмельницького та обіймала дві посади: заступника директора з дошкільного виховання (0,5 ставки) та вчителя молодших класів, педагогічне навантаження якої включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту» становлять тарифну ставку, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про зарахування вказаного періоду до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що посада, яку обіймала позивач «вчитель початкових класів», не передбачена Переліком № 909, оскільки в ньому лише міститься посада «учитель» є безпідставними та свідчить про формальний підхід до визначення цих понять, оскільки вони мають однакове значення. Крім того, «вчитель» та «учитель» фактично є особами, які здійснюють тотожні функції щодо навчально-виховного процесу.

Враховуючи наведене, в даному випадку формальний підхід до різниці в зазначенні посади позивача в трудовій книжці та посад, що передбачені Переліком № 909, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не може позбавляти особу права на отримання одноразової грошової допомоги. Інших підстав, які б перешкоджали у виплаті позивачу вказаної допомоги відповідачем не наводиться.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивач працювала на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, понад 30 років, а тому має право на нарахування та виплату допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді М.М. Гімон

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз